РІШЕННЯ

№ 17/8 від 2012-05-31

Про затвердження Положення про порядок поховання та похоронну справу, а також порядок надання ритуальних послуг на території міста Миколаєва (ВН.ЗМІН. №233Р ВІД 12.09.14)

ВН.ЗМІН.
З метою врегулювання відносин при наданні ритуальних послуг та функціонування міських кладовищ, відповідальності ритуальної служби, суб’єктів господарювання, які працюють на ринку ритуальних послуг, порядку організації поховань і ритуального обслуговування населення, відповідно до Закону України “Про поховання та похоронну справу”, наказу Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 19.11.03 № 193 “Про затвердження нормативно-правових актів щодо реалізації Закону України “Про поховання та похоронну справу”, Державних санітарних правил та норм “Гігієнічні вимоги щодо облаштування і утримання кладовищ в населених пунктах України” (ДСанПіН 2.2.2.028-99), керуючись статтями 25, 59 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні”, міська рада
 
ВИРІШИЛА:
 
1. Затвердити Положення про порядок поховання та похоронну справу, а також порядок надання ритуальних послуг на території міста Миколаєва (далі – Положення, додається).
 
2. Комунальному підприємству Миколаївської міської ради “Миколаївська ритуальна служба” разом з контролюючими органами забезпечити реалізацію та контроль за виконанням Положення.
 
3. Управлінню громадських зв’язків Миколаївської міської ради (Скрипніковій) організувати роботу щодо висвітлення Положення в місцевих засобах масової інформації.
 
4. Контроль за виконанням цього рішення покласти на постійні комісії міської ради: з питань житлово-комунального господарства та благоустрою міста (Бурова), з питань підприємництва, інвестицій, торгівлі, побутового обслуговування та захисту прав споживачів (Женжеруху), заступника міського голови Васюкова Р.О., заступника міського голови – директора департаменту житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради Гайдаржи В.В.

Затверджено
рішенням міської ради
від 31 травня 2012

№ 17/8

ПОЛОЖЕННЯ
про порядок поховання та похоронну справу, а також порядок надання ритуальних послуг на території міста Миколаєва

1. Загальні положення
 
1.1. Положення про порядок поховання та похоронну справу, а також порядок надання ритуальних послуг на території міста Миколаєва (далі – Положення) визначає заходи щодо здійснення в місті Миколаєві діяльності з поховання померлих громадян, регулює відносини, що виникають після смерті (загибелі) особи, щодо проведення процедури поховання.
Це Положення є обов’язковим для виконання всіма підприємствами, організаціями і приватними особами, які здійснюють супроводження тіла померлого громадянина з моменту смерті до поховання або займаються ритуальним обслуговуванням в м. Миколаєві.
Поховання – діяльність органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб у межах повноважень, визначених Законом України “Про поховання та похоронну справу”, а також суб’єктів господарювання, спрямована на:
- забезпечення належного ставлення до тіла (останків, праху) померлого (далі – тіла);
- забезпечення права громадян на захоронення їхнього тіла відповідно до їх волевиявлення, якщо таке є;
- створення та експлуатацію об’єктів, призначених для поховання, утримання і збереження місць поховань;
- організацію і проведення поховань померлих та/або загиблих (далі – померлих);
- надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності.
 
