МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

ВИКОНАВЧИЙ КОМІТЕТ

РІШЕННЯ

Миколаїв

26 листопада 2025                                                                                                  № 1668

Про попередній розгляд проєкту рішення міської
ради «Про затвердження міської цільової програми
«Молодіжна політика» на 2026-2030 роки» 

Розглянувши проєкт рішення міської ради «Про затвердження міської цільової програми «Молодіжна політика» на 2026 – 2030 роки», керуючись пп. 1 п. «а» ст. 27, ст. 40, п. 1 ч. 2 ст. 52, ч. 6 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», виконком міської ради

ВИРІШИВ:

1. Винести на розгляд міської ради проєкт рішення «Про затвердження міської цільової програми «Молодіжна політика» на 2026 – 2030 роки».

2. Контроль за виконанням даного рішення покласти на заступника міського голови Петрова А.Л.

Перший заступник

міського голови                                                                                      В.ЛУКОВ

s-om-001

Про затвердження Міської цільової програми «Молодіжна політика» на 2026-2030 роки

Відповідно до п. 22 ч. 1 ст. 26, ч. 1 ст. 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити міську цільову програму «Молодіжна політика»на 2026 - 2030 роки (далі – Програма, додається).

2. Управлінню молодіжної політики Миколаївської міської ради щорічно до 30 січня інформувати Миколаївську міську раду про хід виконання Програми.

3. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійні комісії міської ради: з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення, освіти, культури, туризму, молоді та спорту (Норд); з питань прав людини, дітей, сім’ї, законності, гласності, антикорупційної політики, місцевого самоврядування, депутатської діяльності та етики (Кісельову); з питань економічної і інвестиційної політики, планування, бюджету, фінансів та соціально-економічного розвитку, підприємництва, наповнення бюджету та використання бюджетних коштів (Панченка), заступника міського голови Петрова А.Л.

Міський голова                                                                                   О.  СЄНКЕВИЧ

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення міської ради

від ______________________

№  ______________________

МІСЬКА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА

«Молодіжна політика» на 2026-2030 роки

Загальна частина

Міська цільова програма «Молодіжна політика» на 2026-2030 роки (далі – Програма) розроблена з метою проведення у місті цілісної молодіжної політики, визначеної Законом України «Про основні засади молодіжної політики» та Указом Президента України «Про Національну молодіжну стратегію до 2030 року».

Програма враховує програмні вимоги, визначені переглянутою Європейською хартією про участь молоді у громадському житті на місцевому та регіональному рівні, ухваленою Конгресом місцевих та регіональних влад Європи 21.05.2003, Хартією Ради Європи з освіти для демократичного громадянства й освіти з прав людини (2010), Стратегією молодіжного сектору Ради Європи до 2030 року, Рекомендаціями Комітету Міністрів державам-членам: про доступ молоді з неблагополучних районів до соціальних прав, CM/Rec(2015)3; про доступ молодих людей до прав, CM/Rec(2016)7; про молодіжну роботу, CM/Rec(2017)4; про захист молодіжного громадянського суспільства і молоді та підтримки їх участі в демократичних процесах, CM/Rec (2022)6, документами Організації Об’єднаних Націй, Європейського Союзу та Ради Європи, що регламентують засади розвитку молодіжної політики.

У Програмі визначаються загальні принципи, головні напрямки та основний зміст місцевих перспективних (до 2030 р.) комплексних заходів щодо державної та місцевої підтримки молоді Миколаївскої міської територіальної громади.

Програма окреслює пріоритетні напрямки діяльності органів місцевого самоврядування та інститутів громадянського суспільства, що працюють над вирішенням проблем молоді, визначає пріоритетні напрямки у реалізації молодіжної політики у громаді, зокерма створення сприятливого середовища для всебічного розвитку молоді, підвищення її участі в суспільному житті, реалізацію прав і свобод, розвиток молодіжного підприємництва, формування навичок активного громадянства та підтримку молодіжних ініціатив.

Проблеми, на розв’язання яких спрямована Програма

Миколаївська міська територіальна громада перебуває в умовах невизначеності та нестабільності, у результаті чого молодь опинилася в епіцентрі складних випробувань. Події, що відбулися в останні роки, зокрема пандемія коронавірусної хвороби (COVID-19), повномасштабна збройна агресія Російської Федерації проти України (далі ? збройна агресія), зумовили глибокі соціальні, демографічні та економічні зміни, які істотно вплинули на становище молоді, ускладнивши і без того нелегкий процес становлення та переходу до дорослого життя. 

Виклики, спричинені посиленням збройної агресії, соціально-економічною нестабільністю та демографічною кризою, створюють значні бар’єри для цілісного розвитку та самореалізації молоді. Наслідками стали песимістичні очікування щодо майбутнього, погіршення психічного та фізичного здоров’я, низька зацікавленість молодих людей в участі у суспільному житті. 

