Мапа порталу

Загальні правила поведінки державних службовців

 

НАКАЗ НАЦІОНАЛЬНОГО АГЕНСТВА УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ від 05.08.2016 №158 "Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування".

НАЦІОНАЛЬНЕ АГЕНТСТВО УКРАЇНИ З ПИТАНЬ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ

НАКАЗ

05.08.2016 № 158


 

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
31 серпня 2016 р.
за № 1203/29333

Про затвердження Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування

На виконання абзацу першого частини другої статті 37 Закону України «Про запобігання корупції» НАКАЗУЮ:

1. Затвердити Загальні правила етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, що додаються.

2. Департаменту нормативно-правової роботи та юридичного забезпечення Нацдержслужби у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.

3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Головдержслужби України від 4 серпня 2010 року № 214 «Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 11 листопада 2010 року за № 1089/18384 (із змінами).

4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.


Голова

К.О.Ващенко

 

 

ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ
Національного агентства України
з питань державної служби
05.08.2016 № 158


 

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
31 серпня 2016 р.
за № 1203/29333

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування

I. Загальні положення

1. Ці Загальні правила є узагальненням стандартів етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, якими вони зобов’язані керуватися під час виконання своїх посадових обов’язків.

Ці Загальні правила ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу, службу в органах місцевого самоврядування, у сфері запобігання корупції і спрямовані на зміцнення авторитету державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, репутації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, а також на забезпечення інформування громадян про норми поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування стосовно них.

При прийнятті на державну службу або на службу в органи місцевого самоврядування особа ознайомлюється з цими Загальними правилами. Відмітка про таке ознайомлення додається до особової справи державного службовця чи посадової особи місцевого самоврядування.

2. У цих Загальних правилах терміни вживаються у значеннях, визначених Законами України «Про державну службу», «Про службу в органах місцевого самоврядування» та «Про запобігання корупції».

3. Основною метою діяльності державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування є служіння народу України та територіальній громаді, охорона та сприяння реалізації прав, свобод і законних інтересів людини і громадянина.

4. Поведінка державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування має забезпечувати довіру суспільства до державної служби та служби в органах місцевого самоврядування.

5. Етична поведінка державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування ґрунтується на принципах державної служби та служби в органах місцевого самоврядування, визначених Законами України «Про державну службу» і «Про службу в органах місцевого самоврядування», а також загальних вимогах до поведінки цих осіб, визначених Законом України «Про запобігання корупції».

6. Дотримання державними службовцями вимог цих Загальних правил враховується під час проведення щорічного оцінювання їх службової діяльності.

7. Керівники державних органів, органів місцевого самоврядування чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання повідомлення про порушення цих Загальних правил в межах своєї компетенції відповідно до законодавства зобов’язані вжити заходів щодо припинення виявленого порушення, усунення його наслідків та притягнення винних осіб до дисциплінарної відповідальності, а у випадках виявлення ознак кримінального або адміністративного правопорушення також поінформувати спеціально уповноважених суб’єктів у сфері протидії корупції.

II. Загальні обов’язки державного службовця та посадової особи місцевого самоврядування

1. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування при виконанні посадових обов’язків повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийняті або видані у межах їхніх повноважень, є обов’язковими для виконання всіма державними службовцями та посадовими особами місцевого самоврядування на відповідній території.

2. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані своєчасно і точно виконувати рішення державних органів, органів місцевого самоврядування, накази (розпорядження), доручення керівників, надані на підставі та у межах повноважень, передбачених Конституцією та законами України.

3. У разі виникнення у державного службовця сумнівів щодо законності отриманого для виконання наказу (розпорядження), доручення керівника він повинен вимагати його письмового підтвердження, після отримання якого зобов’язаний виконати такий наказ (розпорядження), доручення (крім явно злочинного наказу (розпорядження), доручення). Одночасно з виконанням такого наказу (розпорядження), доручення державний службовець зобов’язаний у письмовій формі повідомити про нього керівника вищого рівня або орган вищого рівня.

У разі отримання для виконання наказу (розпорядження), доручення, які державний службовець вважає незаконними або такими, що становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, державним або суспільним інтересам, він повинен негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу, в якому він працює.