2. Основні терміни, використані в цьому Положенні
 
Терміни, використані в цьому Положенні, вживаються в такому значенні:
- ритуальна служба – комунальне підприємство Миколаївської міської ради “Миколаївська ритуальна служба”, яке здійснює організацію поховання померлих і надання ритуальних послуг, реалізацію предметів ритуальної належності;
- волевиявлення громадянина щодо ставлення до його тіла після смерті – бажання, виражене в усній (у присутності свідків) або в письмовій формі, завіреній в установленому законодавством порядку;
- місце поховання – кладовище, крематорій, колумбарій або інша будівля чи споруда, призначена для організації поховання померлих;
- місце почесного поховання – спеціально відведена земельна ділянка на території кладовища чи за його межами, призначена для організації почесних поховань;
- могила – місце на кладовищі, у крематорії, колумбарії або в іншій будівлі чи споруді, призначеній для організації поховання померлих, де похована труна з тілом померлого чи урна з прахом;
- намогильні споруди – пам’ятні споруди, що встановлюються на могилах та увічнюють пам’ять про померлих;
- наруга над могилою, іншим місцем поховання:
- самовільне утворення надписів, малюнків, символів або інших зображень на кладовищенських спорудах, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних спорудах, склепах, урнах з прахом, могилах чи інших місцях поховання;
- самовільне пошкодження, розкопування, руйнування або в інший спосіб знищення кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, огорож, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання;
- використання з метою, не передбаченою чинним законодавством, чи самовільне використання кладовищенських споруд, що використовуються для церемонії поховання та поминання померлих, намогильних споруд, склепів, урн з прахом, могил чи інших місць поховання або вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати зневажливе ставлення до місця поховання та суспільних, релігійних принципів і традицій в цій сфері;
- наруга над тілом (останками, прахом) померлого - вчинення непристойних умисних дій над тілом (останками, прахом) померлого, самовільне знімання одягу з тіла (останків, праху) померлого, переміщення в інше місце або розчленування чи знищення тіла (останків, праху) померлого, здійснення акту некрофілії, використання частин похованого тіла з ритуальними чи іншими, не передбаченими чинним законодавством, цілями, або вчинення інших дій, що мали на меті зневажити родинну чи суспільну пам’ять про померлого, продемонструвати негативне ставлення до померлого, завдати образи рідним та близьким померлого, виявити зневагу до суспільних, релігійних принципів та традицій в цій сфері;
- склеп – підземна або заглиблена в землю капітальна споруда, призначена для поховання, в межах місця поховання, відведеного у встановленому порядку;
- урна з прахом – ємність, призначена для збереження праху померлого;
- кладовище – відведена в установленому законом порядку земельна ділянка з облаштованими могилами та/або побудованими крематоріями, колумбаріями чи іншими будівлями та спорудами, призначеними для організації поховання та утримання місць поховань;
- колумбарій – сховище для урн із прахом померлих;
- колумбарні ніші – спеціально обладнані місця на колумбарії для поховання урн із прахом померлих, що облаштовуються в мурованих стінах або на підготовлених ландшафтних ділянках;
- крематорій – спеціальна інженерна споруда з устаткуванням, призначеним для спалювання трун із тілами померлих;
- поховання померлого – комплекс заходів та обрядових дій, які здійснюються з моменту смерті людини до поміщення труни з тілом або урни з прахом у могилу або колумбарну нішу, облаштування та утримання місця поховання відповідно до звичаїв та традицій, що не суперечать законодавству;
- предмети ритуальної належності – вироби, що є атрибутами поховання та облаштування могили (колумбарної ніші);
- користувач місця поховання (місця родинного поховання) – особа, яка здійснила перше поховання на відведеному місці поховання (родинного поховання) та/або має відповідне свідоцтво про смерть похованого і свідоцтво про поховання, передбачене статтею 25 Закону України “Про поховання та похоронну справу”;
- ритуальні послуги – послуги, пов’язані з організацією поховання та облаштуванням місця поховання.
 