Відповідно до Закону України «Про основні засади молодіжної політики» молоддю в Україні вважаються молоді особи віком від 14 до 35 років. З урахуванням етапів розвитку, формування та зміни потреб молодих жінок та чоловіків на різних етапах дорослішання, у Національній молодіжній стратегії до 2030 року, затвердженій Указом Президента України від 12.03.2021 № 94, виокремлено чотири вікові групи молоді: 

14-17 років: здебільшого охоплює учнівську молодь, яка визначається з освітніми та професійними орієнтирами й набуває досвіду участі в суспільному житті; 

18-23 років: молодь зазвичай здобуває фахову передвищу або вищу освіту, поєднує навчання з початком трудової діяльності та шукає шляхи самореалізації; 

24-28 років: молодь, як правило, вже визначилася з професійними пріоритетами, але часто стикається з труднощами офіційного працевлаштування й забезпечення гідних умов праці. Частина цієї вікової групи бере участь у захисті України; 

29-35 років: молодь має професійний, управлінський або науковий досвід, часто потребує перекваліфікації, формує сім’ї, виховує дітей та активно залучається до суспільного життя країни, захищає незалежність, державний суверенітет та територіальну цілісність України. 

Відповідно до інформації головного управління статистики у Миколаївській області станом на 01.01.2022 у межах Миколаївської міської територіальної громади проживало 105 586 осіб віком від 14 до 34 років.

Молодь Миколаївської міської територіальної громади є також соціально різноманітною: вона включає молодих жінок і чоловіків, осіб з інвалідністю; ВПО, військовослужбовців та ветеранів; представників корінних народів, національних меншин (спільнот). Програма визнає це різноманіття та необхідність урахування специфічних потреб. 

Зменшення чисельності молоді, її участі в суспільному житті та зростання міграційних настроїв є ключовими викликами, особливо з огляду на тих, хто планує виїхати за межі громади або України, не пов’язує своє майбутнє з Україною або не відчуває себе частиною українського суспільства. 

За результатами соціологічного дослідження «Вплив війни на молодь в Україні» (далі-Дослідження) лише 58% молодих людей висловили бажання залишитись в Україні, а частка молодих біженців, які прагнуть повернутися, зменшилася з 66% у 2023 році до 32% у 2024 році. Водночас частка тих, хто категорично не хоче повертатися, зросла з 6% до 19% відповідно. 

Низька продуктивність економіки, економічна нестабільність, дестабілізація ринку праці також створюють значні перешкоди для професійної реалізації молодих людей.

Молоді жінки та чоловіки можуть стикатися з труднощами в адаптації до мінливих умов ринку праці, пошуками свого професійного покликання та забезпеченням себе матеріально. Відтак, важливо допомогти молодим людям стати гнучкішими та адаптивнішими до змін, а отже, і конкурентоспроможнішими та економічно самодостатнішими через створення умов для набуття ключових компетентностей, підтримку з профорієнтацією, перекваліфікацією та працевлаштуванням.

Проблема психічного здоров’я молоді стає особливо гострою в прифронтових громадах, зокрема в м. Миколаїв. За даними дослідження компанії «Alligator» (2023), психічне здоров’я є одним із головних викликів для молоді на найближчі п’ять років. 

У 2024 році 25% молоді в Україні занепокоєні своїм психічним станом (22% - у 2023 році). Погіршення психоемоційного стану, стреси та розлади, спричинені збройною агресією, міграцією та іншими травматичними подіями, призводять до руйнування соціальних зв’язків і зростання кількості розлучень у молодих сім’ях. Зокрема, частка тих, хто повідомив про розрив стосунків із друзями або родичами, зросла з 18% (2023) до 27% (2024). 

Крім цього, спостерігається низька залученість молоді до суспільного життя та діяльності інститутів громадянського суспільства. За даними Дослідження 69% опитаних молодих людей не брали участі в діяльності жодного з таких інститутів за останні 12 місяців. Водночас сприйняття молоддю власної спроможності впливати на зміни в громаді також залишається невисоким – лише 8 відсотків респондентів відповіли ствердно – «так» на запитання «Чи відчуваєте ви, що можете особисто впливати на зміни в своїй громаді?». 

Низька участь молоді у суспільному житті, недовіра до інституцій та слабка віра у зміни свідчать про фрагментованість молодіжної політики. Проблему посилюють слабка координація між суб’єктами, низька інституційна спроможність, нестача підготовлених фахівців, ресурсів та низький рівень оплати праці спеціалістів, які працюють у сфері. 

Мета Програми

Мета Програми полягає у створенні умов для самореалізації та творчого розвитку кожної молодої людини – жителя Миколаївської міської територіальної громади, реалізації інноваційного потенціалу молоді у всіх сферах суспільного життя, вихованні покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися протягом життя, зберігати й примножувати цінності громадянського суспільства, розвивати і зміцнювати потенціал громади.

Шляхи і засоби розв’язання проблем

Для створення необхідних правових, фінансових, організаційних умов, що сприятимуть вирішенню наявних проблем та викликів із досягненням довготривалих результатів, застосовується програмний підхід – як інструмент, що забезпечує стратегічне планування, міжвідомчу і міжсекторальну взаємодію, мобілізацію ресурсів, сталість рішень та врахування специфічних потреб кожної групи молоді.

Вибір шляхів і засобів розв’язання проблем у галузі зумовлюється специфічністю цільової групи, серед яких можна виділити амбіції, притаманні молодим людям, завищені очікування, прагнення до самореалізації, схильність до самовираження та нестійкість ціннісних орієнтацій.

Враховуючи ці особливості, вирішення проблем у молодіжному середовищі повинно здійснюватися за безпосередньої участі у цьому процесі молодих людей шляхом залучення їх через громадські організації, органи учнівського та студентського самоврядування, творчі спілки, клуби тощо.

