Організація оздоровлення дітей влітку

Питання організації відпочинку та оздоровлення дітей є невід’ємною складовою державної політики України.

Відпочинок − це комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, що забезпечують протягом відпочинкової зміни організацію дозвілля дітей, відновлення фізичних і психічних функцій дитячого організму, сприяють розвитку духовності та соціальної активності дітей та здійснюються в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку.

Оздоровлення − комплекс спеціальних заходів соціального, виховного, медичного, гігієнічного, спортивного характеру, спрямованих на поліпшення та зміцнення фізичного і психологічного стану здоров`я дітей, що здійснюється в дитячому закладі оздоровлення та відпочинку протягом оздоровчої зміни.

Однією з умов повноцінного оздоровлення та розвитку дітей є раціональний режим їх перебування в оздоровчому закладі. При складанні режиму враховуються такі фактори, як тематику відпочинкових чи оздоровчих змін, природно-кліматичні умови, санітарно-гігієнічні вимоги, вимоги до харчування та сну дітей. Режим дня має забезпечити дітям максимальне перебування на свіжому повітрі, участь в оздоровчих, фізкультурних і спортивних заходах, достатню тривалість сну, повноцінне харчування.

Основне місце в режимі дня посідає харчування, яке є одним з найважливіших чинників збереження здоров’я та працездатності. Правильно організоване харчування сприяє фізичному та розумовому розвитку, зміцнює організм, створює бадьорий настрій. В окремих випадках харчування відіграє роль лікувального фактора (дієтичне, лікувальне харчування).

Повноцінний відпочинок та оздоровлення дітей неможливо забезпечити без здорового сну, потреба в якому тим більша, чим дитина молодша. Мінімальна тривалість сну для учнів молодшого шкільного віку − 11-10 год., середнього шкільного віку − 10-9 год., старшого шкільного віку − 9-8 год. При організації сну мають враховуватися стан здоров’я дитини, її фізичний розвиток, стомлюваність, а також необхідність за 1-1,5 год.до сну припинити заходи, що викликають фізичне, розумове чи емоційне напруження.

Для оптимального розподілу навантаження протягом дня та посилення оздоровчого ефекту доцільним є чергування видів діяльності дітей з врахуванням їх віку, статі, стану здоров’я та функціональних можливостей.

У період літнього відпочинку особливу увагу необхідно приділяти питанням збереження життя та здоров’я дітей, попередженню дитячого травматизму, нещасних випадків.

У дітей шкільного віку травми можуть бути найрізноманітнішими. У побуті це можуть бути опіки, падіння в сходовий проліт, при катанні на поручнях, падіння з велосипеда, з парканів, дахів, гаражів, дерев, дорожньо-транспортні пригоди. Близько 4/5 шкільних травм відбувається під час змін, близько 1/5 – на уроках фізкультури. Травми, що сталися під час змін, у значному числі випадків легені, але є й серйозні (переломи, струси мозку).

Вуличний травматизм частішає навесні, влітку, коли діти багато часу проводять на вулиці. У величезній більшості випадків дитячого транспортного травматизму винним виявляється дитина. Більшу частину свого часу дитина проводить у товаристві батьків та дорослих. Природно, що приклади поведінки на вулиці він бере, перш за все, зі своїх рідних.

Батьки! Життя та здоров’я дитини у ваших руках! Щодня нагадуючи дитині елементарні правила безпеки, ви застерігаєте його від можливих травм.

Оздоровити дитину можна в оздоровчих таборах, в санаторії «Південний» та в санаторії «Дубки» в м.Миколаєві та в реабілітаційному відділенні ДП №3.

Санаторій "Південний»

Санаторій "Дубки"

Реабілітаційне відділення
Дитячоїполіклініки №3

Дитячий травматизм і його профілактика

Дитячий травматизм в усьому світі ще великий. На дитячий вік припадає 25% всіх пошкоджень, які отримує людство.

Однак ще дуже часто діти отримують ушкодження (травми), які іноді ведуть до інвалідності. Найбільше число травм відбувається у хлопчиків, в 2-3 рази частіше, ніж у дівчаток, що можна пояснити більшою активністю хлопчиків. У домашніх умовах часто отримують ушкодження діти грудного віку.