3. Організація діяльності в галузі поховання
 
3.1. Організацію поховання померлих і надання ритуальних послуг відповідно до статей 9, 10, 12 Закону України “Про поховання та похоронну справу” здійснює ритуальна служба.
3.2. Ритуальна служба – це спеціалізоване комунальне підприємство Миколаївської міської ради “Миколаївська ритуальна служба”.
3.3. Ритуальна служба у своїй діяльності керується Конституцією України, Законом України “Про поховання та похоронну справу”, іншими законами України, нормативно-правовими актами, що приймаються на виконання законів України, а також цим Положенням.
3.4. Основними завданнями ритуальної служби є:
- здійснення організації поховання померлих;
- надання передбачених необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг та ритуальних послуг, не передбачених цим переліком;
- реалізація предметів ритуальної належності.
3.5. Ритуальна служба відповідно до покладених на неї завдань зобов’язана:
- укладати договори-замовлення на бланках суворої звітності на організацію та проведення поховання (далі – договір-замовлення);
- організовувати поховання померлих згідно з договорами-замовленнями;
- створювати рівні умови для поховання померлого незалежно від раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак;
- розширювати номенклатуру ритуальних послуг для громадян з різними фінансовими можливостями;
- у разі відсутності на ринку послуг регіону необхідної Замовнику ритуальної послуги – забезпечувати надання цієї послуги власними силами;
- забезпечувати конфіденційність інформації про померлого;
- організовувати виконання роботи з благоустрою місць поховань відповідно до кошторису;
- забезпечувати функціонування місць поховань відповідно до порядку, визначеного відповідним виконавчим органом міської ради, згідно зі статтею 23 Закону України “Про поховання та похоронну справу”;
- безоплатно виділяти місця для поховання померлого чи урни з прахом померлого на кладовищі (у колумбарії);
- реєструвати поховання та перепоховання померлих у Книзі реєстрації поховань та перепоховань;
- видавати користувачу місця поховання свідоцтво про поховання;
- видавати на замовлення громадян довідки про наявність поховання померлого на кладовищі;
- реєструвати намогильні споруди в Книзі обліку намогильних споруд;
- у разі осквернення могил, місць родинного поховання, навмисного руйнування та викрадання колумбарних ніш, намогильних споруд та склепів готувати та подавати до виконавчого органу міської ради відповідний акт про суму та характеристику збитку;
- на підставі договору-замовлення із Замовником забезпечувати безперешкодний доступ на територію кладовища (крематорію) суб’єкта господарської діяльності (далі – виконавця послуг), з яким укладено договір про надання ритуальних послуг;
- здійснювати інші функції відповідно до Закону України “Про поховання та похоронну справу”.
3.6. Ритуальна служба забезпечує у доступному для огляду місці, у якому проводиться оформлення замовлень на організацію та проведення поховання померлого, надання Замовнику наочної інформації стосовно:
- виконавців послуг, з якими укладені договори про надання послуг, їх адреси та режиму роботи;
- переліку ритуальних послуг із зазначенням вартості, особливостей та термінів виконання замовлення;
- необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг (додаток) із зазначенням вартості, особливостей та термінів виконання;
- необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання та ритуального обслуговування населення;
- порядку утримання кладовищ, а також інших місць поховань;
- вимог щодо утримання та охорони місць поховань;
- реєстрації поховань померлих та перепоховань;
- організації поховань за рахунок державного та місцевого бюджету;
- пільгового обслуговування населення (витяги з положень Закону України “Про поховання та похоронну справу”, інших нормативно-правових актів);
- режиму роботи організації, що виплачує допомогу на поховання, відповідно до чинного законодавства України;
- режиму роботи та номерів телефонів місцевих органів виконавчої влади та територіального органу у справах захисту прав споживачів;
- книги заяв, пропозицій та скарг.
3.7. Ритуальна служба має право:
- створювати при ритуальній службі дорадчі ради (колегії), до складу яких на рівних правах можуть входити представники підрозділів ритуальних служб, а також за згодою: виконавці (суб’єкти господарювання, які уклали договір про надання послуг з ритуальною службою) та представники громадськості, для оперативного вирішення проблем, що виникають у процесі організації поховання та утримання місць поховань;
- надавати ритуальні послуги, не передбачені необхідним мінімальним переліком окремих видів ритуальних послуг, виготовляти та реалізовувати згідно з чинним законодавством предмети ритуальної належності.
3.8. Ритуальна служба за умови дотримання суб’єктами господарювання норм, стандартів та правил надання ритуальних послуг забезпечує укладання договорів з ними на виконання послуг. Укладання договорів відбувається в такому порядку:
3.8.1. Суб’єкт господарювання (далі – СГ), що виявив бажання працювати на ринку ритуальних послуг, має подати до ритуальної служби відповідну заяву щодо укладання договору про надання ритуальних послуг на ім’я її керівника та долучити до заяви (засвідчені у встановленому порядку копії) такі документи:
- копію довідки про включення до ЄДРПОУ для юридичної особи або довідки про присвоєння ідентифікаційного номера для фізичної особи;
- копію свідоцтва про державну реєстрацію суб’єкта підприємницької діяльності;
- перелік послуг, що пропонуються для надання СГ;
- журнал реєстрації договорів-замовлення та бланк договору замовлення;
- режим роботи та номер телефону.
Протягом 14 робочих днів з дня отримання заяви ритуальна служба укладає з суб’єктом господарювання договір про надання послуг при наявності всього переліку документів, передбачених цим пунктом. Безпідставна відмова в укладанні договору не допускається, вона повинна бути аргументована.
3.8.2. Договір про надання послуг укладається на термін до трьох років, але за згодою сторін цей термін може бути іншим.
При зміні будь-яких відомостей, указаних у документах, що додаються до заяви, СГ повинен у десятиденний термін письмово повідомити про це ритуальну службу.
3.8.3. Забороняється здійснення діяльності з надання ритуальних послуг та реалізації предметів ритуальної належності у житловому фонді.
 