Програма базується на таких принципах:

Цілісність і наскрізність: будь-які рішення, що ухвалюються на користь молоді, мають відповідати інтересам молоді та брати до уваги її специфічні потреби. Програма передбачає співпрацю широкого кола зацікавлених у молодіжній політиці сторін, зокрема органів місцевого самоврядування, органів державної влади та інститутів громадянського суспільства. 

Субсидіарність: рішення пов’язані з молоддю ухвалюються на найнижчому можливому рівні, де вони є найбільш ефективними. Дії держави і громади є допоміжними відносно дій батьків чи законних опікунів у тому, що стосується утримання та виховання дітей і підлітків, за яких вони несуть відповідальність. 

Участь: рішення, що стосуються молоді, ухвалюються спільно з молоддю. Виконавчі органи Миколаївської міської ради створюють засоби, простір, можливості та надають всіляку підтримку змістовній участі молоді в ухваленні важливих рішень;

Доказовість та науковість: всюди, де це можливо, рішення ґрунтуються на точній інформації про становище молодих людей у м. Миколаєві, про їх цінності, потреби та очікування;

Інклюзивність: рішення сприяють розвитку самостійності молодих людей, створенню можливостей та усуненню бар’єрів, щоб жодна з груп не була прямо чи опосередковано виключена з Миколаївської міської територіальної громади;

Рівність можливостей: рішення базуються на тому, що гідність людини є непорушною цінністю, незалежно від віку, національності, релігійності, етнічної приналежності, статі, гендеру, сексуальної орієнтації, соціального статусу та економічних можливостей, ментальних і фізичних здібностей, інвалідності, тощо;

Компетентнісний підхід: для реалізації усіх принципів необхідно розвивати компетентності молодих людей, зокрема громадянські та соціальні компетентності, застосовуючи всі види освіти - формальну, неформальну та інформальну.

Головними шляхами і засобами розв’язання  проблеми є:

- залучення молоді до формування та реалізації міської молодіжної політики шляхом створення консультативно-дорадчих органів з числа молоді, організації спільної розробки пропозицій та проєктів рішень стосовно програм та заходів з питань молоді. Формування у молодих людей активної життєвої позиції та навичок реалізації громадянських прав та обов’язків, посилення участі молоді у суспільно-політичному житті міста;

- надання кращим студентам стипендії Миколаївського міського голови та Миколаївської міської ради за особливі досягнення у навчанні та соціальному житті міста;

- впровадження інноваційних форм роботи з молоддю;

- формування у молоді практичних навичок і знань про органи місцевого самоврядування та створення потенційного кадрового резерву з представників молоді Миколаївської міської територіальної громади;

- формування у процесі співпраці громадських об’єднань та місцевого самоврядування системи неформальної освіти молоді. Забезпечення умов для творчого і духовного розвитку молоді, її інтелектуального самовдосконалення;

- сприяння створенню та діяльності інституцій молодіжної політики (молодіжних центрів та просторів);

- створення умов та здійснення заходів, спрямованих на соціальний захист молоді;

- створення умов для інтелектуального самовдосконалення молоді, творчого розвитку особистості;

- здійснення заходів, спрямованих на формування патріотичної свідомості молоді, зокрема у навчальних закладах і у молодіжному середовищі, шляхом розвитку історичної пам’яті; популяризація української культури і народних традицій; усвідомлення національної своєрідності; залучення молоді до суспільно значущої діяльності, утвердження громадянської свідомості і активної життєвої позиції молоді;

- популяризація здорового і безпечного способу життя та культури здоров’я серед молоді;

- здійснення заходів, спрямованих на набуття молодими людьми знань, навичок та інших компетентностей поза системою освіти, зокрема шляхом участі у волонтерській діяльності;

- підтримка молодіжних заходів та ініціатив;

- створення умов та здійснення заходів, спрямованих на працевлаштування молоді;

- залучення міжнародних благодійних фондів та організацій до реалізації Програми;

- надання фінансової та організаційної підтримки інститутам громадянського суспільства, що працюють з молоддю, шляхом конкурсних відборів та соціального замовлення на здійснення окремих значущих для молоді проєктів;

- забезпечення доступу населення міста до інформації щодо реалізації Програми;

- проведення моніторингу та аналізу реалізації Програми.

Завдання Програми

Програма передбачає концентрацію зусиль на таких пріоритетних напрямках:

1. Формування і підтримка здорового способу життя молоді.

2. Сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді.

3. Розвиток стійкості, безпечного середовища та психоемоційного благополуччя молоді. Соціальний захист молоді.

4. Створення та розвиток молодіжної інфраструктури.

5. Розширення участі молоді у суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості.Підтримка ініціатив інститутів громадянського суспільства, що реалізують молодіжну політику у місті.

6. Співпраця з закладами вищої освіти, закладами фахової передвищої освіти та закладами професійної (професійно-технічної) освіти. Створення умов для розвитку системи неформальної та інформальної освіти молоді.

7. Розвиток міжнародного молодіжного співробітництва.

8. Інформаційне та аналітичне забезпечення реалізації молодіжної політики.

Пріоритет 1. Формування і підтримка здорового способу життя молоді.

Поняття здоров’я включає в себе здоровий спосіб життя, гігієну, здорове харчування, фізичну активність, безпечне поводження з ґаджетами та мережею Інтернет, ментальне здоров’я. Програма спрямована на посилення відповідальності молодих людей за збереження та зміцнення власного здоров’я, розвиток профілактичної діяльності, зокрема, у напрямі запобігання ризиковій поведінці. Наслідком уваги до цієї сфери стане зростання тривалості та якості життя, а також зміцнення життєстійкості.

Для цього слід передбачити таке:

- сприяння неформальним спортивним рухам, вуличним тренуванням та розвитку масової фізичної культури загалом;

- запобігання та протидія асоціальній поведінці, зловживанню психоактивними речовинами та курінню, а також іншим формам залежності, у тому числі від комп’ютерних ігор, інтернет-залежність тощо;

- зростання обізнаності та запобігання поширенню ВІЛ-інфекції та інфекцій, що передаються статевим шляхом;

- сприяння обізнаності щодо репродуктивного та сексуального здоров’я через формальну та неформальну освіту;

- зростання обізнаності молоді про здорове харчування, а також створення системи добровільного та зрозумілого маркування продуктів про вміст цукру та інших шкідливих речовин для здоров’я молодих людей.

Пріоритет 2. Сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді.

Сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді полягає як у створенні комплексу заходів, спрямованих на розвиток сучасних підходів до профорієнтації та формування компетентностей, необхідних для професійної самореалізації молоді, так і створенні системи заохочень за досягнення в інтелектуальних сферах діяльності, започаткування власної справи.

Для цього слід передбачити таке:

- фінансування заходів, що спонукають до інтелектуальної діяльності;

- підтримку молодих винахідників, науковців шляхом надання стипендій;

- адміністративну підтримку посадовими особами з метою допомоги у подоланні бюрократичних труднощів для реалізації потенціалу;

- створення умов для усвідомленого вибору професійного шляху, розкриття особистісного та професійного потенціалу кожної молодої людини; 

- розвиток конкурентних на ринку праці компетентностей шляхом забезпечення рівного доступу до професійного кар’єрного консультування, сучасних програм профорієнтації та перекваліфікації; 

- розширення професійних можливостей молоді через формальну і неформальну освіту, зокрема для молоді, яка перебуває у складних життєвих обставинах, тимчасово не працює або не навчається, є ветеранами чи ветеранками, внутрішньо переміщеними особами, належить до корінних народів або національних меншин (спільнот) України, осіб з інвалідністю або тих, хто планує змінити професію;

- розвиток цифрової грамотності, базових знань з кібербезпеки та культури безпечної поведінки в онлайн-середовищі; 

- розвиток медіаграмотності як ключової навички життєстійкості молоді в умовах мінливого інформаційного середовища, здатності розпізнавати, критично оцінювати та протидіяти дезінформації, пропаганді та іншим формам ворожого інформаційного впливу, зокрема із використанням технологій штучного інтелекту; 

- формування безпечного інформаційного середовища, що сприяє розвитку критичного мислення, здатності молоді до самостійного осмислення, аналізу та відповідального поширення інформації;

- залучення молоді до креативних індустрій, інноваційної діяльності та новітніх технологій, зокрема шляхом ознайомлення з екосистемою стартапів, а також участі в проєктах у сферах дизайну, мистецтва, культури та інформаційних технологій;

- забезпечення доступу молоді до сучасних технологій та інтеграція STEM (STEAM)-освіти як бази для розвитку технологічних компетентностей і стимулювання інтересу до науково-технічних та інженерних професій.

Пріоритет 3. Розвиток стійкості, безпечного середовища та психоемоційного благополуччя молоді. 

Брак безпечних та передбачуваних умов життя молоді впливає на весь комплекс життєвих рішень молодих людей. Особливо гостро це проявляється у період створення сім’ї і народження дітей, коли молоді люди вперше зіштовхуються з невідворотною відповідальністю за життя іншої людини та з необхідністю взаємодії з інституціями з ймовірно низьким рівнем довіри.

Тривожним симптомом є зростання числа молоді з девіантною поведінкою, що виявляється в асоціальних діях (алкоголізм, наркоманія, порушення громадського порядку, хуліганство, вандалізм тощо). У крайніх формах стали виявлятися жорстокість і агресивність.

Зростання агресивних тенденцій в підлітковому середовищі відображає одну з щонайгостріших соціальних проблем нашого суспільства, де за останні роки різко зросла молодіжна злочинність, особливо злочинність підлітків. При цьому турбує факт збільшення числа злочинів проти особи, що спричиняють за собою тяжкі тілесні ушкодження. Почастішали випадки групових бійок підлітків, що носять запеклий характер.

Для запобігання повернення суспільства до цінностей виживання варто зосередитися на тому, щоб зробити середовище довкола молодих людей безпечнішим та передбачуванішим. Як наслідок, зміна життєвих обставин або народження дітей меншою мірою впливатиме на рівень задоволеності своїм життям та відчуття щастя, а молоді люди (найбільшою мірою жінки) не розглядатимуть народження дітей як перешкоду для професійної самореалізації.

