У Миколаєві відбувся фестиваль таврійського розпису «Синьоока перлина Миколаївщини»

10 серпня фестиваль-ярмарок зібрав майстрів і глядачів, аби ще раз переконатися: "таврійка" — не просто орнамент, а справжній «код Півдня», повідомляють в Агенції розвитку Миколаєва. 

Стіл за столом — вироби з таврійським розписом: тарілки, глечики, дощечки, вишиванки, біжутерія тощо. Можна було не лише купити красу, а й почути історії про те, як ця унікальна традиція зберігалася й відроджувалася. 

 Історія, яку варто берегти! 

Таврійський розпис — мистецтво з глибоким корінням. У 1950-60-х роках членкиня Національної спілки майстрів народного мистецтва України та Національної спілки журналістів України Євгенія Бондаренко, перебуваючи у робочій експедиції на Кінбурнському півострові, звернула увагу на настінний розпис, який блакитним мереживом огортав хати. Вона зацікавилася цією технікою, почала досліджувати її джерела та символіку і дала йому назву — «таврійський», адже місцеві жителі Очаківщини, до якої належить Кінбурн, донині називають косу Таврією. Євгенія відшукала старі зразки, систематизувала знання і передала їх новим поколінням майстрів. Саме завдяки її наполегливості і любові до справи, розпис не зник у вирі часу. 

Сьогодні естафету продовжує майстриня Любов Паранюк, яка створила робочу абетку «таврійки» з позиції методології та розкрила її багатство. Вона не лише створює унікальні роботи, а й навчає охочих, передає секрети техніки, розвиває традицію, надихаючи майстрів із різних куточків України. 

 Фестиваль-ярмарок 

На нашому святі можна було побачити, як народжується візерунок: мазок за мазком, колір за кольором — і з-під пензля виринає хвиля, сонце, чайка чи стилізований орнамент. Майстри ділилися історіями, розповідали про символи й техніку, а охочі творили власні «моря». 

Менеджерка проєктів ГО «Центр навчання і освіти дорослих "Південь"» Руслана Сікаленко каже:  

«Таврійський розпис — це унікальне етнічне явище українського декоративно-орнаментального мистецтва Миколаївщини, яке з часом проникло в саме серце нашого краю і зараз успішно квітне, закохуючи в себе все більшу і більшу кількість людей. В ньому так багато сенсів, так багато цінностей! Він є зв'язком поколінь, історичних та культурних традицій.Саме тому, створюючи сценарій заходу, в кінці я прописала: «А також у нас є особливе прохання — помолитися сьогодні за Кінбурн — єдину окуповану територію нашої області, і попросити у Бога зберегти життя людей, розкішну природу і просто це дивовижне місце, яке зберегло і подарувало нам таврійський розпис!». 

Таврійський розпис — це не музейний експонат, який лежить під склом. Це жива традиція, яку можна побачити, відчути, потримати в руках, відчути текстуру, самому створити її елементи. Це спосіб зберегти пам’ять про наші степи і море, каже заступник міського голови Миколаєва Сергій Коренєв. 

«Ми бачимо, що навіть у складні часи такі заходи збирають людей, об’єднують громаду навколо цінностей, які роблять нас унікальними. Завдання міста — підтримувати такі ініціативи, допомагати майстрам і організаторам, щоб ця традиція не просто збереглася, а й розвивалася. Це популяризація місцевої культури, про впізнаваність і туристичну привабливість Миколаївщини», — додав Сергій Коренєв. 

Фестиваль у Миколаєві довів: південна культура живе, коли ми творимо її разом. Хтось пішов додому з власноруч розмальованим керамічним виробом, хтось — з новими знаннями і придбаними товарами. Таврійський розпис — це про наше «тут і зараз», про маленьку батьківщину, яка завжди з нами, навіть якщо ми далеко від дому. 

Захід відбувся завдяки співпраці ГО «ЦНОД "Південь"», КУ ММР «Агенція розвитку Миколаєва», ГО «КМА «Арт-спокуса»» та Миколаївський обласний краєзнавчий музей. Партнерами стали Майстерня таврійського розпису, Миколаївський академічний художній драматичний театр.  

Фото: ГО «ЦНОД "Південь"» | КУ ММР «Агенція розвитку Миколаєва»