Приклад Миколаєва: Якими мають бути офіси для роботи з ветеранами
Міністерство у справах ветеранів поступово нарощує темпи розвитку започаткованої кілька місяців тому пілотної ініціативи з розбудови інституту помічників ветерана – фахівців сервісних офісів у громадах, які допомагатимуть військовим після демобілізації повноцінно повернутися до цивільного життя. Вже позаду етап конкурсного відбору кандидатів на такі посади й наразі в розпалі процес навчання тих, хто зустрічатиме у форматі надання сервісного супроводу наших героїв у мирних містах та селах.
Днями завершили підготовку 23 перших в Україні помічники ветерана. Їх тритижневий вишкіл на основі 6 опорних навчальних модулів тривав у Центрі ветеранського розвитку, що цього літа запрацював на базі Чорноморського національного університету ім. П. Могили в Миколаєві. Майбутні спеціалісти склали підсумкове тестування й отримали свідоцтва про підвищення кваліфікації та сертифікати, що дозволяють виконувати делеговані їм функції у сервісних офісах регіону.
Один з таких осередків опіки та уваги до ветеранів незабаром розпочне роботу в Миколаєві. Він відкриється у відомому в Україні – завдяки сучасним програмам реабілітації учасників бойових дій та роботі з сім’ями полеглих Захисників – Миколаївському міському центрі підтримки ветеранів війни.
Про це йдеть в матеріалі інформаційної агенції "Укрінформ", кореспондент якого поспілкувався з директором установи Віктором Мойсеєвим.
Із Віктором Мойсеєвим – полковником запасу, учасником як АТО, так і початкового етапу відбиття вже повномасштабної російської агресії, зустрічалися під час відкриття Центру ветеранського розвитку. Тоді він висловив тверду впевненість, що інститут помічника ветерана слід було започатковувати значно раніше, адже, як не крути, а вже триває десятий рік війни. І маючи якусь відпрацьовану за цей час модель соціального сервісного супроводу ветерана, державі однозначно простіше було б готуватися до значно масштабнішого повернення людей з фронту, аніж коли-небудь знала сучасна Україна. Проте, краще так, аніж ніяк…
- Саме у вашій установі розміститься офіс, де працевлаштують помічників ветерана, і тут вони здобуватимуть досвід, що допоможе наступного року моделювати такий, уже вдосконалений інструмент для імплементації по всій країні? – запитую в Мойсеєва.
- Більше того, я брав участь і в навчальному процесі у Центрі ветеранського розвитку, а наша установа, відповідно до всіх критеріїв профільної урядової постанови, підходить повністю саме як осередок надання послуг для учасників бойових дій та родин загиблих Героїв. У нас помічники ветерана зможуть зустрічатися з цільовою аудиторією й надаватимуть передбачений сервіс, – зауважив він.
«ПОКИ ПРОЙШЛИ БЮРОКРАТИЧНІ ПЕРИПЕТІЇ, ЕТАП БУДІВНИЦТВА І ОБЛАШТУВАННЯ, КАДРОВИЙ ВІДБІР, – Я БІЛЬШЕ ПОСИВІВ, АНІЖ НА ВІЙНІ»
- Фактично наш заклад цим займається ще з 2018-го, але коштом місцевого бюджету. Саме п’ять років тому його утворено у форматі комунальної установи Миколаївської міськради. Це наша родзинка, бо в більшості міст Центри ветеранського розвитку створюють як цілком нові структури. А ми вже маємо тривалу практику тісної співпраці з місцевим депутатським корпусом, виконавчою владою, установами соцзахисту – загалом із тими, від кого залежить вирішення питань і проблем наших клієнтів – ветеранів, родин військових та полеглих Героїв, – каже Віктор Мойсеєв.
Очільник Миколаївського міського центру підтримки ветеранів війни розповідає, що в перший рік існування на його розвиток вдалося залучити кошти гранту Світового банку. Певний час і чималі ресурси довелося витратити на капремонт приміщення, наданого під Центр – у кількаповерховій будівлі були голі стіни, гуляв вітер та мешкали безхатьки. Гроші Світового банку, а це приблизно $370 тис., надходили на дуже серйозних умовах і під суворим звітним контролем. Також кошти – трохи більші, аніж міжнародні партнери – виділила й міськрада. Так удалося руїну перетворити на модерновий офіс, обладнаний за сучасним словом дизайну, з хорошою офісною технікою, устаткуванням для реабілітації, повністю з дотриманням інклюзивних практик та вимог.
«Поки ми це зробили – пройшли бюрократичні перипетії, етап будівництва й облаштування, кадровий відбір – я більше посивів, аніж беручи участь в АТО у перші три її роки, коли служив у 26-й артбригаді ім. генерал-хорунжого Романа Дашкевича», – зізнається співрозмовник.