4. Поховання померлого
 
4.1. Поховання тіла померлого покладається на виконавця волевиявлення померлого. Якщо у волевиявленні померлого немає вказівки на виконання волевиявлення чи в разі відмови виконавця від виконання волевиявлення померлого, поховання здійснюється чоловіком (дружиною), батьками (усиновителями), дітьми, сестрою, братом, дідом або бабою, онуком (правнуком), іншою особою, яка зобов’язалася поховати померлого (далі – Замовник). Зазначені особи можуть доручити здійснення поховання у відповідності до чинного законодавства іншій фізичній чи юридичній особі на підставі письмового договору, істотними умовами якого є: найменування сторін; предмет договору; перелік послуг, їх вартість, особливості та терміни виконання; порядок розрахунків; права, обов’язки та відповідальність сторін; умови зміни або припинення дії договору; порядок вирішення спорів; дата і місце укладання договору.
4.2. На підставі свідоцтва про смерть Замовник звертається до ритуальної служби з приводу укладання відповідного договору-замовлення на організацію та проведення поховання (далі – договір-замовлення) не пізніше ніж за 24 години до їх проведення.
Укладання договору-замовлення на підпоховання померлого в родинну могилу проводиться на підставі свідоцтва про смерть померлого, згоди користувача місця родинного поховання, оригіналу свідоцтва про смерть чи свідоцтва про поховання першого похованого.
4.3. Для оформлення безоплатного поховання померлого (загиблого), що має особливі заслуги чи особливі трудові заслуги перед Батьківщиною, і спорудження надгробка Замовник подає ритуальній службі свідоцтво про смерть померлого (загиблого), копію посвідчення, що підтверджує особливі заслуги чи особливі трудові заслуги перед Батьківщиною. Витрати на поховання зазначеної категорії померлих та спорудження надгробка здійснюються на підставі договорів-замовлень, підтверджених особами, що отримали права і пільги, шляхом перерахування коштів на рахунки відповідних органів, підприємств, установ та організацій за рахунок коштів державного бюджету.
4.4. Для організації безоплатного поховання померлого учасника бойових дій відповідно до Закону України “Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років” визначається перелік ритуальних послуг, необхідних для поховання цієї категорії померлих, оплата яких здійснюється за рахунок коштів місцевих бюджетів.
Для оформлення такого поховання Замовник подає ритуальній службі свідоцтво про смерть померлого, копію посвідчення, що підтверджує віднесення особи померлого до зазначеної категорії.
4.5. Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка зобов’язалася поховати померлого, в установленому законодавством порядку в день звернення видаються:
- лікарське свідоцтво про смерть – закладом охорони здоров’я;
- свідоцтво про смерть та довідка про смерть – відділом реєстрації актів громадянського стану районних у місті, міських (міст обласного значення) управлінь юстиції.
Зазначені документи можуть надаватися за дорученням виконавця волевиявлення померлого або особи, яка зобов’язалася поховати померлого, іншій юридичній чи фізичній особі.
4.6. У разі смерті громадянина на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України виконавцем волевиявлення померлого або особою, яка зобов’язалася поховати померлого, за сприяння консульської установи чи дипломатичного представництва України.
У разі смерті одинокого громадянина або громадянина, від поховання якого відмовилися рідні, на території іноземної держави та за наявності письмового волевиявлення про поховання його тіла на території України, посвідченого належним чином, поховання здійснюється у відповідних місцях поховань на території України в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
 
5. Надання ритуальних послуг
 
5.1. Надання ритуальних послуг відповідно до необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг здійснюється ритуальними службами або за договором про надання ритуальних послуг суб’єктами господарювання інших форм власності.
5.2. Ритуальні послуги надаються за плату згідно з цінами, що діють на момент оформлення договору-замовлення про їх надання.
5.3. Ритуальна служба забезпечує у доступному для огляду місці, в якому проводиться оформлення договорів-замовлень, надання Замовнику наочної інформації стосовно:
- виконавців послуг, з якими укладені договори про надання послуг, їх адреси, телефонів та режиму роботи;
- необхідного мінімального переліку окремих видів ритуальних послуг із зазначенням вартості, особливостей та термінів виконання;
- переліку ритуальних послуг із зазначенням вартості, особливостей та термінів виконання щодо кожного виконавця;
- необхідного мінімального переліку вимог щодо порядку організації поховання та ритуального обслуговування населення або витягу з нього;
- порядку утримання кладовищ, а також інших місць поховання;
- вимог щодо утримання та охорони місць поховань;
- реєстрації поховань померлих та перепоховань;
- організації поховання за рахунок державного та місцевого бюджетів;
- пільгового обслуговування населення (витяги з положень Закону України “Про поховання та похоронну справу”, підзаконних нормативно-правових актів);
- режиму роботи організації, що виплачує допомогу на поховання;
- книги заяв, пропозицій і скарг;
- режиму роботи та номерів телефонів місцевих органів виконавчої влади та територіального органу у справах захисту прав споживачів.
5.4. Суб’єкти господарювання, які уклали з ритуальною службою договори про надання послуг, забезпечують у доступному для огляду місці надання Замовнику наочної інформації про ритуальну службу, її адресу, телефон, режим роботи.
5.5. У приміщеннях моргів, лікарень, органів реєстрації актів цивільного стану на видному, доступному для громадян місці розміщується інформація про місцезнаходження ритуальної служби в населеному пункті, її телефон та режим роботи.
5.6. Замовник має право вибрати виконавця послуг серед суб’єктів господарювання, які уклали договори про надання ритуальних послуг.
Інформація про виконавців послуг доводиться до відома Замовника до моменту укладання договору-замовлення.
Пропонувати Замовнику ритуальні послуги або предмети ритуальної належності неналежної якості або непотрібного йому асортименту забороняється.
5.7. Ритуальна служба, Виконавець послуг несе відповідальність за відмову в реалізації прав Замовника та ненадання інформації, яка передбачена чинним законодавством.
5.8. Ритуальною службою, суб’єктом господарювання* із Замовником укладається договір-замовлення.
Договір-замовлення заповнюється в двох примірниках, з яких один передається Замовнику, другий – Виконавцю послуг.
5.9. Забороняється надання послуг без оформлення договору-замовлення.
5.10. У разі виникнення потреби в додаткових ритуальних послугах, не передбачених укладеним договором-замовленням, їх виконання погоджується із Замовником і оформляється окремим договором-замовленням.
5.11. Замовник має право у процесі виконання замовлення внести до нього часткові зміни, які повинні бути прийняті Виконавцем за умови, що їх виконання технічно і технологічно можливе та до оформленого договору-замовлення внесено відповідні зміни вартості послуг.
5.12. У разі надання неякісних ритуальних послуг з поховання та ритуального обслуговування Замовник має право вимагати від Виконавця послуги безоплатного надання послуги належної якості або відшкодування завданих збитків.
У разі придбання товарів ритуальної належності неналежної якості Замовник має право вимагати від продавця (виробника предметів ритуальної належності):
- безоплатного усунення недоліків товару;
- відшкодування зазначених збитків;
- заміни на аналогічний товар належної якості (якщо ціна на товар змінилася, перерахунок вартості не проводиться);
- відповідного зменшення купівельної ціни зазначених товарів;
- заміни на такий самий товар іншої марки (моделі, артикулу, модифікації) з відповідним перерахуванням купівельної ціни, що діяла на момент обміну.
Виконавець послуги, продавець (виробник предметів ритуальної належності) не несе відповідальності за недоліки в наданих послугах (товарах), якщо доведе, що вони виникли з вини самого Замовника чи внаслідок непереборної сили.
5.13. Якщо Виконавець послуг не виконує, прострочує надання послуги згідно з договором-замовленням, відповідно до Закону України “Про захист прав споживачів” за кожний день (годину, якщо тривалість виконання визначена в годинах) він сплачує Замовникові пеню.
Сплата Виконавцем послуг пені не звільняє від виконання зобов’язання в натурі.
5.14. У разі відсутності на ринку послуг регіону деяких їх видів ритуальна служба організовує їх надання власними силами.
5.15. Поховання проводиться не раніше ніж через 24 години після настання смерті. У разі наявності відповідних підстав поховання, як виняток, може бути проведено в день оформлення.
5.16. Суб’єкти господарювання можуть самостійно, на підставі звернення осіб, які зобов’язалися поховати померлого, виготовляти та реалізовувати предмети ритуальної належності, якщо вони відповідають державним стандартам та затвердженій вартості, де це передбачено законодавством.
5.17. Організація поховання одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, осіб, від поховання яких відмовилися рідні, знайдених, невпізнаних трупів, у разі відсутності родичів або осіб чи установ, які можуть взяти на себе організацію поховання, покладається на ритуальні служби згідно із замовленням медичних закладів за рахунок коштів відповідних місцевих бюджетів.
Поховання зазначених осіб проводиться з відома органів внутрішніх справ.
5.18. Доставка в морг для встановлення причин смерті цієї категорії осіб здійснюється спеціалізованим комунальним підприємством Миколаївської міської ради “Миколаївська ритуальна служба”.
 
* Використовується у випадку, коли особа, яка зобов’язалася поховати померлого і мала вільний доступ до інформації щодо Виконавців послуг, скористалася правом вибору Виконавця послуги серед суб’єктів господарської діяльності, які уклали договори із ритуальною службою про надання цих послуг.
 
6. Місце поховання
 
6.1. Для розміщення місця поховання спеціалізованому комунальному підприємству в постійне користування відповідно до вимог земельного законодавства та гігієнічних вимог щодо облаштування і утримання кладовищ у населених пунктах України (ДСанПіН 2.2.2.028.99) надається земельна ділянка.
6.2. На вході до кладовища на спеціальному інформаційному щиті вивішуються для населення основні положення Закону України “Про поховання та похоронну справу”, інші нормативно-правові акти та режим роботи кладовища. Установлюється щит із зображенням схематичного плану кладовища, зазначенням секторів з номерами, місць почесного поховання, напрямку головної алеї та основних доріг, розташування будівельних споруд, допоміжних будівель, громадського туалету тощо.
6.3. Поховання померлих чи їх праху після кремації здійснюється лише на підставі свідоцтва про смерть та оформленого в установленому порядку договору-замовлення на організацію та проведення поховання (далі – договір-замовлення). Поховання та підпоховання померлих на кладовищах рекомендується здійснювати щодня: в літній час з 10:00 до 16:00, у зимовий час з 11:00 до 15:00. Час проведення кожного окремого поховання визначає ритуальна служба за погодженням із Замовником послуг.
6.4. За зверненням Виконавця волевиявлення чи особи, яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого, на території кладовища безоплатно виділяється місце для поховання померлого.
На бажання Виконавця волевиявлення чи особи, яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого, для поховання двох чи більше померлих безоплатно виділяється місце для родинного поховання.
6.5. Кожне поховання померлого здійснюється в окремій могилі.
6.6. Довжина могили для дорослого повинна бути не менше двох метрів, ширина – 1 м, глибина – не менше 1,5 м від поверхні землі до кришки труни, з урахуванням місцевих ґрунтово-кліматичних умов. У разі поховання померлих дітей розміри могили можуть бути відповідно зменшені.
Відстань від дна могили до рівня стояння ґрунтових вод повинна бути не менше 0,5 м, висота намогильного горбка – 0,5 м.
У разі поховання тіла померлого в сидячому положенні товщина ґрунту над тілом померлого від поверхні землі має бути не меншою за 1 метр.
6.7. У містах, де функціонують крематорії, поховання здійснюється в спеціально побудованих колумбаріях чи пристосованих для цього огороджувальних стінах кладовищ, конструкція яких повинна передбачати не більше трьох рядів ніш по вертикалі та забезпечувати вільний доступ до них.
Для поховання урни з прахом у землю виділяється місце розміром 0,8 x 0,8 м, де можливе розташування декількох урн, виходячи з розрахунку встановлення їх по вертикалі. Глибина поховання не нормується.
2.8. Під кожну могилу надається ділянка таких розмірів:

