Як Україна співпрацює з НАТО

Безпека України має вагоме значення для НАТО і усіх держав–членів Альянсу. Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, а також її право обирати власні механізми безпеки. Майбутнє України – в НАТО. Відносини між Україною і НАТО почали розвиватися ще на початку 90-х років XX ст. і відтоді стали одним з найбільш значущих партнерств НАТО. Починаючи із 2014 року, у зв’язку з незаконною анексією Криму Росією, співробітництво між Україною і НАТО у низці ключових галузей було активізовано. Від початку повномасштабного вторгнення Росії у 2022 році як НАТО, так і держави–члени Альянсу надають Україні допомогу на безпрецедентному рівні.

Розвиток відносин Україна – НАТО

• Діалог і співпраця розпочалися, коли Україна, яка щойно набула державної незалежності, вступила до Ради північноатлантичного співробітництва (1991 рік) і програми «Партнерство заради миру» (1994 рік).
• Відносини набули подальшого розвитку внаслідок підписання у 1997 році Хартії про особливе партнерство, а згодом завдяки підписанню у 2009 році Декларації про доповнення до Хартії, у якій знову підтверджено рішення, ухвалене лідерами НАТО на Бухарестському саміті у 2008 році, що Україна стане членом Альянсу.
• На основі Хартії про особливе партнерство між Україною і НАТО від 1997 року було створено Комісію Україна – НАТО як основний орган розвитку відносин Україна – НАТО і управління заходами співробітництва. У 2023 році на заміну Комісії Україна – НАТО створено Раду Україна – НАТО, у складі якої держави–члени Альянсу і Україна засідають як рівні. Зміна формату свідчить про зміцнення політичних зв’язків між Україною і НАТО і вищий ступінь інтеграції України до Альянсу.
• З часом співпраця поглиблювалася, і вона є взаємовигідною. Україна має давню історію активної участі в операціях і місіях під проводом НАТО.

Політична і практична підтримка України

• НАТО у найрішучіший спосіб засуджує загарбницьку війну Росії проти України. Російська агресія істотно підриває євроатлантичну і глобальну безпеку і становить тяжке порушення міжнародного права. Згідно з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї ООН, держави–члени НАТО вимагають, щоб Росія негайно поклала край війні, припинила застосування сили проти України і беззастережно вивела усі свої війська з території України.
• Держави–члени Альянсу не визнають і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію Росією українських територій, включаючи Крим. Відколи Росія здійснила нелегальну анексію Криму і від початку її агресії на сході України у 2014 році, збільшено підтримку України з боку НАТО у галузі розвитку спроможностей і розбудови потенціалу, а також забезпечено підготовку десятків тисяч українських військовослужбовців.
• З часу Варшавського саміту НАТО у липні 2016 року практичну підтримку Україні з боку НАТО оформлено у вигляді Комплексної програми допомоги (КПД). На Мадридському саміті у 2022 році держави–члени Альянсу поглибили КПД для збільшення допомоги Україні. На Вільнюському саміті НАТО у 2023 році держави–члени Альянсу ухвалили рішення про перетворення КПД на багаторічну програму допомоги, щоб сприяти відбудові структур безпеки і оборони України і переходу до цілковитої оперативної сумісності з НАТО.
• Солідарність НАТО з урядом і народом України, які героїчно захищають свою державу, свою землю і наші спільні цінності, є непохитною. Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, закріплене у Статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй.