4. Державні службовці повинні сумлінно, компетентно, результативно і відповідально виконувати свої посадові обов’язки, проявляти ініціативу, а також не допускати ухилення від прийняття рішень та відповідальності за свої дії та рішення.

5. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання своїх посадових обов’язків зобов’язані неухильно дотримуватись загальновизнаних етичних норм поведінки, бути доброзичливими та ввічливими, дотримуватись високої культури спілкування (не допускати використання нецензурної лексики, підвищеної інтонації), з повагою ставитись до прав, свобод та законних інтересів людини і громадянина, об’єднань громадян, інших юридичних осіб, не проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог.

Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні запобігати виникненню конфліктів у стосунках з громадянами, керівниками, колегами та підлеглими.

6. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані виконувати свої посадові обов’язки чесно і неупереджено, незважаючи на особисті ідеологічні, релігійні або інші погляди, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних чи юридичних осіб, громадських і релігійних організацій.

7. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні постійно поліпшувати свої уміння, знання і навички відповідно до функцій та завдань займаної посади, підвищувати свій професійний та культурний рівень, удосконалювати організацію службової діяльності.

8. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають дбати про авторитет державної служби і служби в органах місцевого самоврядування, а також про позитивну репутацію державних органів та органів місцевого самоврядування, що включає дотримання правил етикету, належного зовнішнього вигляду, забезпечення високої якості роботи, встановленого внутрішнього службового розпорядку.

9. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають шанувати народні звичаї і національні традиції.

10. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані з повагою ставитися до державних символів України, використовувати державну мову під час виконання своїх посадових обов’язків, не допускати дискримінації державної мови.

11. Одяг державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування повинен бути офіційно-ділового стилю і відповідати загальноприйнятим вимогам пристойності.

12. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні поважати приватне життя інших осіб.

III. Використання службового становища

1. Державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування повинні використовувати своє службове становище виключно для виконання своїх посадових обов’язків і доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України.

2. Державному службовцю та посадовій особі місцевого самоврядування заборонено у будь-який спосіб використовувати своє службове становище в політичних цілях, у тому числі для залучення державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, працівників бюджетної сфери та інших осіб до участі у передвиборній агітації, акціях та заходах, що організовуються політичними партіями.

3. Державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування забороняється використовувати свої повноваження або своє службове становище в особистих (приватних) інтересах чи в неправомірних особистих інтересах інших осіб, у тому числі використовувати свій статус та інформацію про місце роботи з метою одержання неправомірної вигоди для себе чи інших осіб.

IV. Використання ресурсів держави та територіальної громади

1. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування мають право використовувати ресурси держави чи територіальної громади (рухоме та нерухоме майно, кошти, службова інформація, технології, інтелектуальна власність, робочий час, репутація тощо) тільки в межах посадових обов’язків та доручень керівників, наданих на підставі та у межах повноважень, передбачених законами України.

2. При виконанні своїх посадових обов’язків державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані раціонально і дбайливо використовувати державну і комунальну власність, постійно підвищувати ефективність її використання, уникаючи надмірних і непотрібних витрат, а також не допускати зловживань та використання державного чи комунального майна або коштів у приватних інтересах.

3. Робочий час державного службовця та посадової особи місцевого самоврядування має використовуватись для виконання своїх посадових обов’язків.

4. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування зобов’язані використовувати надані їм ресурси таким чином, щоб не завдавати шкоди навколишньому середовищу чи здоров’ю людей.

5. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування під час виконання функцій держави або місцевого самоврядування зобов’язані діяти відповідно в державних інтересах чи інтересах територіальної громади.

6. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування не повинні допускати, у тому числі поза державною службою або службою в органах місцевого самоврядування, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам держави або місцевого самоврядування чи негативно вплинути на репутацію державного службовця або посадової особи місцевого самоврядування.

V. Використання інформації

1. Державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування забороняється розголошувати персональні дані фізичних осіб, конфіденційну та іншу інформацію з обмеженим доступом, режим якої встановлено Законами України «Про державну таємницю», «Про інформацію», «Про захист персональних даних» та «Про доступ до публічної інформації», що стала їм відома у зв’язку з виконанням посадових обов’язків.

2. Якщо державним службовцям чи посадовим особам місцевого самоврядування стало відомо про загрозу чи факти неправомірного поширення інформації з обмеженим доступом вони повинні негайно повідомити про це безпосереднього керівника.

VI. Обмін інформацією

1. Державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування забороняється обмежувати доступ до публічної інформації, крім випадків, встановлених Законом України «Про доступ до публічної інформації».

2. Державний службовець та посадова особа місцевого самоврядування при спілкуванні під час виконання посадових обов’язків повинні дотримуватися таких правил:

1) надавати інформацію із зазначенням даних, що її підтверджують;

2) своєчасно надавати відповідно до законодавства іншим державним службовцям та посадовим особам місцевого самоврядування інформацію, необхідну для виконання ними посадових обов’язків;

3) викладати інформаційні матеріали та повідомлення чітко, лаконічно та послідовно для однозначного їх сприйняття.

3. Державні службовці та посадові особи місцевого самоврядування повинні дотримуватися встановленого протоколу у відносинах з представниками органів влади іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних установ.

 

Заступник директора
Департаменту нормативно-правової
роботи та юридичного забезпечення
Нацдержслужби




С.М.Кривошия

 


 

ПОСТАНОВА КАБІНЕТУ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ "Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців" від 11 лютого 2016 р. №65

КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
ПОСТАНОВА

від 11 лютого 2016 р. №65
Київ

Про затвердження Правил етичної поведінки державних службовців

Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити Правила етичної поведінки державних службовців, що додаються.

2. Установити, що дія цієї постанови поширюється на керівників державних підприємств.


Прем'єр-міністр України

А.ЯЦЕНЮК

Інд. 19

 

 



 

ЗАТВЕРДЖЕНО
постановою Кабінету Міністрів України
від 11 лютого 2016 р. № 65

ПРАВИЛА
етичної поведінки державних службовців

I. Загальні положення

1. Ці Правила регулюють моральні засади діяльності державних службовців та полягають у дотриманні принципів етики державної служби.

2. Державні службовці у своїй діяльності керуються принципами етики державної служби, що ґрунтуються на положеннях Конституції України, законодавства про державну службу та запобігання корупції, а саме:

1) служіння державі і суспільству;

2) гідної поведінки;

3) доброчесності;

4) лояльності;

5) політичної нейтральності;

6) прозорості і підзвітності;

7) сумлінності.

3. Під час прийняття на державну службу особа ознайомлюється з цими Правилами та зобов’язана їх дотримуватися у своїй подальшій службовій діяльності.

II. Принципи етики державної служби

4. Служіння державі і суспільству передбачає:

1) чесне служіння і вірність державі;

2) забезпечення державних інтересів під час виконання завдань та функцій держави;

3) сприяння реалізації прав та законних інтересів людини і громадянина;

4) формування позитивного іміджу держави.

5. Гідна поведінка передбачає:

1) повагу до гідності інших осіб;

2) ввічливість та дотримання високої культури спілкування;

3) доброзичливість і запобігання виникненню конфліктів у стосунках з громадянами;

4) недопущення, у тому числі поза державною службою, дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам державної служби чи негативно вплинути на репутацію державного службовця.

6. Доброчесність передбачає:

1) спрямованість дій на захист публічних інтересів, забезпечення пріоритету загального блага громадян над особистими, приватними або корпоративними інтересами;

2) неприпустимість використання державного майна в особистих цілях;

3) недопущення наявності конфлікту між публічними і особистими інтересами;

4) нерозголошення та невикористання інформації, що стала відома у зв’язку з виконанням державним службовцем своїх обов’язків, у тому числі після припинення державної служби, крім випадків, установлених законом;

5) недопущення надання будь-яких переваг і виявлення прихильності до окремих фізичних та юридичних осіб, політичних партій, громадських і релігійних організацій.

7. Лояльність передбачає:

1) добросовісність щодо виконання рішень Верховної Ради України, Президента України, Кабінету Міністрів України та державного органу, в якому працює державний службовець, незалежно від своїх власних переконань і політичних поглядів;

2) утримання від будь-яких проявів публічної критики діяльності державних органів, їх посадових осіб;

3) коректне ставлення до керівників і співробітників державного органу під час виконання державним службовцем своїх обов’язків.

8. Політична нейтральність передбачає:

1) недопущення впливу політичних інтересів на дії та рішення державного службовця;

2) відмову від публічної демонстрації політичних поглядів і симпатій;

3) дотримання вимог стосовно обмежень щодо політичної діяльності, встановлених законом стосовно окремих категорій державних службовців;

4) уникнення використання символіки політичних партій під час виконання державним службовцем своїх обов’язків;

5) забезпечення прозорості у відносинах з особами, що виконують політичні функції.

9. Прозорість і підзвітність передбачає:

1) відкритість та доступність інформації про діяльність державного службовця, крім випадків, визначених Конституцією та законами України;

2) для державних службовців першої та другої категорії:

- ведення обліку телефонних розмов та особистих зустрічей з представниками політичних партій, народними депутатами України, суб’єктами господарювання або їх уповноваженими особами, а також надання інформації про такі розмови та зустрічі у порядку, встановленому законодавством про доступ до публічної інформації;

- ведення обліку фактів використання транспортних засобів, майна, інших матеріальних та нематеріальних активів, наданих за рахунок фізичних чи юридичних осіб у службових цілях.

10. Сумлінність передбачає:

1) добросовісне, чесне та професійне виконання державним службовцем своїх обов’язків, виявлення ініціативи і творчих здібностей;

2) постійне підвищення рівня своєї професійної компетентності та удосконалення організації службової діяльності;

3) недопущення ухилення від прийняття рішень та відповідальність за свої дії та рішення.

III. Відповідальність за порушення цих Правил

11. За порушення цих Правил державні службовці несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до закону.

 


 

Наказ Головного управління державної служби України "Про затвердження Загальних правил поведінки державних службовців" зареєстровано в Міністерстві юстиції України 11.11.2010 за № 1089/18384

 

ГОЛОВНЕ УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
 
Н А К А З
 
04.08.2010 N 214 
Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 листопада 2010 р.
за N 1089/18384
 
Про затвердження Загальних правил поведінки
державного службовця
 
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказами Головного управління державної служби N 300 ( z1261-10 ) від 29.11.2010 N 176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011 Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }
 
     Відповідно до статті 5 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ), підпунктів 21, 22 пункту 4 Положення про Головне управління державної служби України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2007 N 1180 ( 1180-2007-п ), Н А К А З У Ю:
 
 1. Затвердити Загальні правила поведінки державного службовця, що додаються.

 { Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби N 300 ( z1261-10 ) від 29.11.2010 }

 
     2. Рекомендувати посадовим особам органів місцевого самоврядування при виконанні службових обов'язків керуватися цим наказом.
 
     3. Юридичному департаменту Головдержслужби у встановленому порядку забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
 
     4. Управлінню організаційно-аналітичного забезпечення роботи керівника та кадрової роботи Головдержслужби після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України забезпечити опублікування цього наказу в черговому номері науково-практичного видання Головдержслужби "Вісник державної служби України".
 
     5. Адміністративно-фінансовому департаменту Головдержслужби забезпечити оприлюднення цього наказу на офіційному веб-сайті Головдержслужби.
 
     6. Адміністративно-фінансовому департаменту, департаменту персоналу державних органів та органів місцевого самоврядування, юридичному департаменту Головдержслужби після державної реєстрації в Міністерстві юстиції України забезпечити доведення цього наказу до відома центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, територіальних органів Головдержслужби, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій.
 
     7. Адміністративно-фінансовому департаменту Головдержслужби ознайомити з цим наказом заступників Начальника Головдержслужби та керівників структурних підрозділів Головдержслужби.
 
     8. Територіальним органам Головдержслужби після державної реєстрації цього наказу в Міністерстві юстиції України забезпечити проведення на відповідній території інформаційно-роз'яснювальної кампанії із застосування його норм.
 