Примітка: У разі поховання померлого в нестандартній труні викопується могила залежно від довжини труни.
6.9. Рішенням виконавчого органу міської ради у місцях поховання можуть бути відведені сектори для почесних поховань, поховання померлих (загиблих) військовослужбовців (сектори військових поховань), а також сектори для поховання померлих за національною чи релігійною ознакою.
Для почесних поховань можуть відводитися земельні ділянки поза територією місць поховання, на яких створюються меморіальні бульвари, сквери, парки і кургани Слави (стаття 23 Закону України “Про поховання та похоронну справу”).
Рішення про почесне поховання приймається в кожному конкретному випадку виконавчим органом міської ради.
6.10. Для поховання померлих одиноких громадян, осіб без певного місця проживання, громадян, від поховання яких відмовилися рідні, невпізнаних трупів надається земельна ділянка під одинарне поховання.
6.11. Кожне поховання та перепоховання реєструється в спеціальній Книзі реєстрації поховань та перепоховань померлих громадян (далі – Книга реєстрації), форму якої затверджують уповноважені органи.
Запис до Книги реєстрації здійснюється в алфавітному порядку, за роками, у цілому по кладовищу чи, де це необхідно, окремо за кожним сектором. Усі графи Книги реєстрації обов’язково заповнюються чорним або фіолетовим чорнилом. Виправлення написаного в Книзі реєстрації не допускається. Книга реєстрації має бути прошнурованою, пронумерованою та скріпленою печаткою. Книга реєстрації зберігається на кладовищі постійно, а в разі ліквідації кладовища – передається на зберігання до архіву органу місцевого самоврядування.
Для забезпечення ведення Книги реєстрації в місті Миколаєві визначено ритуальну службу.
Після здійснення поховання Виконавцю волевиявлення померлого або особі, яка взяла на себе зобов’язання поховати померлого, як користувачу місця поховання видається відповідне свідоцтво про поховання, яке дає право на встановлення намогильної споруди в межах могили, вирішення питання про проведення підпоховання, облаштування місця поховання, здійснення інших дій, які не суперечать чинному законодавству. Зразок свідоцтва про поховання затверджено уповноваженим органом.
6.12. Перепоховання останків померлих допускається у виняткових випадках при наявності обґрунтованої причини.
Для прийняття рішення щодо здійснення перепоховання останків померлого користувач місця поховання подає такі документи:
- заяву користувача з обґрунтуванням причин перепоховання;
- висновок місцевого закладу санепідемслужби про можливість ексгумації;
- лікарське свідоцтво про смерть;
- дозвіл виконавчого органу відповідної сільської, селищної, міської ради на поховання останків на іншому кладовищі.
За результатами розгляду поданих документів виноситься рішення про перепоховання останків померлого на інше місце поховання чи, у разі відсутності підстав, видається користувачу обґрунтована письмова відмова.
Ритуальна служба забезпечує оформлення договору-замовлення на перепоховання та призначають термін його проведення.
Ексгумація здійснюється, як правило, у зимовий період, через рік після поховання в піщаних ґрунтах і через три роки – при похованні у зволожених ґрунтах важкого механічного складу та глиняних ґрунтах. Ексгумація проводиться в присутності медичного працівника, участь якого при проведенні перепоховання забезпечує користувач.
Винятком з правил є перепоховання урни з прахом, а також ексгумація трупа, яка здійснюється згідно із статтею 192 Кримінально-процесуального кодексу України.
Після ексгумації могила повинна бути засипана, поверхня ґрунту розрівняна та засіяна травою.
Про виймання останків із могили робиться запис у Книзі реєстрації, а при похованні в іншому місці робиться новий запис до Книги реєстрації.
6.13. На могилах (місцях родинного поховання), у межах наданої земельної ділянки, можуть установлюватися намогильні споруди та елементи благоустрою могили.
Для установлення намогильної споруди користувач місця поховання подає до ритуальної служби або виконавчого органу сільської, селищної, міської ради такі документи:
- оригінал свідоцтва про смерть похованого;
- свідоцтво про поховання;
- документи, що підтверджують придбання намогильної споруди, її ціну та дату реалізації;
- реквізити виконавця намогильної споруди.
Після виконання робіт з облаштування могили користувач зобов’язаний забезпечити прибирання території біля могили та винесення сміття до спеціально відведених місць на кладовищі.
Установлені намогильні споруди реєструються спеціалізованим комунальним підприємством (а в разі його відсутності – виконавчим органом сільської, селищної, міської ради) в Книзі обліку намогильних споруд (далі – Книга обліку). Термін зберігання Книги обліку намогильних споруд постійний. Записи до Книги обліку проводяться в алфавітному порядку. Заповнюється Книга обліку в одному примірнику.
На могилах (місцях родинного поховання), у межах наданої земельної ділянки, можуть установлюватися намогильні споруди та елементи благоустрою могили після просадки ґрунту.
Усі намогильні споруди, що встановлюються на могилі, повинні відповідати стандартам та технологіям.
6.14. Утримання кладовищ, військових кладовищ, військових братських та одиночних могил, земельних ділянок для почесних поховань, братських могил, а також могил померлих одиноких громадян, померлих осіб без певного місця проживання, померлих, від поховання яких відмовилися рідні, місць поховань знайдених невпізнаних трупів та охорона всіх місць поховань забезпечуються виконавчим органом міської ради за рахунок коштів місцевого бюджету.
Утримання місць поховань, що перебувають на державному обліку як об’єкти культурної спадщини, забезпечують виконавчі органи сільських, селищних, міських рад із залученням органів охорони культурної спадщини.
6.15. Охорона місць поховань здійснюється відповідно до статті 31 Закону України “Про поховання та похоронну справу”.
6.16. У разі осквернення могил, місць родинного поховання, навмисного руйнування чи викрадання колумбарних ніш, намогильних споруд та склепів відшкодування матеріальних збитків користувачу (Власнику) здійснюється за рахунок коштів місцевого бюджету.
У разі природного руйнування намогильних споруд, гарантійний термін яких скінчився, їх відновлення здійснюється за рахунок користувача.
У разі крадіжок, осквернення чи пошкодження намогильної споруди, яка не зареєстрована в установленому порядку, відшкодування Власникам матеріальних збитків не здійснюється.
 
7. Контроль за виконанням Положення
 
Контроль за дотриманням порядку організації поховання та надання ритуальних послуг населенню в м. Миколаєві здійснює департамент житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради. У разі необхідності залучає до роботи спеціалістів інших установ та організацій міста.

Додаток
до рішення

НЕОБХІДНИЙ МІНІМАЛЬНИЙ ПЕРЕЛІК
окремих видів ритуальних послуг, які можуть надаватися
Миколаївською ритуальною службою

1. Оформлення договору-замовлення на організацію та проведення поховання.
 
2. Оформлення свідоцтва про поховання.
 
3. Копання могили (викопування могили ручним або механізованим способом, опускання труни з тілом померлого в могилу, закопування могили, формування намогильного насипу та одноразове прибирання території біля могили).
 
4. Монтаж та демонтаж намогильної споруди при організації підпоховання в існуючу могилу.
 
5. Кремація тіл померлих.
 
6. Поховання та підпоховання урни з прахом померлих у колумбарну нішу (у разі наявності), в існуючу могилу, у землю.
 
7. Зберігання урн з прахом померлих у крематорію.
 
8. Організація відправлення труни з тілом чи урни з прахом померлого за межі України.
 
9. Запаювання оцинкованої труни.
 
10. Замощення урни з прахом померлого в колумбарну нішу.
 
__________________________________________________