Прагнення України до членства в Альянсі

• З огляду на прагнення України вступити до НАТО, на Бухарестському саміті у 2008 році держави–члени погодили, що Україна стане членом Альянсу. Вони також дійшли згоди про те, що наступним кроком на її шляху до вступу мав стати План дій щодо членства (ПДЧ) – програма реформування у політичній, економічній, оборонній, ресурсній, безпековій і правовій сферах для країн-претендентів. У 2009 році було запроваджено Річну національну програму (РНП) як ключовий інструмент просування України до євроатлантичної інтеграції і запровадження відповідних реформ.
• У період з 2010 до 2014 рр. Україна дотримувалася політики позаблоковості, відмовившись від неї внаслідок російської агресії. У червні 2017 року Верховна Рада України ухвалила закон, за яким членство в НАТО було знову оголошено стратегічною метою зовнішньої і безпекової політики країни. У 2019 році набула чинності відповідна поправка до Конституції України.
• У вересні 2020 року Президент Володимир Зеленський ухвалив нову Стратегію національної безпеки України, яка забезпечує основу для розвитку особливого партнерства між Україною і НАТО, маючи на меті вступ України до Альянсу. У вересні 2022 року у світлі намагань Росії здійснити незаконну анексію українських територій, Україна знову висловила прохання про вступ до НАТО.
• На саміті НАТО у Вільнюсі у 2023 році держави–члени Альянсу підтвердили відданість майбутньому вступу України до НАТО. Визнаючи, що Україна підвищила рівень оперативної сумісності з НАТО і досягла істотного поступу у запровадженні реформ, вони вирішили, що на шляху України до цілковитої євроатлантичної інтеграції більше немає потреби у Плані дій щодо членства. Держави–члени Альянсу і надалі підтримуватимуть Україну і аналізуватимуть її здобутки у досягненні оперативної сумісності, а також додаткових демократичних і безпекових перетворень, що є необхідною умовою для вступу до НАТО. Міністри закордонних справ НАТО регулярно оцінюватимуть поступ за допомогою адаптованої Річної національної програми. НАТО зможе запросити Україну вступити до Альянсу, коли держави–члени погодяться і будуть виконані умови.

Відповідь на війну Росії проти України

НАТО у найсуворіший спосіб засуджує незаконну, невиправдану і неспровоковану загарбницьку війну, розв'язану Росією проти України, яка істотно підриває євроатлантичну і глобальну безпеку і стабільність і становить тяжке порушення міжнародного права. Згідно з відповідними резолюціями Генеральної Асамблеї Організації Об’єднаних Націй (ООН), держави–члени НАТО вимагають, щоб Росія негайно поклала край війні, припинила застосування сили проти України і беззастережно вивела усі свої війська з території України.

До того ж держави–члени НАТО закликають Росію забезпечити цілковите дотримання міжнародного гуманітарного права і безпечний і безперешкодний доступ для гуманітарних потреб і надання допомоги усім, хто цього потребує. Російські військові злочини й інші звірства такі, як напади на мирних жителів і руйнування цивільної інфраструктури, позбавляючи мільйони українців базових послуг населенню, не можуть залишитися безкарними. Усіх винних у цих злочинах має бути притягнуто до відповідальності за порушення і зловживання правами людини і міжнародним гуманітарним правом, зокрема стосовно цивільного населення України, включаючи примусову депортацію дітей і сексуальне насильство у контексті конфлікту.

Розв’язана Росією війна істотно вплинула на довкілля, ядерну, енергетичну і продовольчу безпеку, світову економіку і добробут мільярдів людей в усьому світі. Держави–члени НАТО і Україна суворо засуджують рішення Росії вийти з Чорноморської зернової угоди і її цілеспрямовані дії з метою перешкоджання експорту української сільськогосподарської продукції, від якої залежать мільйони людей в усьому світі. Держави–члени Альянсу, зокрема у співпраці з Європейським союзом і ООН, докладають зусиль з метою відновлення зернової угоди і забезпечення подальшого експорту українського зерна морем і суходолом.

Відколи Росія здійснила незаконну анексію Криму і почала агресію на сході України у 2014 році, НАТО неухильно дотримувалася позиції цілковитої підтримки суверенітету і територіальної цілісності України у межах її міжнародно визнаних кордонів, включаючи територіальні води. Держави–члени Альянсу рішуче засуджують і ніколи не визнають незаконну і нелегітимну анексію Криму Росією і висловлюють осуд його тимчасової окупації.

Держави–члени Альянсу так само засудили російську агресію і дестабілізуючі дії на сході України та у Чорноморському регіоні, починаючи з 2014 року. Збільшено присутність НАТО у Чорному морі й активізовано співпрацю у військово-морській галузі з Україною і Грузією.

НАТО також засуджує незаконні спроби Росії здійснити анексію чотирьох тимчасово окупованих територій у Донецькій, Луганській, Херсонській і Запорізькій областях України у вересні 2022 року, що становить спробу найбільш великомасштабного захоплення земель у Європі з часів Другої світової війни. Псевдореферендуми на тимчасово окупованих територіях були організовані Москвою і нав'язані Україні. Вони не мають легітимності, і НАТО ніколи їх не визнає. Це землі України, і вони назавжди залишаться територією України. Голосування у Генеральній Асамблеї ООН, яке переважною більшістю голосів засудило спроби Росії анексувати ці території, надіслало чіткий і потужний сигнал того, що Росію ізольовано і що увесь світ на боці України, на захисті заснованого на правилах міжнародного порядку.  