У цьому віці в основному мають місце побутові травми. Найбільш часто виникають опіки (35%) і переломи (14%), тобто майже половина випадків відноситься до числа серйозних ушкоджень. Неправильний догляд за дитиною, несприятливі умови навколишнього середовища, незадовільний нагляд з боку дорослих – основні фактори, які призводять до травмування дітей грудного віку, зокрема, до опіків. Причиною виникнення опіків можуть бути гарячі предмети і посудини з гарячою рідиною, залишені біля дитини, поганий стан електропроводки. Переломи найчастіше пов’язані з падінням з ліжечка, недоглядом з боку батьків. Таким чином, очевидно, що єдиним винуватцем усіх пошкоджень у немовляти є недбалість або неуважність дорослих.

З 4-5-місячного віку частота пошкоджень збільшується, тому що у дитини з’являються свідомі хапальні рухи, і він може, наприклад, перекинути на себе посуд з гарячою рідиною. У дошкільному віці допитливість дітей, недостатність координації рухів, відсутність життєвого досвіду приводять до падіння зі сходів, гойдалок, опіків гарячими рідинами, отруєннями отруйними речовинами, проковтування дрібних предметів. Діти цього віку часто падають з вікон. Найбільш часто зустрічається травмою опорно-рухового апарату є підвивих головки променевої кістки. Відбувається він зазвичай тоді, коли дорослі різко тягнуть за руку маленьку дитину догори або в бік, під час гри, одягання або роздягання одягу з вузькими рукавами, при падінні або при підніманні впали дітей.

Для того щоб уберегти дітей від травм, дорослі повинні дотримуватися наступних правил безпеки:
А) суворо стежити за тим, щоб під час прийому гарячої рідкої їжі діти не перекидали на себе чашки, тарілки і т.п.;
Б) з підвищеною увагою і обережністю переносити посуд з гарячою рідиною в місцях квартири (або дитячих установ), де раптово можуть з’явитися діти;
В) не дозволяти дітям перебувати поруч під час приготування їжі, миття посуду, прання білизни, прасування;
Г) ховати в недоступних місцях сірники, запальнички;
Д) зберігати їдкі кислоти, луги та інші отруйні речовини в місцях, недоступних для дітей;
Е) не допускати дітей близько до топлення печі і напруженим предметів (електроплитці, праски, чайнику та ін);
Ж) при купанні дітей дорослим не можна ні на хвилину відлучатися.

Травми на уроках фізкультури частіше відбуваються з учнями 5-7 класів, в більшості випадків під час занять на відкритих майданчиках. Вуличний травматизм частішає навесні, влітку, коли діти багато часу проводять на вулиці. У величезній більшості випадків дитячого транспортного травматизму винним виявляється дитина. Більшу частину свого часу дитина проводить у товаристві батьків та дорослих. Природно, що приклади поведінки на вулиці він бере, перш за все, зі своїх рідних.

Правила поведінки на воді

Протягом свого життя кожна людина багато разів буває біля води, купаючись у години відпочинку, переправляючись через ріки та озера тощо. Адже свіже повітря, сонячні промені, купання і плавання зміцнюють здоров’я, роблять нас бадьорими, сильними і загартованими.

Вправи у воді цілюще впливають на фізичний розвиток людини, і зокрема, дитини. При зануренні у воду, активізується робота серцево-судинної та дихальної систем, зміцнюється нервова система, формується правильна постава тощо. При цьому, той, хто не вміє плавати, завжди наражається на певну небезпеку: раптом, у наслідок якоїсь випадковості, він опиниться у воді, та ще й на глибокому місці.

Тому у житті діє сувора закономірність: найчастіше потерпають у ньому невмійки і незнайки. Прикро дивитися на дітей, які легковажать або не вміють берегти власне здоров’я. Часто трапляються трагічні випадки, які виникають через невміння людини повестися у доволі нескладних, здавалося б, ситуаціях. Саме до таких відносяться необережне поводження людей, особливо дітей, на воді. Не лише задоволення приносить вода, надто тим, хто не вміє плавати. Іноді страждають і добрі плавці, якщо нехтують правилами безпеки на воді, особливо в незнайомій водоймі.

„Основні правила поведінки на воді”

1. Не переоцінюйте своїх сил. Не нехтуйте засобами перестороги (буйки, сітки, перегородки, попереджувальні знаки). Не запливайте без страхування далеко від берега, на швидку течію, небезпечні місця, хоч як би ви добре не плавали. Запливши далеко від берега, людина стомлюється, її охоплює паніка. Буває, вона навіть втрачає свідомість від переляку.

2. Ні в якому разі не плавайте на шляху руху катерів, пароплавів, човнів і т.п.

3. Ніколи не входьте у воду стрибком із берега, якщо ви заздалегідь не пересвідчились, що вода у цьому місці достатньо глибока і в ній немає твердих предметів. Дітям, як і дорослим, купатись можна тільки у спеціально відведених місцях – пляжах, де немає ям та водоворотів.

4. Не пустуйте на воді. Нічого доброго немає в нерозумних „жартах”, коли переважно підлітки притоплюють силоміць один одного. Такі розваги нерідко закінчуються трагічно.

5. Перед входом у воду розігрійтесь вправами на суші. Однак пам’ятайте, що у воду входити сп’янілим і надто розпашілим не можна, в таких випадках потрібно трохи охолонути та заспокоїтись.

6. Не купайтесь і не плавайте одразу після вживання їжі. Це можна робити лише через дві години.

7. Категорично забороняється входити у воду як дорослим, так і підліткам після вживання алкогольних напоїв. Дуже часто вони тонуть, втрачаючи самоконтроль.

8. Якщо, перебуваючи у воді, ви відчуваєте озноб, вийдіть із води, обітріться, розігрійте себе вправами на суші.

9. Ніколи не плавайте при недугах, навіть найлегших.

10. Під час купання пильнуйте, по можливості, за тим, що роблять ваші товариші і, в разі необхідності, надавайте їм посильну допомогу.

11. Ніколи не „розігруйте” товаришів, вдаючи, ніби ви захлинулися і тонете.

12. Ніколи не купайтеся наодинці. На березі хтось повинен стежити за вами.

13. Небезпечно також пірнати на значну глибину без акваланга. Нестача кисню викликає втрату свідомості. Ризикують і ті, хто користується несправним підводним обладнанням.

14. Якщо діти забажали покататися на човні, необхідно переконатися в його справності і з’ясувати, чи є в ньому рятувальні засоби. Під час таких прогулянок рекомендуємо суворо дотримуватись правил поведінки у човні.

15. Якщо ви вирішили відпочити біля води, то повинні розумно дозувати сонячні ванни. Це дозволить уникнути перегрівання тіла.

16. Всім треба пам’ятати, що в місцях відведених для купання, забороняється прати білизну, купати тварин, купатися особам, які мають шкіряні захворювання. Виконуйте ці правила самі і вимагайте, щоб їх дотримувалися ваші товариші.

Оскільки нещасні випадки на воді трапляються доволі часто, слід добре знати, як рятувати утопаючого і надати йому першу допомогу.

„Рятування і надання першої необхідної допомоги при утопленні”

- Витягнувши потерпілого на берег, не гайте часу. Якщо він при свідомості, його важливо заспокоїти, перевдягнути в сухе, а також розтерти, тепло закутати, зігріти. При непритомності дати понюхати нашатирний спирт.

- Якщо потерпілий не дихає, дуже важливо активізувати дихання, якомога швидше очистити рот від мулу, піску чистою носовою хустинкою або марлею.

- Часто люди тонуть тому, що в них стався спазм голосової щілини: в легені потрапляє не лише повітря, а й вода. У такого потерпілого шкіра бліда, йому одразу ж потрібно зробити штучне дихання, а якщо зупинилося й серце – закритий масаж серця.

- Якщо під водою людина не лише перестала дихати, а в неї зупинилося й серце, реанімаційні заходи мають кращий результат, коли розпочати їх не пізніше як через 5 хвилин з часу клінічної смерті.

- Потерпілим, шкіра яких набула синюватого відтінку, слід передусім швидко очистити дихальні шляхи й шлунок. Для цього людину кладуть животом на стегно зігнутої в коліні ноги, щоб звисала голова, і ритмічно, кілька разів натиснути між лопаток. Очистивши рот і горло від блювотних мас, води, мулу, слизу, кладуть горілиць, і, відхиливши їм голову назад, роблять штучне дихання „ротом в рот” або „ротом до носа” і закритий масаж серця.

- Потерпілого слід якомога швидше зігріти, енергійно промасажувати руки і ноги, розтерти його сухою тканиною, потім тепло вкутати, обкласти грілками.