Місце культурного розвитку та активного відпочинку: у Миколаєві представили ідеї реконструкції скверу ім. Шевченка
У Миколаєві відбулась онлайн-презентація проєктів реконструкції та благоустрою скверу ім. Т.Г. Шевченка. Їх авторами виступили три групи студентів Національної академії образотворчого мистецтва і архітектури під керівництвом віцепрезидентки Національної спілки архітекторів України, доктора архітектури Олени Олійник.
Як підкреслив у вітальному слові директор департаменту архітектури та містобудування Миколаївської міськради, головний архітектор міста Євген Поляков, вся робота велась на громадських засадах самої пані Олени та її студентів, які зацікавились питанням розвитку нашого міста. Тобто жодним чином не йшлося про використання бюджетних коштів чи міжнародної допомоги. Це лише патріотичні почуття молоді України, яка прагне створювати майбутнє своєї країни. Так само зараз не йдеться про реалізацію цих проєктів. Це бачення, концепції та переосмислення зеленої зони Миколаєва.
Олена Олійник зазначила, що вона займається, переважно, громадськими просторами. Тому їй було дуже цікаво запропонувати своє бачення розвитку миколаївського скверу разом зі студентами-архітекторами. Вони пробували поєднати новітні тенденції сталого розвитку зі специфікою розвитку Миколаєва.
«Ми мали кілька консультацій з данськими колегами з Королівської академії мистецтв і домовились, що зробимо окрему презентацію, а вони нададуть нам свої коментарі та побажання», - додала пані Олена.
Перший проєкт реконструкції скверу ім. Шевченка представлений групою Єлизавети Савицької. Так, розробники виявили сильні сторони об'єкту, як то: зв'язок з історичною забудовою навколо, вулицею Шевченка, вигідне розташування, уже наявне широке різноманіття дерев у сквері. А також слабкі сторони: насиченість автобусними зупинками, недостатність тіні, відсутність оформлених зон. Звернули увагу студенти і на проблему відсутності централізованого постачання питної води в місті, тож однією з цілей була розробка альтернативної системи зрошення в сквері. Загалом же ця група орієнтувалась на створення безпечного простору відпочинку, в основі якого лежить екологічне використання енергетичних ресурсів.
Функціональне зонування за цим проєктом передбачає створення зон індивідуального відпочинку, навчання та проведення заходів, а також кількох майданчиків: спортивного і для дітей старшого та молодшого віку. В зоні навчання пропонується створити альтанку для проведення різного типу заходів, а поряд з нею — бібліотеку. Альтанка має оснащуватись сонячними батареями.
Запропонована система рекуперації води за цим проєктом передбачає застосування спеціального покриття доріжок. Дощова вода, що на нього потрапляє, швидко проникає на поверхню тротуару, на мить затримуючись між полімерними осередками. Далі ця вода поступово проникає в надра землі. Залежно від ухилу ґрунту та типу основи, вода може збиратися в резервуари та використовуватись для поливу чи прибирання.
Проєкт другої групи представила Марія Дяченко. Студенти визначили сильними сторонами скверу кількість скульптур, але їх стан визнали незадовільним. У зеленій зоні багато простору, вигідне розташування, але в ньому відсутнє культурне життя, а дороги навколо в аварійному стані.
Студенти пропонують створити у сквері кафе з літнім майданчиком, дитячий майданчик, громадський сад з теплицею та спортивні зони.
Третій проєкт представила Олександра Лаврук. Автори цієї концепції реконструкції скверу вважають особливістю зеленої зони її культурну спадщину, популярність серед містян та розташування. Але слабкими сторонами є зношеність та інфраструктурні проблеми, обмежений функціонал.
Студенти прагнули створити ідею парку, який стане центром суспільного та культурного життя міста. Вони вважають доцільним об'єднати сквер Шевченка зі сквером Юних героїв, що розташований поряд. Тож автори пропонують там створити кав'ярню, зони для дітей та дорослих, суспільний майданчик, а також відпочинкову зону «Людина і природа».
Для дитячої зони навчання і розвитку пропонують встановити столи і сад, щоб діти могли доглядати за рослинами та займатися під відкритим небом.
Передбачається також створення відкритої виставкової галереї, що стане майданчиком для місцевих митців та дасть їм змогу представити свої твори.
Головна площа скверу, за задумом авторів, має бути трансформаційною та переобладнуватись, відповідно до потреб.
Резюмуючи презентації своїх студентів, Олена Олійник підкреслила, що, працюючи над проєктами, автори хотіли показати різні можливості та розширення використання зони скверу. Це не остаточні варіанти, а лише їх бачення того, як можна розвивати той потенціал, що є наразі.
«Наша мета була зробити Миколаїв місцем щастя, місцем, куди будуть повертатися люди. Я дуже вдячна мерії і управлінню архітектури, що вони вже про це думають. Саме тому ми відгукнулися на цю ідею і будемо надалі працювати. А я як віцепрезидент Спілки архітекторів України з міжнародних питань буду підключати міжнародних спонсорів для реалізації цих проєктів. Бо це буде запорука того, що люди захочуть залишатися жити в Миколаєві», - зазначила вона.
Після презентації учасники заходу могли поставити авторам запитання та висловити свої зауваження. Їх групи студентів мають врахувати та доопрацювати свої проєкти.
Надалі є також ідеї створити проєкти реконструкції скверів «Вітрильний» та «Каскадний». Планують, що до цього також долучаться миколаївські студенти.