ДОВІДКОВА ІНФОРМАЦІЯ
Документ дозвільного характеру – дозвіл, висновок, рішення, погодження, свідоцтво, інший документ, який дозвільний орган зобов'язаний видати суб'єкту господарювання у разі надання йому права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності та/або без наявності якого суб'єкт господарювання не може проваджувати певні дії щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності.
Місцеві дозвільні органи – міські ради міст обласного та/або республіканського Автономної Республіки Крим значення (їх виконавчі органи), районні та районні у містах Києві і Севастополі державні адміністрації, територіальні (місцеві) органи центральних органів виконавчої влади, їх посадові особи, уповноважені відповідно до закону від свого імені проводити чи залучатися до проведення експертизи та обстеження об'єктів, на які видається документ дозвільного характеру, видавати документи дозвільного характеру у межах відповідної адміністративно-територіальної одиниці (відповідних адміністративно-територіальних одиниць).
Об'єкт, на який видається документ дозвільного характеру – природні ресурси, земельна ділянка, ґрунтовий покрив земельних ділянок, споруда, будівля, приміщення, устаткування, обладнання та механізми, що вводяться в експлуатацію або проектуються, окрема операція, господарська діяльність певного виду, робота та послуга, а також документи, які використовуються суб'єктом господарювання у процесі проходження погоджувальної (дозвільної) процедури (проектна документація на будівництво об'єктів, землевпорядна документація, містобудівна документація, гірничий відвід).
Декларація відповідності матеріально-технічної бази вимогам законодавства – документ, яким суб'єкт господарювання повідомляє державного адміністратора або представника відповідного дозвільного органу про відповідність своєї матеріально-технічної бази вимогам законодавства. У такий спосіб суб'єкт господарювання набуває права на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання документа дозвільного характеру.
Принцип мовчазної згоди – принцип, згідно з яким суб'єкт господарювання набуває право на провадження певних дій щодо здійснення господарської діяльності або видів господарської діяльності без отримання відповідного документа дозвільного характеру, за умови якщо суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою подано в установленому порядку заяву та документи в повному обсязі, але у встановлений законом строк документ дозвільного характеру або рішення про відмову у його видачі не видано або не направлено.
Принцип організаційної єдності – принцип, згідно з яким видача документів дозвільного характеру (переоформлення, видача дублікатів, анулювання) суб'єктам господарювання здійснюється у встановленому законодавством порядку у дозвільному центрі державним адміністратором шляхом взаємодії з представниками місцевих дозвільних органів.
Суб'єкт господарювання – зареєстрована в установленому законодавством порядку юридична особа України або іншої держави незалежно від її організаційно-правової форми та форми власності, яка здійснює господарську діяльність, крім органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також фізична особа - підприємець, у тому числі інвестор, що є стороною угоди про розподіл продукції відповідно до Закону України «Про угоди про розподіл продукції», його підрядник, субпідрядник, постачальник та інший контрагент, що виконує роботи, передбачені угодою про розподіл продукції, на підставі договорів з інвестором.
Документом, який посвідчує особу, є:
Для громадян України:
- паспорт громадянина України;
- паспорт громадянина України для виїзду за кордон;
- дипломатичний паспорт України;
- службовий паспорт України;
- посвідчення особи моряка;
- посвідчення члена екіпажу;
- тимчасове посвідчення громадянина України;
- посвідчення водія.
Для іноземців:
- національний паспорт;
- картка мігранта;
- посвідчення біженця;
- проїзний документ біженця;
- посвідка на постійне проживання;
- посвідка на тимчасове проживання;
- посвідчення особи на повернення в Україну.
Для осіб без громадянства:
- посвідчення особи без громадянства;
- посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон;
- посвідка на постійне проживання;
- посвідка на тимчасове проживання;
- посвідчення особи на повернення в Україну.
Документи, які посвідчують повноваження представника суб’єкта господарювання
Статтею 244 ЦК України передбачено, що представництво, яке ґрунтується на договорі, може здійснюватися за довіреністю. Представництво за довіреністю може ґрунтуватися також на акті органу юридичної особи.
Згідно з частиною третьою статті 244 ЦК України довіреністю є письмовий документ, виданий однією особою іншій особі для представництва перед третіми особами. Довіреність на здійснення правочину представником може бути надана особою, яку представляють (довірителем), безпосередньо третій особі.
Відповідно до частини першої статті 245 ЦК України форма довіреності повинна відповідати формі, в якій відповідно до закону має вчинятися правочин.
Згідно з частиною другою статті 42 Цивільного процесуального кодексу України довіреність фізичної особи повинна бути посвідчена нотаріально або посадовою особою організації, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на службі, стаціонарному лікуванні чи за рішенням суду, або за місцем його проживання.
Довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами, та скріплюється печаткою цієї юридичної особи.
Враховуючи викладене, документом, що засвідчує повноваження особи подавати державному адміністратору документи від імені юридичної особи та фізичної особи – підприємця є довіреність, видана відповідно до вимог чинного законодавства.
Нормативно-правові акти з питань дозвільної системи у сфері господарської діяльності
- Закон України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності» від 6 вересня 2005 року № 2806-IV;
- Закон України «Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності» від 19 травня 2011 року № 3392-VІ;
- Закон України «Про внесення зміни до статті 166-10 Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо посилення відповідальності посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування за порушення законодавства з питань видачі документів дозвільного характеру»;
- Закон України «Про адміністративні послуги» від 06 вересня 2012 року № 5203-VI;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 17 травня 2006 р. № 685 «Про затвердження Порядку повідомлення державного адміністратора або дозвільного органу про відповідність матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 7 грудня 2005 р. № 1176 «Про затвердження форми заяви на одержання суб'єктом господарювання або уповноваженою ним особою документів дозвільного характеру»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2009 р. № 526 «Про заходи щодо упорядкування видачі документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності»;
- Постанова Кабінету Міністрів України від 01.07.2009 №724 «Деякі питання надання державних платних (адміністративних) послуг, видачі документів дозвільного характеру»;
- Постанова Кабінету Міністрів України вiд 27.01.2010 № 77 «Деякі питання застосування принципу мовчазної згоди»;
- Наказ Держкомпідприємництва від 3 липня 2009 року № 116 «Про затвердження Примірної форми Регламенту (інформаційної картки)»;
- Наказ Держкомпідприємництва від 3 липня 2009 року № 114 «Про затвердження Примірної форми анкети»;
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 12.01.2012 № 28 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 січня 2012 р. за N 49/20362) «Про затвердження Положення про державного адміністратора і порядок його взаємодії з регіональними, місцевими дозвільними органами та суб'єктами господарювання»;
- Наказ Міністерства економічного розвитку і торгівлі України від 26.12.2011 № 419 (Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 17 січня 2012 р. за № 51/20364) «Про Порядок погодження кандидатур на призначення та звільнення з посади державного адміністратора».