Внаслідок незаконної і нелегітимної анексії Криму Росією у 2014 році держави–члени Альянсу вирішили призупинити усіляке практичне цивільне та військове співробітництво з Росією, втім залишивши відкритими політичні і військові канали зв'язку. Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну у лютому 2022 року, держави–члени Альянсу запровадили суворі санкції з метою позбавлення Кремля ресурсів для фінансування воєнної машини. Держави–члени Альянсу і надалі посилюватимуть санкції з метою збільшення тиску на російський уряд. Завдяки цим зусиллям Росії буде дедалі складніше ремонтувати свої танки, виробляти ракети і фінансувати війну.

Починаючи з 2014 року, з огляду на безпосередні загрози, яких зазнавали територіальна цілісність, політична незалежність і безпека України, регулярно проводилися консультації на рівні Комісії Україна – НАТО. Позачергові засідання Комісії проходили у зв’язку з агресією Росії в Криму і на сході України у 2014 році, необґрунтованим застосуванням Росією військової сили проти українських суден у Керченській протоці у листопаді 2018 року і небезпечним нарощуванням Росією військової моці у квітні 2021 року. Подальші екстрені засідання Комісії відбулися у штаб-квартирі НАТО у січні і лютому 2022 року і були присвячені нарощуванню Росією військової сили і неспровокованому вторгненню в Україну. Упродовж війни Україна і НАТО проводили консультації під егідою Комісії щодо ситуації у галузі безпеки і підтримки України з боку держав–членів Альянсу. У липні 2023 року на Вільнюському саміті НАТО статус Комісії  було підвищено і створено натомість Раду Україна – НАТО, засвідчивши міцність політичних зв’язків і посилення інтеграції України в НАТО.

Солідарність НАТО з урядом і народом України, які героїчно захищають свою державу, свою землю і наші спільні цінності, є непохитною. Альянс цілковито підтримує невіддільне право України на самооборону, закріплене у Статті 51 Статуту Організації Об’єднаних Націй. Держави–члени Альянсу також неухильно віддані подальшому збільшенню політичної і практичної підтримки України, тоді як вона боронить свої незалежність, суверенітет і територіальну цілісність у межах міжнародно визнаних кордонів.

 Практична підтримка України – Комплексна програма допомоги

Поряд із політичною підтримкою, було також істотно збільшено практичну допомогу Україні з боку НАТО. Негайно після незаконної та нелегітимної анексії Криму Росією у 2014 році, міністри закордонних справ держав–членів НАТО узгодили низку заходів, спрямованих на підвищення здатності України гарантувати власну безпеку. Вони також ухвалили рішення про подальше розширення практичної допомоги Україні з боку НАТО завдяки істотному зміцненню поточних програм співробітництва, а також запровадженню нових вагомих ініціатив.

На Варшавському саміті НАТО у 2016 році заходи Альянсу на підтримку України було оформлено у вигляді Комплексної програми допомоги Україні (КПД), яка має на меті сприяти розбудові здатності України гарантувати власну безпеку та запроваджувати у життя широкомасштабні реформи відповідно до стандартів НАТО, євроатлантичних принципів та передової практики.

Протягом багатьох років у рамках КПД НАТО допомагала Україні здійснювати трансформацію національних структур безпеки і оборони, надаючи через Представництво НАТО в Україні дорадчу допомогу на стратегічному рівні, а також забезпечуючи практичну підтримку за допомогою різноманітних програм й ініціатив у галузі розбудови потенціалу. Завдяки цим програмам й індивідуально розробленим рекомендаціям НАТО істотно сприяла вдосконаленню потенціалу і підвищенню стійкості структур безпеки і оборони України, а також поліпшенню здатності цих структур протистояти гібридним загрозам. НАТО і держави–члени Альянсу також забезпечили широкомасштабну підтримку зусиль у галузі розбудови спроможностей, зокрема, шляхом здійснення підготовки і освіти, а також надання обладнання і техніки.

У 2014 році, на додаток до КПД, було запроваджено низку проєктів Цільових фондів. У рамках таких Цільових фондів виділяються ресурси для забезпечення розвитку спроможностей і сталої розбудови потенціалу у ключових галузях. Поточні проєкти Цільових фондів є такими:

• Командування, управління, зв'язок і комп'ютеризація («C4»), у рамках якого Україні надається допомога щодо реорганізації і модернізації структур і потенціалу у галузі командування, управління, зв'язку й комп'ютеризації;
• Медична реабілітація – ініціатива, покликана допомогти Україні вдосконалити систему медичної реабілітації з метою забезпечення сталого довготермінового медичного обслуговування пацієнтів з категорії діючих та звільнених військовослужбовців й цивільних службовців структур безпеки і оборони; а також
• Програма професійного розвитку, яка сприяє формуванню цивільних кадрів в українських структурах безпеки і оборони.

Добігли завершення проєкти Цільових фондів, за якими Україні було надано сприяння у таких галузях, як перехід до цивільної кар'єри; утилізація вибухових боєприпасів і боротьба з саморобними вибуховими пристроями; утилізація стрілецької зброї і легкого озброєння, звичайних озброєнь і протипіхотних мін; організація безпечного зберігання боєприпасів; безпечна утилізація радіоактивних відходів і рекультивація земель; кіберзахист; а також логістика і стандартизація.

Розширення Комплексної програми допомоги

На Мадридському саміті НАТО у 2022 році держави–члени Альянсу ухвалили рішення щодо розширення Комплексної програми допомоги (КПД) і подальше збільшення підтримки України. До розширеної КПД увійшли ініціативи, покликані забезпечити надання Україні невідкладної, короткотермінової, нелетальної військової допомоги, а також створення структур для істотного збільшення підтримки України з боку НАТО у довгостроковій перспективі. З часу Мадридського саміту держави–члени Альянсу і партнери загалом виділили на КПД понад 640 мільйонів євро (близько 700 мільйонів доларів США).

Нелетальна допомога відповідно до негайних потреб України

Починаючи з лютого 2022 року, у рамках Цільового фонду Комплексної програми допомоги Україні, Альянсом було реалізовано низку проєктів, за якими надано сприяння у різноманітних галузях, зокрема:

• бойові пайки,
• технічні засоби забезпечення пальним (включаючи авіаційне пальне),
• армійське взуття,
• предмети медичного призначення (включаючи аптечки і фармацевтичні препарати),
• військове навчальне обладнання,
• засоби виявлення і захисту від хімічних, біологічних, радіологічних та ядерних речовин,
• обладнання для знешкодження вибухонебезпечних предметів,
• засоби боротьби з БПЛА, а також
• вдосконалений супутниковий зв’язок.

Інші проєкти нині знаходяться на різних стадіях розробки і реалізації, зокрема:

• додаткова  підтримка України у галузі «С4» (командування, управління, зв'язок і комп'ютеризація),
• переправочно-десантні і понтонно-мостові засоби,
• укриття і генератори,
• мобільні душові,
• мобільні пральні,
• обладнання їдалень і харчоблоків,
• автомобілі швидкої допомоги і пожежні автомобілі,
• бензовози і перекачувальні цистерни,
• водовози,
• шини,
• акумулятори, а також
• зимовий одяг.

Поряд із наданням Альянсом нелетальної допомоги, держави–члени НАТО істотно збільшили двосторонню підтримку і забезпечують ще більше зброї і техніки, а також навчання особового складу, щоб Україна була в змозі реалізувати своє право на самооборону, закріплене у Статуті Організації Об'єднаних Націй. Держави–члени Альянсу також виділяють вагому фінансову допомогу і забезпечують гуманітарну підтримку, зокрема, приймаючи мільйони українських біженців в усіх країнах Альянсу.

Підтримка України у довгостроковій перспективі

На Вільнюському саміті у 2023 році держави–члени Альянсу погодили надати подальшого розвитку КПД, перетворивши її на багаторічну програму допомоги Україні і забезпечивши стале і передбачуване фінансування. Допомога, що надаватиметься, сприятиме відбудові структур безпеки і оборони України і подальшому досягненню Україною цілковитої оперативної сумісності з НАТО, включаючи перехід від радянських зразків до стандартів, підготовки і доктрин НАТО. Держави–члени Альянсу також допомагатимуть Україні долати фізичні і соціальні наслідки війни, включаючи підтримку у галузі розмінування і надання злагодженої медичної допомоги. НАТО і Україна також докладатимуть зусиль для узагальнення бойового досвіду.