     9. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Головдержслужби від 23.10.2000 N 58 ( z0783-00 ) "Про затвердження Загальних правил поведінки державного службовця", зареєстрований у Міністерстві юстиції України 07.11.2000 за N 783/5004.
 
     10. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Начальника Головдержслужби згідно з розподілом повноважень.
 
     11. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування, крім розділу III та пунктів 4.3, 4.4 розділу IV Загальних правил поведінки державних службовців, затверджених цим наказом, які набирають чинності одночасно з введенням в дію Закону України "Про засади запобігання та протидії корупції" ( 1506-17 ).
 
 В.о. Начальника 
Головдержслужби В.Ткач

 
ЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Головного управління
державної служби України
04.08.2010 N 214
 

 

Зареєстровано в Міністерстві
юстиції України
11 листопада 2010 р.
за N 1089/18384

 

 

ЗАГАЛЬНІ ПРАВИЛА
поведінки державного службовця
 

 

{ Заголовок із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби N 300 ( z1261-10 ) від 29.11.2010 }
 

 

I. Загальні положення
 

      1.1. Ці Загальні правила є узагальненням стандартів етичної поведінки, доброчесності та запобігання конфлікту інтересів у діяльності державних службовців та способів врегулювання конфлікту інтересів. Вони ґрунтуються на Конституції України ( 254к/96-ВР ), Законі України "Про правила етичної поведінки" ( 4722-17 ) та визначених статтею 3 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) принципах державної служби, спрямовані на підвищення авторитету державної служби та зміцнення репутації державних службовців, а також інформування громадян про норми поведінки, яких вони мають очікувати від державних службовців. { Абзац перший пункту 1.1 розділу І із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

      При прийнятті на державну службу державний службовець ознайомлюється з цими Загальними правилами, про що робиться письмовий запис у його особовій справі.

 
     1.2. Ці загальні правила встановлюють основні вимоги до етики працівників органів державної влади, що займають посади, віднесені до відповідних категорій посад державних службовців згідно із Законом України "Про державну службу" ( 3723-12 ).
 

      1.3. Державна служба ґрунтується на таких основних принципах: служіння народу України;

      демократизму і законності;

      гуманізму і соціальної справедливості;

      пріоритету прав людини і громадянина;

      професіоналізму, компетентності, ініціативності, чесності, відданості справі;

      персональної відповідальності за виконання службових обов'язків і дисципліни;

      дотримання прав та законних інтересів органів місцевого і регіонального самоврядування;

      дотримання прав підприємств, установ і організацій, об'єднань громадян.

 
     1.4. Суспільне призначення державної служби полягає в забезпеченні ефективного здійснення завдань і функцій Української держави шляхом сумлінного виконання державними службовцями покладених на них службових обов'язків. 
     1.5. Поведінка державних службовців має відповідати очікуванням громадськості й забезпечувати довіру суспільства та громадян до державної служби, сприяти реалізації прав і свобод людини і громадянина, визначених Конституцією України ( 254к/96-ВР ) і законами України. 
      1.6. Державний службовець має дбати про позитивний авторитет органів державної влади і державної служби в цілому, дорожити своїм ім'ям та статусом. 
     1.7. Державні службовці повинні утримуватися від демонстрації власних політичних поглядів та свого ставлення до політичних сил, партій, блоків, не допускати їх впливу на виконання службових обов'язків. 
     1.8. Державний службовець, як і інші громадяни, має право на приватне життя і повинен поважати приватне життя інших державних службовців, зберігати з цих питань конфіденційність інформації, якщо інше не встановлено законами України.
 

 

II. Загальні обов'язки державного службовця
 

 

{ Заголовок розділу II із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби N 300 ( z1261-10 ) від 29.11.2010 }
 

 

     2.1. Державний службовець при виконанні службових обов'язків повинен діяти на підставі, в межах та у спосіб, які передбачені Конституцією України ( 254к/96-ВР ) та законами України, а також чинними міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
 
     Акти місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування, прийняті на відповідній території у межах їх повноважень, що не суперечать закону, є також обов'язковими до виконання державними службовцями будь-якого органу державної влади.
 