Для цього слід передбачити таке:

- збагачення підходів до виховання дітей через інформаційну допомогу батьківству, у тому числі шляхом доступу та адаптації найкращих світових ресурсів з виховання дітей і спростування розповсюджених міфів про виховання дітей та батьківство;

- ознайомлення з основами фінансової грамотності для ведення сімейного бюджету;

- підвищення включеності молодих чоловіків у виховання дітей;

- створення умов для безпечного та інклюзивного розвитку молоді шляхом усунення стигматизації та дискримінації щодо молодих людей з уразливих груп і тих, хто перебуває у складних життєвих обставинах, у тому числі через підтримку молодих жінок і чоловіків з числа національних меншин, осіб з інвалідністю, ветеранів і ветеранoк;

- створення умов для безпечної і нетравматичної комунікації між цивільною молоддю та ветеранами й ветеранками, з урахуванням потреб обох груп;

- розвиток нетерпимості до будь-яких форм насильства серед молоді, запобігання соціально ризикованій поведінці та гендерно зумовленому насильству через впровадження освітніх й просвітницьких програм, а також підвищення рівня гендерної компетентності серед фахівців, які працюють із молоддю, зокрема молодіжних працівників, представників громадських об’єднань, інших суб’єктів молодіжної роботи;

- підтримка психічного здоров’я молоді через створення умов для збереження та відновлення емоційного благополуччя, подолання наслідків стресу та психотравм, зокрема тих, що пов’язані зі збройною агресією, тимчасовою окупацією Російською Федерацією території України та іншими негативними факторами;

- формування культури турботи про психічне здоров’я та позитивного ставлення до звернення за психологічною допомогою як до природної та корисної практики у складних життєвих ситуаціях;

- формування у молоді культури самозарадності, управління ризиками, кризового планування та ухвалення рішень в умовах невизначеності для спроможності реагувати на виклики воєнного та післявоєнного періодів.

Пріоритет 4. Створення та розвиток молодіжної інфраструктури.

Для того, щоб молоде покоління мало можливості для всебічного розвитку (не лише інтелектуального, а й духовного), значну увагу варто приділити покращенню молодіжної інфраструктури, наприклад, облаштуванню молодіжних центрів чи творчих просторів на території м. Миколаєва.

Для цього слід передбачити таке:

- забезпечення роботи Миколаївського міського молодіжного простору;

- створення та подальше утримання Миколаївського міського молодіжного центру;

- створення та подальше утримання зон активного відпочинку молоді (скейт-парки, скейт-майданчики, воркаут-майданчики тощо);

- створення та подальше утримання зон креативної творчості (творчі простори, арт-простори, зони графіті).

Пріоритет 5. Розширення участі молоді у суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості. Підтримка ініціатив інститутів громадянського суспільства, що реалізують молодіжну політику у місті.

Викликом у створенні рівних можливостей для всіх та інтегрованості у світ та українське суспільство є брак суб’єктності, низький рівень самостійності та обізнаності про різноманітність способів життя різних груп молоді, брак рівності серед молодих чоловіків та жінок, фізичні та соціальні бар’єри для включення молоді в соціальне, громадське та економічне життя.

Важливим у цьому напрямі є сприяння соціальній і культурній інтеграції у всій її багатоманітності та посилення взаємодії між органами місцевого самоврядування та інститутами громадянського суспільства.

Для цього слід передбачити таке:

- створення умов для участі молоді у процесах ухвалення рішень та їх навчання;

- підтримка формального та неформального навчання;

- сприяння участі молодих людей у діяльності інститутів громадянського суспільства;

- проведення конкурсу з визначення проєктів та заходів, розроблених інститутами громадянського суспільства, для реалізації яких надається фінансова підтримка з міського бюджету;

- забезпечення можливостей для реалізації молоддю свого права на участь у формуванні, реалізації та моніторингу молодіжної політики, яка впроваджується в Миколаївській міській територіальній громаді, через діяльність молодіжних рад, органів учнівського та студентського самоврядування, інших суб’єктів молодіжної роботи;

- розвиток співпраці між різними групами молоді та суб’єктами молодіжної роботи, обмін досвідом, поширення кращих практик, реалізація спільних програм (проєктів, заходів), участь у формальних і неформальних платформах взаємодії;

- формування у молоді ідентифікації себе як частини українського суспільства та сприяння соціальній інтеграції, адаптації і реінтеграції молоді;

- зміцнення соціальної згуртованості та формування у молоді стійкого усвідомлення приналежності до українського суспільства, у якому кожна молода людина відчуває здатність впливати на власне майбутнє та майбутнє своєї країни; посилення роботи з молоддю, яка не відчуває своєї приналежності до України і є легкою мішенню для російської чи будь-якої іншої дезінформації, а також для вербування до деструктивних дій, що підривають безпеку держави.

Пріоритет 6. Створення умов для розвитку системи неформальної та інформальної освіти молоді.

Важливим напрямом роботи є співпраця з закладами вищої освіти, закладами фахової передвищої освіти та закладами професійної (професійно-технічної) освіти. Співпраця з закладами освіти має полягати у здобутті молодими людьми практично орієнтовних знань, які є необхідними та  конкурентними на ринку праці.

Необхідно розвивати такі форми роботи, які підвищують конкурентність молодих людей всередині країни та за її межами, створюють умови для набуття управлінських компетенцій, розвитку підприємливості та самостійності молодих людей.

Як наслідок, зросте впевненість молодих людей у власних силах та частка активної молоді, посилиться власна ініціатива, підвищиться продуктивність праці.

Для цього слід передбачити таке:

- створення умов для розширення можливостей навчання поза формальною освітньою системою та підтримки самоосвіти;

- створення можливостей для особистісного зростання молодих людей, орієнтованих на різні вікові групи, у тому числі спільно з представниками тих середовищ, які є джерелом лідерських моделей у громаді;

- розвиток лідерства, лідерських навичок та підприємливості як складових освітніх заходів неформальної освіти;

- створення програм з неформальної освіти молоді на базі Миколаївського міського молодіжного простору;

- забезпечення можливостей для взаємодії різних освітніх інституцій у межах реалізації молодіжної політики в громаді.

Пріоритет 7. Розвиток міжнародного молодіжного співробітництва.

Міжнародне молодіжне співробітництво є одним з важливих напрямків державної політики та органів місцевого самоврядування і здійснюється з метою всебічного розвитку молоді, розкриття її потенціалу, інтеграції молоді у світову спільноту та підтримання авторитету України у молодіжній сфері на належному рівні.

Головними завданнями у сфері міжнародної молодіжної політики є сприяння участі молоді у міжнародних організаціях, створення необхідних умов для зміцнення правових та матеріальних гарантій щодо здійснення прав і свобод молодих громадян у міжнародній сфері; допомога молодим людям у реалізації й самореалізації їх творчих можливостей та ініціатив на міжнародному рівні; залучення молоді до реалізації програм у сфері зовнішньоекономічної діяльності України тощо.

Для цього слід передбачити таке:

- реалізація виконавчими органами Миколаївської міської ради державної молодіжної політики шляхом участі в міжнародних молодіжних програмах (фінансування, надання робочої бази та ін.);

- співпраця з міжнародними організаціями U-Report УКРАЇНА, UNPFA у сфері проведення відповідних соціологічних досліджень з метою прийняття відповідних рішень та поліпшення рівня життя молоді у різних сферах;

- участь у реалізації міжнародних програм для молоді;

- сприяння в міжнародному молодіжному обміні.

Пріоритет 8. Інформаційне та аналітичне забезпечення реалізації молодіжної політики.

Серйозний вплив на виховання молоді, формування її світогляду робить інформаційне середовище. Сьогодні існує тенденція руйнування традиційних ціннісних орієнтирів. Виниклий ціннісний вакуум провокує поширення серед молодих людей різних форм девіантної поведінки: утриманства, наркоманії, алкоголізму, відходу в тоталітарні секти тощо. У цих умовах особливу роль набуває інформаційна політика, спрямована на утвердження в молодіжному середовищі ідеалів патріотизму, національної самосвідомості, вищих моральних цінностей, правової свідомості. Інформаційна політика повинна формувати в молодіжному середовищі настанови на здоровий спосіб життя, сприяти соціальній адаптації молоді.

У завдання центральних органів влади й місцевого самоврядування входить інформування молодих громадян про їх права й обов’язки, про можливості реалізації прав на охорону здоров’я, освіту, соціальне обслуговування, фахову підготовку й працевлаштування, відпочинок, соціальну реабілітацію, допомогу в подоланні важких життєвих ситуацій та інші заходи.

Молоді громадяни повинні мати можливість одержувати повну інформацію з питань молодіжної політики. Для більш широкого залучення молоді в реалізацію молодіжної політики виконавчі органи Миколаївської міської ради повинні широко інформувати молодь про заплановані й здійснювані заходи в сфері молодіжної політики. Їм варто також надавати підтримку центрам інформації для молоді, іншим організаціям, що здійснюють інформаційне обслуговування молодих громадян, сприяти засобам масової інформації у висвітленні молодіжних проблем і заходів молодіжної політики. Вбачається доцільним розглянути питання про створення спеціального інформаційного центру, що проводив би молодіжну політику в засобах масової інформації.

Реалізація заходів щодо інформаційного забезпечення молоді буде сприяти духовно-моральному й патріотичному вихованню молодих людей. Буде формуватися позитивний образ героя нашого часу – патріота, трудівника, законослухняного громадянина й чесної людини. Молодь одержить доступ до інформації з питань освіти, працевлаштування, організації дозвілля, діяльності молодіжних громадських організацій та інших тем, що цікавлять молодіжну аудиторію.

Інформаційне забезпечення молодіжної політики покликано на основі системи соціологічних досліджень соціального стану молоді, її ціннісних орієнтирів і поведінки, вивчення досвіду реалізації молодіжної політики, оцінки її результатів і ефективності обґрунтувати мети й завдання, змісту і напрямків її вдосконалювання. Такі дослідження забезпечують розробку механізмів і технологій, форм і методів роботи з молоддю, критеріїв ефективності роботи адміністрацій стосовно молодих громадян.

Таким чином, соціологічні дослідження проблем молоді є основою формування молодіжної політики. Виконавчі органи Миколаївської міської ради повинні періодично організовувати дослідження проблем молоді й надавати підтримку громадянам, організаціям у дослідженні молодіжних проблем. Соціологічні дослідження проблем молоді є частиною комплексних цільових програм молодіжної політики.

Система інформаційного забезпечення покликана забезпечити одержання, обробку й передачу інформації, необхідної для реалізації заходів молодіжної політики. Така інформація носить в основному організаційний і методичний характер і призначається переважно для сфер освіти, молодіжної політики, фізичної культури й спорту. Для підвищення оперативності передачі інформації, ефективності реалізації управлінських рішень необхідні розробка й здійснення цільової програми інформатизації. Крім того, система інформаційного забезпечення молодіжної політики повинна використовуватися для висвітлення реалізованих молодіжних програм, залучення до них уваги молоді, громадськості, цілеспрямованого формування позитивного ставлення різних категорій населення до реалізованої в Україні молодіжної політики.

Формування системи інформаційного забезпечення молодіжної політики буде сприяти координації діяльності організацій, що реалізують молодіжну політику, поширенню актуальної інформації й передового досвіду в сфері молодіжної політики, якісній інформаційній підтримці молодіжних програм і проєктів, мобілізації молодіжної ініціативи в інтересах суспільства.

Для цього слід передбачити таке:

- здійснення заходів із розвитку системи інформаційної допомоги молоді;

- забезпечення доступу молоді до інформаційних ресурсів, підтримку інформаційних центрів для молоді;

- організація підтримки молодіжних друкованих видань та інших засобів масової інформації, що висвітлюють питання молодіжної політики;

- проведення соціологічних досліджень і моніторингів стану молоді (соціального, економічного, психологічного тощо) в Миколаївській міській територіальній громаді;

- створення бази даних з основних напрямків молодіжної політики, яка реалізується в громаді.

Пріорітети Програми спрямовані на виконання таких цілей та завдань, передбачених Планом заходів з реалізації Стратегії розвитку Миколаївської міської територіальної громади на період до 2027 року:

Стратегічна ціль 3. Конкурентна громада.

Оперативна ціль 3.6 Креативна молодь:

- 3.6.1 Створення соціальної інфраструктури для молоді;

- 3.6.2 Підтримка ініціатив інститутів громадянського суспільства, що реалізують молодіжну політику в місті;

- 3.6.3 Розвиток міжнародного молодіжного співробітництва;

- 3.6.4 Створення умов для розвитку системи неформальної та інформальної освіти молоді.

Очікувані результати, ефективність Програми

Виконання Програми дасть змогу забезпечити:

Пріоритет 1. Формування і підтримка здорового способу життя молоді.

- зростання чисельності молоді із сформованим відповідальним ставленням до власного здоров’я;

- зростання чисельності молоді, яка має знання та навички з планування сім’ї та репродуктивного здоров’я;

- збільшення частки молоді, яка регулярно займається фізичною активністю;

- зменшення рівня поширеності вживання психоактивних речовин серед молоді;

- збільшення частки молоді, яка має базові знання про ВІЛ/ІПСШ та методи профілактики;

- збільшення частки молоді, яка має базові знання щодо принципів здорового харчування.

Пріоритет 2. Сприяння самореалізації та економічній спроможності молоді.

- зростання частки молоді, яка пройшла профорієнтаційні консультації або тренінги;

- зростання кількості молоді, яка бере участь у програмах особистісного розвитку, підприємництва та лідерства

- збільшення кількості підтриманих інтелектуальних, наукових або дослідницьких ініціатив;

- збільшення частки молоді зі складними життєвими обставинами, охопленої програмами професійного розвитку;

- зростання частки молоді, яка пройшла навчання з цифрової грамотності та кібербезпеки;

- збільшення частки молоді, яка виявляє здатність розпізнавати дезінформацію;

- збільшення частки молоді, яка бере участь у програмах STEM/STEAM-освіти;

- зниження частки молоді віком, яка бажає емігрувати;

- зниження частки молоді віком, яка не працює, не навчається і не набуває професійних навичок;

- зниження рівня молодіжного безробіття через інтеграцію освітніх, кар’єрних та підприємницьких програм;

- підвищення рівня обізнаності молоді про бізнес-процеси, фінансову грамотність, маркетинг, управління ризиками та правові аспекти ведення бізнесу.

Пріоритет 3. Розвиток стійкості, безпечного середовища та психоемоційного благополуччя молоді. 

- зростання частки молоді, яка володіє базовими навичками фінансової грамотності для ведення особистого та сімейного бюджету;

- збільшення кількості молодих батьків, охоплених інформаційними програмами щодо виховання дітей та відповідального батьківства;

- збільшення частки молодих чоловіків, залучених до виховання дітей;

- зниження рівня стигматизації та дискримінації молоді з уразливих груп;

- збільшення кількості безпечних і доступних просторів для молоді, включно з молоддю з числа внутрішньо переміщених осіб, ветеранів, осіб з інвалідністю, представників національних меншин;

- зниження рівня поширеності гендерно зумовленого насильства серед молоді;

- зростання частки молоді, яка має доступ до якісних психологічних послуг;

- зростання рівня обізнаності молоді про методи самозарадності, кризового планування та управління ризиками;

- зниження рівня соціально небезпечної поведінки серед молоді, включаючи злочинність і девіантну поведінку.

Пріоритет 4. Створення та розвиток молодіжної інфраструктури.

- забезпечення стабільного функціонування молодіжних просторів і центрів на території громади;

- збільшення кількості молодіжних просторів, зон активного відпочинку та творчих просторів у громаді;

- зростання чисельності молоді, охопленої заходами молодіжних центрів і просторів;

- зростання рівня задоволеності молоді якістю інфраструктури для культурного, спортивного, освітнього розвитку та дозвілля;

- створення умов для сталого функціонування молодіжної інфраструктури в громаді.

Пріоритет 5. Розширення участі молоді у суспільному житті та зміцнення соціальної згуртованості. Підтримка ініціатив інститутів громадянського суспільства, що реалізують молодіжну політику у місті.

- зростання рівня участі молоді у процесах прийняття рішень на місцевому рівні;

- збільшення кількості реалізованих ініціатив молодіжних рад, органів учнівського та студентського самоврядування;

- зростання кількості підтриманих проєктів молодіжних і громадських організацій, що сприяють розвитку молодіжної політики;

- збільшення кількості заходів із залученням молоді до громадської активності;

- зростання рівня обізнаності молоді про свої права, можливості та механізми впливу на прийняття рішень;

- зростання відчуття приналежності до українського суспільства серед молоді;

- зниження рівня впливу ворожої пропаганди на молодь;

- зростання частки молоді, що ідентифікує себе як активну частину українського суспільства.

Пріоритет 6. Створення умов для розвитку системи неформальної та інформальної освіти молоді.

- зростання частки молоді, яка бере участь у програмах неформальної освіти;

- збільшення кількості освітніх програм і заходів на базі молодіжних просторів і центрів;

- посилення співпраці між освітніми закладами та молодіжними структурами;

- збільшення частки молоді, залученої до наукової діяльності;

- формування серед молоді стійкої мотивації до навчання впродовж життя.

Пріоритет 7. Розвиток міжнародного молодіжного співробітництва.

- збільшення кількості молодих людей, які беруть участь у міжнародних програмах, проєктах, обмінах;

- зростання кількості партнерств з міжнародними організаціями у сфері молодіжної політики;

- збільшення кількості міжнародних заходів, проведених у Миколаєві за участю молоді;

- посилення міжнародного іміджу громади як відкритої для молодіжних ініціатив;

- зростання обізнаності молоді про можливості міжнародного співробітництва, навчання, стажувань;

- зростання спроможності молодіжних організацій громади брати участь у міжнародних програмах.

Пріоритет 8. Інформаційне та аналітичне забезпечення реалізації молодіжної політики.

- створення єдиної бази даних з інформацією щодо молодіжних програм, проєктів, ініціатив;

- збільшення кількості інформаційних ресурсів, доступних молоді;

- зростання охоплення молоді інформаційними кампаніями щодо реалізації молодіжної політики;

- проведення регулярних соціологічних досліджень щодо потреб, проблем і запитів молоді громади;

- збільшення кількості медіапроєктів, що популяризують здоровий спосіб життя, громадську активність, освіту та підприємництво серед молоді;

- підвищення рівня обізнаності молоді про реалізовані програми та можливості участі;

- формування позитивного іміджу молодіжної політики Миколаївської міської територіальної громади;

- підвищення ефективності прийняття управлінських рішень на основі актуальних даних та аналітики.

Очікувані результати позитивно вплинуть на показники індексу участі молоді в суспільному житті, що сприятиме збільшенню відсотка молоді, яка бере участь у суспільному житті; зменшенню відсотка молоді, яка не бере жодної участі в суспільному житті; збільшенню відсотка молоді, яка знає про різні інструменти участі та користується ними. Очікувані результативні показники виконання Програми наведено у додатку 3.

Фінансове забезпечення Програми

Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів бюджету Миколаївської міської територіальної громади та інших джерел, не заборонених законодавством.

Обсяг фінансування заходів є прогнозним. Щорічно під час формування бюджету Миколаївської міської територіальної громади, виходячи із фінансових можливостей, планується передбачити кошти на забезпечення виконання заходів Програми.

Координація та контроль за виконанням Програми

Виконавці, визначені в Програмі, щороку до 20 січня подають управлінню молодіжної політики Миколаївської міської ради інформацію про стан виконання заходів Програми.

Управління молодіжної політики Миколаївської міської ради щороку до 20 лютого надає інформацію постійній комісії міської ради з питань охорони здоров’я, соціального захисту населення, освіти, культури, туризму, молоді та спорту.

Додатки до Програми

1. Додаток 1. Паспорт міської цільової програми «Молодіжна політика» на 2026-2030 роки.

2. Додаток 2. Перелік завдань та заходів міської цільової програми «Молодіжна політика» на 2026-2030 роки.

3. Додаток 3. Результативні показники реалізації міської цільової програми «Молодіжна політика» 2026-2030 роки.

_____________________________________________

Додаток 1

до Програми

ПАСПОРТ

міської цільової програми «Молодіжна політика» на 2026-2030 роки

1. Програму затверджено рішенням міської ради від ____________№_________

2. Ініціатор: управління молодіжної політики Миколаївської міської ради.

3. Розробник Програми: робоча група з розробки проєкту міської цільової програми «Молодіжна політика» на 2026-2030 роки, створена розпорядженням міського голови від 14.05.2025 №182р

4. Відповідальний виконавець: управління молодіжної політики Миколаївської міської ради.

5. Співвиконавці: 

5.1. Миколаївський міський центр соціальних служб.

5.2. Рада з питань молодіжної політики при міському голові.

5.3. Громадські об’єднання.

5.4. Виконавчий комітет Миколаївської міської ради.

6. Термін виконання: 2026-2030 роки – І етап 2026-2027 роки, ІІ етап
2028-2030 роки.

7. Обсяги та джерела фінансування.

Примітка: обсяги фінансування можуть корегуватися в межах бюджетних періодів без внесення змін до даної таблиці.

Додаток 2

до Програми

ПЕРЕЛІК

завдань та заходів міської цільової програми «Молодіжна політика»

на 2026-2030 роки

Примітка: остаточний обсяг визначається рішенням міської ради під час затвердження та виконання бюджету Миколаївської міської територіальної громади на відповідний бюджетний рік, без внесення змін до обсягів видатків, передбачених даним додатком. Обсяги фінансування можуть корегуватися в межах бюджетного періоду без внесення змін до даної таблиці.

Додаток 3

до Програми

РЕЗУЛЬТАТИВНІ ПОКАЗНИКИ

реалізації міської цільової  програми «Молодіжна політика» на 2026-2030 роки

 ОПУБЛІКОВАНО 28.11.2025