МИКОЛАЇВЩИНА ВЖЕ ЗАРАЗ ГОТУЄТЬСЯ ДО ПОВЕРНЕННЯ ДЕСЯТКІВ ТИСЯЧ ЗАХИСНИКІВ ПІСЛЯ ДЕМОБІЛІЗАЦІЇ
У кінці жовтня 2022-го він повернувся з війни, адже з початком повномасштабної агресії рф офіцер знову став у військовий стрій і 8 місяців прослужив командиром розвідувального підрозділу. Потім його призначили регіональним координатором офісу уповноваженого з безвісти зниклих за особливих обставин по Миколаївській і Херсонській областях. І працював ним ще два місяці, водночас перебуваючи на військовій службі. Нині ці повноваження Віктор Мойсеєв уже склав, хоча питаннями родин безвісти зниклих продовжує опікуватися.
Штат Центру – 20 фахівців. Тут працюють відділи соціальної адаптації, профорієнтації та відкриття власної справи, психологічної й фізичної адаптації. Скоро на повну силу запрацюють ветеранський хаб і Центр ветеранського розвитку. На всі згадані ініціативи отримано гарантії фінансової підтримки влади громади міста.
Віктор Миколайович зауважує, що Миколаївський регіон уже зараз готується до повернення десятків тисяч Захисників після демобілізації, і вирішує, в який саме спосіб долучити їх до відновлення регіону, як м’яко перевести з військової колії у мирне буття. Адже слід розуміти, з якими проблемами в голові, тілі, родині, з якими тривогами вони повернуться, бо цьому всьому громада й держава мають дати адекватну раду.
«Нас зараз дуже мотивує відкриття і розвиток проєкту Мінветеранів щодо помічників ветерана. Але будь-який помічник, найфаховіший, котрий знає всі дорожні карти – до кого звернутися, він буде безсилий надати допомогу, якщо ми не працюватимемо на рівні держави. Маю на увазі те, що такому помічникові в руки треба дати всі механізми, які працюють практично, а не лише декларативно, оскільки на ньому велика відповідальність», – переконаний пан Мойсеєв.
ЧИНОВНИКАМ СЛІД БІЛЬШЕ ПРАЦЮВАТИ З ПРАКТИКАМИ І НАДАВАЧАМИ ВЕТЕРАНСЬКИХ СЕРВІСІВ, ПОТРІБНО РОЗШИРИТИ КОЛО ТИХ, ХТО МОЖЕ БУТИ ПОМІЧНИКОМ ВЕТЕРАНА
Центр справді має потужний потенціал. Зокрема, на його базі діє міська програма з відкриття власного бізнесу ветеранами. Приміром, торік удалося реалізувати проєкт – місто надавало кошти під конкурс бізнеспланів. 10 ветеранів, які успішно його пройшли, отримали по 50 тис. гривень. Ці люди потихеньку почали розбудовувати свою справу, зокрема відомою у цьому сенсі є ветеринарна клініка. Таким ветеранам тут допомагають у розвитку й далі. Так само проводять спільні з центром зайнятості заходи, що сприяють працевлаштуванню колишніх військових.
Також у міському центрі підтримки ветеранів війни планують відкрити єдине вікно для надання адмінпослуг ветеранам. Тут налагоджено співпрацю з психологічними установами регіону, відкрито офіс безоплатної правової допомоги – до супроводу в судах. Діє чудова тренажерна зала для фізичної реабілітації, яку пройшло чимало хлопців з ампутаціями ніг – їх готували до протезування. Приходять сюди й діючі військові, зокрема бойові пілоти. Важливо, що Центр проводить комплексну роботу з родинами тих, хто чекає своїх із фронту чи полону. Отже, можна констатувати, що в Миколаєві створено ефективний мультифункціональний майданчик для ветеранів, де вони однозначно знайдуть допомогу, консультування, сервіс, через курси навчання пройдуть перепідготовку, й у хабі знайдуть співрозмовників для спілкування на знайомі теми.
Віктор Мойсеєв переконаний: чиновникам слід більше працювати з практиками і надавачами ветеранських сервісів, потрібно розширювати коло тих, хто може бути помічником ветерана, а не тільки колишні Захисники чи члени сімей загиблих Героїв. Їм треба частіше бувати на місцях, – там, де живуть люди, які потребують їхньої допомоги.
Своєю основною метою він бачить також донесення якомога більшій кількості осіб, які спілкуються з ветеранами й членами їхніх сімей, інформацію, що допоможе їм налагодити довірливі стосунки і підібрати правильні слова в роботі з нашими Захисниками, Захисницями та їх родинами.
Щодо новин ще зазначимо, що з вересня на базі міського центру підтримки ветеранів війни для родин військовополонених і звільнених з полону захисників Миколаївської, Одеської, Херсонської, Кіровоградської областей починають роботу кейс-менеджер та юрист, у партнерстві з Фундацією “Світлі справи” надаватимуть психологічні послуги, проводитимуть різні родинні заходи, інформаційні зустрічі. До заходів долучать фахівців Південного регіонального центру Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими.