Лейкоз

Лейкоз великої рогатої худоби - інфекційна, хронічна хвороба пухлинної природи, яка характеризується злоякісним розмноженням клітин кровотворних органів з порушенням їх дозрівання, що зумовлює дифузну інфільтрацію різних органів і тканин та утворення в них злоякісних пухлин. Ця хвороба подібна до раку людини, тому що її вірус з родини ретровірусів має близьку генетичну і антигенну спорідненість з вірусом лейкозу людини типу 1, 2 та лейкозу мавп. Тому можна зробити висновок, що збудник лейкозу, потрапляючи в організм людини буде сприяти захворюванню на рак крові. Конкретно не доведено, що причиною раку крові людини стає збудник лейкозу ВРХ, але його спорідненість насторожує.
В інфікованих вірусом лейкозу ВРХ тварин, особливо в клінічній стадії, змінюються обмінні, біохімічні процеси і, як наслідок, відбуваються зміни якісних характеристик молока і м'яса та накопичення в них шкідливих для організму тварин і людей продуктів обміну, зокрема метаболітів триптофану, які мають канцерогенну дію.
Вірус виділяється з організму заражених тварин з кров'ю, молоком слиною, іншими секретами й екскретами, що містять лімфоцити, які є активними факторами його передачі. Молоко корів, інфікованих вірусом лейкозу, використовується лише після знезараження в межах цього господарства. Хвору тварину тримати не тільки небезпечно, а й не вигідно.
На протязі 9 місяців 2017 року в м.Миколаєві проведено 481 лабораторне дослідження ВРХ на лейкоз, в тому числі в господарствах 19 та в приватному секторі 462. Всього виявлено 2 голови РІД-позитивних (хворих) тварин в приватному секторі Корабельного району м. Миколаєва.  РІД-позитивні тварини здані на забій. В неблагополучному стаді проведене двохкратне дослідження на лейкоз з інтервалом 30-45 діб. Рід-позитивних тварин не виявлено.
Основними заходами ефективного забезпечення благополуччя тваринництва щодо лейкозу є:
- своєчасна діагностика хвороби;
- чітке знання епізоотичної ситуації в кожному стаді;
- негайне виведення зі стад (ферм) інфікованих вірусом лейкозу тварин та їх ізоляція з наступним забоєм;
- проведення чіткого обліку, нумерації та ідентифікації тварин;
- дотримання ветеринарно-санітарних правил на фермах;
- дотримання асептики і антисептики при масових обробках тварин (нумерація, взяття крові, вакцинація, алергічні дослідження, лікування тощо);
- проведення ретельної дезінфекції тваринницьких приміщень та обладнання після кожного дослідження тварин і ізоляції вірусоносіїв.
Оздоровлення неблагополучних щодо лейкозу стад здійснюють шляхом проведення систематичних досліджень з виведенням із стада хворих тварин.
У неблагополучному щодо лейкозу стаді, фермі, присадибному господарстві забороняється:
- використовувати молоко без попереднього знезараження для громадського харчування і згодовування тваринам, реалізовувати його переробним підприємствам та на ринках;
- молоко корів неблагополучних на лейкоз присадибних господарств громадян використовується лише після знезараження в межах цього господарства;
- випасати хворих на лейкоз тварин разом із здоровими в загальних стадах;
- реалізовувати тварин з племінною та користувальною метою;
- використовувати бугаїв-плідників для парування корів і телиць;
- використовувати сперму інфікованих ВЛВРХ бугаїв-плідників;
- запаси сперми, отримані від таких бугаїв за 6 місяців до встановлення діагнозу на лейкоз, підлягають знищенню;
- перегруповувати тварин без відому спеціалістів державних установ ветеринарної медицини;
- заготовляти кров і молозиво для виготовлення ветеринарних і медичних лікувально-профілактичних препаратів, проводити гемотерапію;
- вивозити велику рогату худобу з гематологічними та клінічними ознаками лейкозу за межі господарства для відтворення чи відгодівлі;
- використовувати нестерильні інструменти, прилади, апарати при проведенні лікувально-профілактичних, зоотехнічних і технологічних заходів;
- доїти одними доїльними апаратами корів, заражених та вільних від ВЛВРХ;
- використовувати одне родильне приміщення для хворих на лейкоз та здорових корів;
- використовувати молозиво хворих на лейкоз корів для напування телят, отриманих від здорових корів;
- використовувати хворих на лейкоз телиць для відтворення стада.