     2.2. Державний службовець повинен сумлінно виконувати свої службові обов'язки, проявляти ініціативу і творчі здібності, постійно підвищувати професійну кваліфікацію та удосконалювати організацію своєї роботи.
 
     2.3. Державний службовець має виконувати свої посадові обов'язки чесно, неупереджено, не надавати будь-яких переваг та не виявляти прихильність до окремих фізичних і юридичних осіб, політичних партій, рішуче виступати проти антидержавних проявів і сил, які загрожують порядку в суспільстві або безпеці громадян.
 
     2.4. Державний службовець повинен сумлінно виконувати свої посадові обов'язки, дотримуватися високої культури спілкування, шанобливо ставитися до громадян, керівників і співробітників, інших осіб, з якими у нього виникають відносини під час виконання своїх посадових обов'язків.
 
     Державний службовець зобов'язаний не допускати дій і вчинків, які можуть зашкодити інтересам суспільства та держави чи негативно вплинути на його репутацію.
 
     2.5. Державний службовець має з належною повагою ставитись до прав, обов'язків та законних інтересів громадян, їх об'єднань, а також юридичних осіб, додержуватися загальновизнаних етичних норм поведінки, культури спілкування (уникати нецензурної лексики, не допускати використання підвищеної інтонації під час спілкування), не повинен проявляти свавілля або байдужість до їхніх правомірних дій та вимог, допускати прояви бюрократизму, відомчості та місництва, нестриманість у висловлюваннях та не вчиняти дій, що дискредитують орган державної влади або ганьблять репутацію державного службовця.
 
{ Пункт 2.5 розділу ІІ із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }
 
     2.6. Державний службовець має виявляти толерантність і повагу до різних релігійних організацій, шанувати народні звичаї і національні традиції, при цьому не демонструвати свої релігійні переконання чи уподобання, не віддавати перевагу будь-яким об'єднанням громадян, релігійним організаціям незалежно від їх чисельності, статусу, конфесійності, напрямів діяльності тощо.

 

     Державний службовець має дотримуватися установленого протоколу у відносинах з представниками міжнародних організацій, іноземних установ та громадян.

 

{ Пункт 2.6 розділу II в редакції Наказу Головного управління державної служби N 176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011 }
 
     2.7. Одяг державного службовця повинен бути офіційно-ділового стилю і не суперечити загальноприйнятим вимогам пристойності.
 
     2.8. При виконанні своїх повноважень державний службовець має забезпечувати, щоб матеріальні та фінансові ресурси, які йому доручені, використовувались раціонально, ефективно та економно.
 
     2.9. Державний службовець повинен постійно поліпшувати свої уміння, знання і навички відповідно до функцій та завдань займаної посади, підвищувати свій професійний, інтелектуальний та культурний рівень.
 
     2.10. Державний службовець зобов'язаний своєчасно і точно виконувати рішення органів державної влади чи посадових осіб, розпорядження і вказівки своїх керівників.
 
     2.11. Державний службовець зобов'язаний діяти в межах своїх повноважень.
 
     У разі отримання для виконання рішення чи доручень, що суперечать законодавству України або становлять загрозу охоронюваним законом правам, свободам чи інтересам окремих громадян, юридичних осіб, держави або суспільним інтересам, державний службовець зобов'язаний негайно в письмовій формі повідомити про це керівника органу державної влади, у якому він працює. { Абзац другий пункту 2.11 розділу ІІ в редакції Наказу Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }
 
     2.12. Державні службовці не можуть брати участь у страйках і вчиняти інші дії, що перешкоджають нормальному функціонуванню державного органу.
 
     2.13. Державному службовцю забороняється розголошувати довірену йому державну таємницю, іншу інформацію з обмеженим доступом, установлену Законами України "Про інформацію" ( 2657-12 ), "Про державну таємницю" ( 3855-12 ), та інформацію, яка стала йому відома у зв'язку з виконанням своїх службових обов'язків, у тому числі й після залишення ним державної служби, а також використовувати таку інформацію для власного інтересу або інтересу інших осіб у формі порад чи рекомендацій.

 

     Водночас державний службовець не повинен приховувати від громадян факти й обставини, що становлять загрозу для життя, здоров'я і безпеки людей.
 

 

III. Врегулювання конфлікту інтересів
 
     3.1. Державний службовець зобов'язаний у межах своїх повноважень вживати заходів щодо недопущення конфлікту інтересів, а саме суперечності між особистими інтересами та службовими повноваженнями, наявність якої може вплинути на об'єктивність або неупередженість прийняття рішень, а також на вчинення чи невчинення дій під час виконання наданих йому службових повноважень.
{ Пункт 3.1 розділу III в редакції Наказу Головного управління державної служби N 176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011 }
 
     3.2. Обставини, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів, повинні бути усунуті до того, як державний службовець буде призначений на посаду.
     У разі коли обставини, що можуть призвести до виникнення конфлікту інтересів, склалися після призначення на посаду, державний службовець повинен невідкладно повідомити в письмовій формі про це свого безпосереднього керівника та терміново вжити заходів щодо усунення таких обставин.
 
     3.3. У разі виникнення конфлікту інтересів або за наявності підстав, за яких він може виникнути, державний службовець повинен дотримуватися цих Загальних правил.
 
     3.4. Якщо державному службовцю стало відомо про наявність конфлікту інтересів у інших державних службовців, йому необхідно повідомити про це свого безпосереднього керівника.
     
Державний службовець, який повідомив про конфлікт інтересів свого безпосереднього керівника і вважає, що вжиті заходи є недостатніми, може повідомити про це в письмовій формі керівника органу державної влади.
 
     3.5. Безпосередній керівник зобов'язаний вжити всіх необхідних заходів, спрямованих на запобігання конфлікту інтересів, шляхом доручення виконання відповідного службового завдання іншій посадовій особі, особистого виконання службового завдання чи в інший спосіб, передбачений законодавством.
 
     3.6. У разі виникнення конфлікту інтересів у державного службовця, який входить до складу колегіального органу (комітету, комісії, колегії, ради тощо), такий державний службовець не повинен брати участь у прийнятті рішення, якщо його неучасть не впливає на повноваження цього органу.

 

     У разі якщо неучасть державного службовця, у якого виник конфлікт інтересів і який входить до складу колегіального органу, у прийнятті рішень цим органом призведе до втрати повноважень цим органом, участь такого державного службовця у прийнятті рішень має здійснюватись під контролем.
 
     3.7. Державному службовцю рекомендується позбутись приватного інтересу, з приводу якого може виникнути конфлікт інтересів, шляхом відчуження корпоративних прав, майна або майнових прав, передачі їх у довірче управління або в будь-який інший спосіб.
 
     3.8. У разі неможливості усунення конфлікту інтересів шляхом заміщення державного службовця іншою особою та відсутності можливостей для його переведення на іншу посаду відповідної категорії посад державних службовців керівник органу, де працює державний службовець, або його заступник відповідно до розподілу повноважень у найкоротший строк, але не більше ніж протягом одного робочого дня, приймає рішення про здійснення контролю за рішеннями, що приймаються цим державним службовцем.

 

     У рішенні зазначаються форма контролю, відповідальна особа та вимоги до державного службовця щодо прийняття рішень стосовно предмета конфлікту інтересів.
 

 

     3.9. Державний службовець не пізніше наступного робочого дня з дня прийняття рішення про застосування контролю ознайомлюється з таким рішенням.

 

     Якщо конфлікт інтересів виникає у зв'язку з діяльністю державного службовця у складі колегіального органу, рішення про запровадження контролю над таким державним службовцем надсилається усім членам колегіального органу.
 
     3.10. Контроль здійснюється у такій формі:

 

     перевірка особою, визначеною керівником державного органу, змісту рішень чи проектів рішень, що приймаються або розробляються державним службовцем або відповідним колегіальним органом з питань, пов'язаних із предметом конфлікту інтересів;

 

     розгляд справ та прийняття рішень державним службовцем у присутності особи, визначеної керівником державного органу.
 

