Мапа порталу

Бджільництво

Медоносні бджоли на нашій планеті – одні з найдавніших мешканців, які виникли з появою квітучих рослин. У постійній боротьбі за існування, природа створила з одиночних особин великі бджолині сім'ї і навчила їх виробляти унікальних продукти (мед, віск, прополіс, маточне молочко та ін.)., виконуючи при цьому найважливішу функцію - перехресне запилення рослин, без якого неможливе існування рослинного світу на Землі. З розвитком сільського господарства роль бджіл тільки зростала.

Бджільництво - це перш за все чимала праця, яка дає блага не тільки тому, хто їм захоплюється. Воно приносить значну користь суспільству, збільшуючи врожаї городніх, садових та польових культур.

Сьогодні Україна є однією з провідних держав світу, що має потенціал у сфері бджільництва та займає перше місце з виробництва меду серед країн Європи і четверте після таких світових лідерів, як Китай, Туреччина і Аргентина.

Починаючи з 2003р., в пресі все частіше почали з'являтися публікації про загибель від 18 до 70% бджолиних сімей в Європі та Америці. Проведені в різних країнах епізоотичні дослідження показали, як з кожним роком загострюється ситуація щодо заразних хвороб бджіл. Вченими виявлено кілька причин загибелі бджіл по всьому світу, з яких основними є паразитичні кліщі роду Варроа.

В ході проведення досліджень проб підмору бджіл в Миколаївській регіональній державній лабораторії ветеринарної медицини, досить часто встановлюється слабка ступінь ураження бджолосімей кліщами варроозу.

Варрооз – це особливо небезпечна, з тяжким перебігом хвороба бджолиних сімей, яка уражує бджолиний і трутневий розплід, бджіл, трутнів і маток. Кліщі розмножується статевим шляхом у бджолиному і трутневому розплоді, порушуючи їх розвиток. На бджолах, трутнях, матках, личинках і лялечках паразитує самка кліща. Збільшення чисельності кліщів, сприяє збільшенню патогенної мікрофлори в вуликах, так як віруси потрапляють в тіло бджоли, шляхом їх інокуляції кліщами варроа в гемолімфу, минаючи всі бар'єри.

Маючи здатність красти мед з чужих вуликів, бджоли можуть заносити збудники хвороб на свої пасіки або навпаки, переносити хвороби на інші. Досить часто виникають епізоотії. Пасіки можуть стати безприбутковими, а іноді, навіть вимирають.

Звести до мінімуму шкоду від захворювання бджіл можна, якщо систематично та своєчасно проводити профілактичні та лікувальні заходи, урізноманітнюючи препарати, що використовуються проти паразита, здійснюючи зоотехнічні прийоми, термообробку бджолиних сімей тощо.

На українському ринку продаються ветеринарні засоби для бджіл, які навіть не зареєстровані в Україні. Частково це контрабанда, частково ця продукція фальсифікована. З 2002р., на території України заборонено завіз, виробництво та застосування ветеринарних препаратів, які містять наступні активнодіючі речовини: нітрофурани, в т.ч. фуразолідон, ронідазол, дапсон, хлорамфенікол (левоміцетин), диметридазол, колхіцин, хлорпромазин, хлороформ, метронідазол у зв'язку з їх шкідливим впливом на організм, зокрема мутагенною та тератогенною діями.

З 01.01.2007р. призупинено державну реєстрацію наступних ветеринарних лікарських засобів для бджіл: ізатізон (метисазон, диметилсульфоксид), апікон (ністатін, оксітетрациклін, апітонус), ларвізол (норсульфазол, окситетрациклін), нозапіцид (сульфадимезин), воротил (флювамізол)

Особливу увагу слід звернути на те, що всі наявні в Україні пасіки підлягають обов’язковій реєстрації та паспортизації. Пасіка підлягає реєстрації за місцем проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка займається бджільництвом, у місцевих державних адміністраціях або сільських, селищних, міських радах. Ветеринарно-санітарний паспорт видається на кожну пасіку з метою обліку здійснення лікувально-профілактичних заходів. Результати проведених обстежень та досліджень обов’язково зазначаються в паспорті пасіки із засвідченням печаткою державної установи ветеринарної медицини.

При проведенні аналізу наявності пасік на території області, встановлено, що в місцевих державних адміністраціях на обліку знаходиться 1606 пасік, з яких 1405 паспортизовані. І лише в 777 пасіках проведено лабораторні дослідження на наявність захворювань, що свідчить про вкрай низьку відповідальність бджолярів та обізнаність щодо захворювань бджіл та можливих наслідків такого ставлення.

Згідно вимог чинного законодавства, забороняється переміщення бджіл та продуктів бджільництва з пасік, які не мають ветеринарно-санітарного паспорта та даних за останні 6 місяців щодо характеристик пасіки, її епізоотичного стану, проведених лабораторних досліджень, лікувально-профілактичних та санітарних заходів.

Відповідно до постанов Кабінету Міністрів та наказу Міністерства аграрної політики та продовольства України, встановлено наступні тарифи за здійснення ветеринарного контролю: видача ветеринарно-санітарного паспорту на пасіку – 61,06 грн, надання консультацій – 30,53 грн., клінічний огляд пасіки – 35,68 грн.

Фізичні та юридичні особи розміщують пасіки на земельних ділянках, які належать їм на правах власності або користування, відповідно до ветеринарно–санітарних правил. Розміщення пасік на земельних ділянках інших власників або користувачів здійснюється за їх згодою.

Юридичні та фізичні особи, які провадять діяльність, що впливає або може вплинути на стан бджіл, зобов'язані забезпечити їх охорону. Забороняється проводити оранку та будь–яким іншим чином руйнувати медоносні угіддя, застосовувати засоби захисту рослин, стимулятори їх росту, мінеральні добрива, інші препарати та здійснювати будь-які роботи, що можуть призвести до фізичного знищення бджіл під час медозбору.

Під час проведення весняно-польових робіт на фермерських полях, досить часто використовуються отрутохімікати, які можуть привести до масового отруєння бджіл. Застосування засобів захисту рослин у сільському та лісовому господарстві дозволяється згідно з їх переліком, затвердженим у встановленому порядку центральним органом виконавчої влади з питань аграрної політики. Особи, що застосовують засоби захисту рослин для обробки медоносних рослин, повинні попередити про це через засоби масової інформації не пізніше, ніж за три дні. При цьому, в повідомленні мають міститися: дата обробки, назва препарату, ступінь та строк його токсичності.

В разі загибелі бджіл внаслідок обробки суб'єктами господарювання медозборів отрутохімікатами, на відшкодування збитків мають право особи, чиї пасіки були відповідним чином зареєстровані та мали ветеринарно-санітарний паспорт пасіки. Законодавчу силу при визначенні причин загибелі бджіл мають висновки лабораторної діагностики. Для досліджень в лабораторію відправляють загиблих бджіл, супровідний лист, в якому зазначається перелік необхідних досліджень та акт ветеринарно-санітарного обстеження пасіки, підписаний ветеринарним лікарем господарства або району, представником сільської або селищної ради та іншими зацікавленими особами.

знайшли помилку в тексті?
виділіть мишкою та натисніть: