Про досягнення та недоліки: віце-мер Сергій Диндаренко представив депутатам звіт про виконання бюджету 2017 року
14 червня, у ході першого пленарного засідання 39 сесії Миколаївської міської ради депутати повторно заслухали звіт про виконання міського бюджету за 2017 рік.
Доповідав заступник міського голови Сергій Диндаренко. Як зазначив віце-мер, проект рішення був схвалений виконавчим комітетом міської ради та погоджений профільною бюджетною комісією міської ради, крім того, всі постійні комісії також розглянули даний документ без зауважень. Відповідно до вимог бюджетного кодексу, всі головні розпорядники бюджетних коштів опублікували свої звіти на офіційних сайтах:
- Видатки звітного періоду значно зросли порівняно з попереднім 2016 роком. Але серед основних причин зростання залишається вплив рівня інфляції; затверджених показників прожиткового мінімуму; мінімальна заробітна плата та інші чинники. Саме зростання видаткової частини не є показником ефективного використання коштів, адже ефективність може бути за умови, якщо отримані результати відповідають поставленим задачам. До дохідної частини міського бюджету за 2017 рік надійшло 4 млрд 179 млн 931 тис 600 грн., що складає 103,6% від планових показників. Перевиконання затверджених показників надходжень податків та зборів загального фонду на 156,8 млн. грн. стало результатом: зростання середньої заробітної плати найманих працівників; зростання доходів фізичних осіб, платників єдиного податку 3-ї групи та індексації грошової оцінки земель; понадпланових надходжень акцизного податку в сумі 13,2 млн.грн.; розміщення тимчасово вільних коштів міського бюджету на депозитних рахунках державного банку забезпечило понадпланові надходження доходів загального фонду в сумі 11,8 млн.грн (при цьому всього надійшло 29,1 млн.грн).
Сергій Диндаренко поінформував, що загальна сума невикористаних асигнувань в цілому по бюджету склала 258,1 млн. грн., з них 85,2 млн. грн. – видатки за рахунок субвенцій та 172,9 млн. грн. – видатки за рахунок власного ресурсу.
Лідером по залишкам асигнувань у 2017 році став департамент ЖКГ – всього 126 млн. грн., з них 68 млн. грн. - кошти спеціального фонду. За підсумками 2016 року залишки асигнувань департаменту ЖКГ складали 128 і 100 млн. грн. відповідно.
Згідно з поясненнями головних розпорядників бюджетних коштів, залишки асигнувань за рахунок власного ресурсу склалися з таких основних причин:
- економія витрат - економне споживання енергоносіїв, пального, менші ціни порівняно з плановими, не було потреби у використанні резервного фонду, зменшення потреби запланованих обсягів товарів/робіт/послуг та інше;
- не виконано заплановані заходи з наступних причин: виділення коштів з бюджету наприкінці року; тривалий час проведення тендерних процедур, не вистачило часу до кінця бюджетного року для виконання робіт; тривала процедура перерахунку проектів та проведення експертиз; не надані акти виконаних робіт, несвоєчасне надання документів підрядними підприємствами; потреба в перерахунку кошторисів та отриманні нових висновків; несприятливі погодні умови; та інші причини.
За словами віце-мера, в ході виконання бюджету 2017 року, на його погляд, мали місце недоліки, які вплинули як на показники його виконання, так і на ефективність використання бюджетних коштів.
- У першу чергу, це зміст галузевих цільових програм, які є основою бюджетного планування. Саме в програмах має бути чітко визначена стратегія розвитку відповідної галузі та обсяги програм мають бути наближені до реальних можливостей бюджету. Приведу цифри. Загальний обсяг видатків з міського бюджету, передбачений міськими програмами на 2017 рік, становив 3,4 млрд. грн., тоді як фінансовий ресурс дозволив запланувати лише 2,2 млн. грн., або 65% програмних заходів. При цьому програма реформування та розвитку житлово-комунального господарства у 2017 році була забезпечена фінансовим ресурсом на 51%, міська цільова соціальна програма забезпечення цивільного захисту - на 50%, програма охорони культурної спадщини – на 36%, програма «Цифрове місто» - лише на 2 %. Недофінансування цільових програм поставило під загрозу досягнення цілей, визначених цими програмами. Навряд чи можна говорити про ефективне використання комунальної власності без розробленої та затвердженої Програми управління комунальною власністю.
Крім того, Сергій Диндаренко звернув увагу на те, що у 2017 році, так само і до цього часу, не затверджена дуже важлива для мешканців програма розвитку міського транспорту. На сьогодні КП «Миколаївелектротранс» не спроможне без фінансової допомоги в повній мірі надавати послуги. У той же час, у рамках дії закону «Про державну допомогу суб’єктам господарювання», надання фінансової допомоги з бюджету здійснюється лише після отримання позитивного рішення Антимонопольного комітету на звернення головного розпорядника коштів. На даний час документи направлені, але згаяний час вже призвів на сьогодні до таких наслідків, що підприємство самостійно не може розрахуватися за електроенергію.
Такої ситуації можна було б уникнути, адже вищезазначений закон був прийнятий ще в 2014 році та введений в дію лише з 2 серпня минулого року. Доцільно було б своєчасно зорієнтуватися щодо важливих змін у законодавстві, передбачити прийняття заходів, які б підпадали під визначення чинної державної допомоги та забезпечили б належне фінансування комунального підприємства відповідно до затвердженого фінансового плану. І така ситуація склалася не тільки з «Миколаївелектротрансом», вона стосується і інших комунальних підприємств.
- Вважаю необхідним створити в одному з виконавчих органів ради підрозділ, який би координував дії розпорядників коштів з питання антимонопольного законодавства, - запропонував заступник міського голови.
За 3 роки з початку децентралізації (з 2015 року) міський бюджет отримав додатковий фінансовий ресурс в сумі майже 1,8 млрд. грн., з них 1 млрд. грн. – це додаткові кошти без видатків на передані повноваження (у 2017 році, відповідно, 800 млн.грн. та 343,2 млн.грн.).
- Однак сьогодні не можна, практично, назвати хоча б один вагомий проект, який повністю здійснений на території міста за цей період, - констатував він. - У той же час, до бюджету та програми соціально-економічного розвитку включаються об’єкти з невиготовленими проектами. Тобто на момент затвердження бюджету не відома реальна вартість об’єкта. В результаті, з одної сторони, затягується період виконання робіт через відсутність проекту, з іншої сторони – змінюється загальна вартість об’єкта, і, в разі невідповідності обсягу кошторису, що пройшов експертизу, цей об’єкт не відповідає рішенню про бюджет і не може бути профінансований без внесення змін до бюджету.
Приклад «довгобудов» зі змінами кошторисної вартості:
- реконструкція системи опалення з встановленням електричних котлів в міському пологовому будинку №2 розпочиналася з суми 6,9 млн. грн., зараз ця суму складає понад 13 млн. грн.;
- загальний обсяг вартості будівництва по об’єкту «Реконструкція існуючого будинку» під розміщення травматологічного пункту міської лікарні швидкої медичної допомоги у т.ч. проектні роботи та експертиза» становив у 2016 році 8,8 млн.грн. та у квітні цього року згідно перерахованого експертного звіту управління охорони здоров’я просить скоригувати загальну вартість до 16,9 млн. грн.
Враховуючи таку ситуацію, Сергій Диндаренко вважає, що особливу увагу слід приділити вдосконаленню процесу використання коштів шляхом прийняття обґрунтованих рішень головними розпорядниками бюджетних коштів для їх ефективного використання.
Крім того, віце-мер відзначив, що головні розпорядники бюджетних коштів не в повній мірі використовують можливість отримання інвестиційних коштів Державного фонду регіонального розвитку, як інструменту реалізації регіональної політики за державні кошти. Як наслідок, у звітному періоді та цього року місто не отримало субвенції з державного фонду регіонального розвитку, тоді як з державного бюджету було виділено місцевим бюджетам у 2017 році 3,5 млрд. грн. Ще одним джерелом збільшення інвестиційного ресурсу міста є субвенція на соціально-економічний розвиток, яку місто Миколаїв отримало на загальну суму 50 млн. грн. Надходження досить значної суми субвенції з державного бюджету сталися завдяки сприянню народних депутатів від Миколаївщини.
- Аналізуючи напрями спрямування коштів, вважаю, що міська влада та зокрема головні розпорядники бюджетних коштів повинні спільно з народними депутатами, обраними від міста Миколаєва, діяти в напрямку реалізації вагомих проектів соціально-економічного розвитку міста, - сказав Сергій Диндаренко.
Серед досягнень 2017 року, які сприяли покращенню надання послуг населенню або ж надали вагому позитивну оцінку діям органів місцевого самоврядування, заступник міського голови відзначив:
- забезпечення молодих сімей м. Миколаєва житлом шляхом надання пільгового довгострокового кредиту громадянам на будівництво житла. У 2017 році профінансовано 25,3 млн. грн.;
- запровадження конкурсу проектів Громадського бюджету з запланованим фінансуванням у розмірі 10 млн.грн.;
- залучення мешканців багатоквартирних будинків до створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків шляхом здійснення фінансування капітального ремонту покрівель 7,8 млн. грн., загальнобудинкових робіт 2,6 млн. грн., капітального ремонту внутрішньобудинкових мереж 4,4 млн. грн., капітального ремонту та модернізації ліфтів 3,4 млн. грн.;
- придбання спільно з обладміністрацією шляхом співфінансування за програмою «Турбота» 19 квартир для учасників АТО;
- придбання 15 квартир для дітей-сиріт;
- фінансування та завершення капітальних ремонтів 4-х дошкільних навчальних закладів;
- фінансування капітальних ремонтів, реконструкції та здача в експлуатацію 3-х спортивних об’єктів;
- фінансування заходів з оздоровлення дітей на суму 8,6 млн. грн.. У 2017 році придбано путівок для літнього відпочинку понад 2 тис.
Депутати обговорили надану інформацію та задали питання, які їх турбують. Народні обранці внесли свої пропозиції щодо ефективного використання коштів міського бюджету. Звіт затвердили 30-ма голосами.
Відділ інформаційного забезпечення міської ради