 

IV. Запобігання проявам корупції
 
     4.1. Державний службовець зобов'язаний неухильно дотримуватись обмежень і заборон, передбачених Законами України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ), "Про державну службу" ( 3723-17 ) та "Про правила етичної поведінки" ( 4722-17 ), уникати дій, які можуть бути сприйняті як підстава підозрювати його в корупції. Своєю поведінкою він має продемонструвати, що не терпить будь-яких проявів корупції, відкидає пропозиції про незаконні послуги, чітко розмежовує службу і приватне життя, при найменших ознаках корумпованої поведінки інформує керівника свого структурного підрозділу. { Абзац перший пункту 4.1 розділу ІV із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

 

     Державному службовцю, який має відомості про вчинення іншими державними службовцями порушень вимог, передбачених Законами України "Про державну службу" ( 3723-12 ), "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ), "Про правила етичної поведінки" ( 4722-17 ) цими Загальними правилами, слід передавати такі відомості керівнику органу державної влади. { Абзац другий пункту 4.1 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Головного управління державної служби N 176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011, Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }
 

 

     4.2. Державний службовець має дотримуватися спеціальних обмежень, передбачених статтею 12 Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ) та Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ).

 

{ Пункт 4.2 розділу IV в редакції Наказу Головного управління державної служби N 176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011 }
 

 

     4.3. Державному службовцю забороняється безпосередньо або через інших осіб одержувати неправомірну вигоду або дарунки (пожертви) від юридичних або фізичних осіб відповідно до положень частини першої статті 8 Закону України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ). { Абзац перший пункту 4.3 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

 

     У разі надходження пропозиції від юридичних або фізичних осіб щодо неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) державний службовець зобов’язаний діяти відповідно до статті 16 Закону України "Про правила етичної поведінки" ( 4722-17 ). { Пункт 4.3 розділу IV доповнено абзацом другим згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

 

{ Пункт 4.3 розділу IV в редакції Наказу Головного управління державної служби N 176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011 }
 

 

     4.4. Якщо державний службовець виявив неправомірну вигоду або дарунок (пожертву) у своєму службовому приміщенні чи отримав його в інший спосіб, він зобов'язаний невідкладно письмово повідомити про цей факт свого безпосереднього керівника, але не пізніше одного робочого дня. { Абзац перший пункту 4.4 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

 

     Про виявлення неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) складається акт у довільній формі, в якому зазначаються характеристики неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) та обставини, за яких його було виявлено. Акт підписується державним службовцем, який виявив неправомірну вигоду або дарунок (пожертву), та безпосереднім керівником. { Абзац другий пункту 4.4 розділу IV в редакції Наказу Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }

 

     Якщо керівник органу державної влади виявив неправомірну вигоду або дарунок (пожертву), акт про виявлення неправомірної вигоди або дарунка (пожертви) підписує керівник органу державної влади та його заступник. { Пункт 4.4 розділу IV доповнено абзацом третім згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }
 

 

     4.5. Керівники органів чи їх структурних підрозділів у разі виявлення чи отримання інформації про вчинення підлеглим корупційного діяння або порушення спеціальних обмежень, встановлених Законом України "Про засади запобігання і протидії корупції" ( 3206-17 ), в межах своєї компетенції зобов'язані вжити заходів до припинення таких діянь та негайно повідомити про їх вчинення будь-який з державних органів, зазначених у частині п'ятій статті 5 цього Закону.

 

{ Пункт 4.5 розділу IV в редакції Наказу Головного управління державної служби N 176 ( z0973-11 ) від 19.07.2011 }
 

 

     4.6. Державні службовці повинні дотримуватися цих Загальних правил. За порушення законодавства про державну службу державні службовці несуть відповідальність відповідно до Закону України "Про державну службу" ( 3723-12 ).

 

     За порушення правил етичної поведінки державні службовці несуть відповідальність відповідно до статті 18 Закону України "Про правила етичної поведінки" ( 4722-17 ). { Пункт 4.6 розділу IV доповнено новим абзацом згідно з Наказом Національного агентства України з питань державної служби N 194 ( z1768-12 ) від 28.09.2012 }
 
 В.о. директора 
юридичного департаменту
Головдержслужби А.Козловський

 

знайшли помилку в тексті?
виділіть мишкою та натисніть: