МИКОЛАЇВСЬКА МІСЬКА РАДА

РІШЕННЯ

19 квітня 2018                                                                                     № 35/103

Про затвердження Плану дій зі сталого

енергетичного розвитку та клімату міста

Миколаєва до 2030 року 

З метою ефективного використання енергетичних ресурсів, енергозбереження, зменшення видатків на утримання бюджетних закладів, зменшення викидів парникових газів (CO2) на 30% до 2030 року на території міста, а також з метою залучення зовнішніх ресурсів на вирішення нагальних потреб міста, враховуючи рішення Миколаївської міської ради від 06.04.2017 №17/10 «Про приєднання до Європейської ініціативи «Угода мерів», керуючись ст.ст. 25, 26, 59 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», ст. 6 Закону України «Про енергозбереження», міська рада

ВИРІШИЛА:

1. Затвердити План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату міста Миколаєва до 2030 року (додається).

2. Виконавчим органам Миколаївської міської ради, комунальним підприємствам та установам керуватися Планом дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату міста Миколаєва до 2030 року при розробці програм, планів та заходів.

3. Департаменту енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради (Булаху) подати у встановленому порядку План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату міста Миколаєва до 2030 року на розгляд Європейської комісії.

4. Контроль за виконанням даного рішення покласти на постійну комісію міської ради з питань промисловості, транспорту, енергозбереження, зв’язку, сфери послуг, підприємництва та торгівлі (Євтушенка), заступника міського голови Омельчука О.А.

Секретар міської ради                                                                           Т.В. Казакова                                    

ЗАТВЕРДЖЕНО

рішення міської ради

від 19 квітня 2018

№ 35/103

ПЛАН ДІЙ

ЗІ СТАЛОГО ЕНЕРГЕТИЧНОГО РОЗВИТКУ ТА КЛІМАТУ

МІСТА МИКОЛАЄВА ДО 2030 РОКУ

Миколаїв – 2018

ЗМІСТ

ВСТУП.. ..... 5

1 Загальна характеристика міста, основних секторів виробництва та споживання енергоресурсів за секторами  6

1.1 Загальна характеристика міста  6

1.1.1 Дорожнє господарство. 8

1.2  Постачання енергоресурсів у місті Миколаєві 9

1.2.1  Електропостачання. 9

1.2.2 Газопостачання. 11

1.2.3 Теплопостачання. 12

1.2.4 Гаряче водопостачання. 14

1.2.5 Водопостачання та водовідведення. 14

1.2.6 Постачання пального. 15

1.3  Споживачі енергоресурсів у місті Миколаєві 16

1.3.1 Бюджетна сфера. 16

1.3.2 Комерційний сектор. 20

1.3.3 Житловий сектор. 20

1.3.4 Промисловість. 22

1.3.5 Зовнішнє освітлення. 23

1.3.6 Електротранспорт. 25

2 Базовий кадастр викидів. 29

3 Заходи із пом’якшення впливу на зміни клімату. 35

3.1 Заходи, впроваджені в 2014-2017 роках. 35

3.2 Заходи, що будуть впроваджені в 2018-2030 роках. 37

3.2.1 Громадські будівлі/обладнання/споруди.. 37

3.2.2 Будівлі/обладнання/споруди, які належать до третинного сектору. 38

3.2.3 Житлові будівлі 41

3.2.4 Зовнішнє освітлення. 49

3.2.5 Промисловість. 50

3.2.6 Транспорт. 51

3.2.7 Місцеве виробництво електроенергії 63

3.2.8 Місцеве виробництво тепла/охолодження. 64

3.2.9 Інші 64

3.3 Аналіз всіх заходів ПДСЕРК. 72

4 Оцінка вразливості м. Миколаїв до змін клімату. 74

4.1 Поводження із відходами  75

4.2 Зелені насадження  75

4.3 Вразливість до підтоплень  76

4.4 Якість води  78

5 Рекомендації щодо адаптації міста до змін клімату. 79

5.1 Поводження із відходами  79

5.2 Зелені насадження  81

5.3 Вразливість до підтоплень  81

5.4 Якість води  83

6 Обмеження та пріоритети ПДСЕРК.. 85

7 Можливості фінансування заходів ПДСЕРК.. 88

ВИСНОВКИ.. 91

Список умовних скорочень

ВСТУП

Однією з основних проблем енергетичного сектору в Україні є неефективне використання паливно-енергетичних ресурсів у сфері опалення житлового сектору, в якому втрачається 60% енергії щороку.

За даними статистичних спостережень, наведеними в енергетичних балансах, за останні шість років кінцеве споживання енергії у побутовому секторі залишається стабільним. При цьому в структурі кінцевого споживання енергії саме частка побутового сектору є найбільшою.

З метою підтримки європейських ініціатив, спрямованих на скорочення викидів в атмосферу вуглекислого газу, м.Миколаїв приєднався до ініціативи Європейської комісії зі сталого розвитку міст «Угода мерів» (Covenant of Mayors).

6 квітня 2017 року в ході сесії Миколаївської міської ради за дане рішення проголосували 43 депутати.

Угода мерів – це ініціатива, спрямована на сталий енергетичний розвиток та адаптацію до зміни клімату. На даний час “Угоду мерів” підписали вже 168 міст України. Вони беруть добровільні зобов'язання знизити викиди СО 2 на 30% до 2030 року. Місто не сплачує додаткові кошти за вступ. Потрібна згода та включення усіх зацікавлених сторін в роботу.

19 червня м. Миколаїв офіційно приєднався до ініціативи Європейського Союзу «Угода мерів». Так, у ході XI Міжнародної конференції "Угода Мерів і енергоефективність будівель: вчора, сьогодні, завтра", яка проходить у м.Славутичі у рамках Європейського тижня сталої енергетики.

Таким чином, м. Миколаїв став одним із 7 тисяч європейських муніципалітетів, які приєдналися до цієї ініціативи і вибрали шлях енергоефективності та скорочення викидів вуглекислого газу в атмосферу.

У 2017 році створено робочу групу для розробки Плану дій сталого енергетичного розвитку міста Миколаєва, який є базовим документом для співпраці з міжнародними організаціями.

Протягом 2017 року департамент енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради розпочав співпрацю з органами державної влади, які займаються енергоефективністю, зокрема з Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України.

Департаментом енергетики, енергозбереження та запровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради було підписано меморандум приєднання до ЕСКО-механізмів – залучення інвестицій від сектору бізнесу на засоби енергомодернізації бюджетних організацій м.Миколаєва, які дозволять значно економити бюджетні кошти. Після того, як інвестор з отриманої економії поверне свої інвестиції, пропонується залишити на балансі міста все обладнання, яке він придбав за власний рахунок.

1 Загальна характеристика міста, основних секторів виробництва та споживання енергоресурсів за секторами

1.1 Загальна характеристика міста

Миколаїв — місто в Україні, обласний центр Миколаївської області, центр Вітовського і Миколаївського районів. Миколаїв розташований в гирлі річки Інгул, де вона впадає до річки Південний Буг за 65 кілометрів від Чорного моря.

1.1 — Розташування м. Миколаєва на мапі України.

Чисельність наявного населення м. Миколаєва на 1 жовтня 2017 року становила 487,6 тис.

Загальна площа міських земель становить 25,3 тис.га. Загальна довжина вулиць, проїздів та набережних – 960 км.

Місто складається з 4 районів:

Центральний — розташований на північному заході міста. Включає історичний центр міста, Ракетне Урочище, місцевості Соляні, Північний, Тернівка (тут діє власна селищна рада), Матвіївка, Варварівка.

Заводський — розташований на заході. Володіє значною промзоною. До нього також належать житлові «спальні» мікрорайони Намив, Ліски та новий мікрорайон Ліски-2.

Інгульський (до 19 лютого 2016 року — Ленінський) — розташований на сході. Включає, крім іншого, місцини ПТЗ (ЮТЗ), Новий Водопій і Старий Водопій. На території району містяться автобусний і залізничний вокзали, зоопарк.

Корабельний — розташований на півдні. Включає такі місцини: Широка Балка, Богоявленський (Вітовка), Балабанівка, Кульбакине.

1.2 — Розподіл населення за районами м. Миколаїв 2013 році, тис.осіб.

Майже всі пам’ятки містобудування та архітектури і більшість пам’яток історії та культури знаходяться в Центральному районі (224 одиниці).

Улюбленим місцем відпочинку, прогулянок, зустрічей городян та гостей міста є вулиця Соборна – центральна вулиця міста, де заборонено рух транспорту.

У Центральному районі розташовано 12 650 приватних домоволодінь, у яких мешкає 36 тис.осіб (24% від загальної кількості мешканців Центрального району), які недостатньо забезпечені комунальними послугами (освітлення вулиць, технічний стан доріг, відсутність тротуарів, вивіз сміття тощо).

Мікрорайони приватної забудови (Р.Урочище, Тернівка, Варварівка, Матвіївка, район Слобідських вулиць), з яких фактично почалася забудова міста, не забезпечують повного рівня комфортності мешканців та потребують його підвищення.

Заводський район розташований на заході. Назва району говорить сама за себе. Заводський район за весь час свого існування є основним промисловим районом м. Миколаєва. 36,8% усіх промислових підприємств міста були розташовані на його території. Район омивається водами Бузького лиману. Територія району становить 27 кв.км, на якій розташовані  173 вулиці і провулки, довжина шляхів загального користування – 112 км, житловий фонд 6620 будинків приватної форми власності, в яких мешкає населення – 25 тис.осіб.

До складу Заводського району входять кілька територіальних утворень (Велика і Мала Коренихи), а також компактні мікрорайони самозабудов, що склалися історично (Залізничне селище, робітниче селище Ялти). До нього також належать житлові “спальні” мікрорайони Намив і Ліски.

Інгульський район розташований на сході. Включає, крім іншого, місцини ПТЗ (ЮТЗ), Новий Водопій і Старий Водопій. На території району розташовані автобусний і залізничний вокзали, зоопарк.

У Інгульському районі розташовано близько 8500 приватних домоволодінь, у яких мешкає понад 28470 жителів (20% від загальної кількості мешканців Інгульського району), які незадовільно забезпечені комунальними послугами (вивіз сміття, освітлення вулиць, аварійний технічний стан доріг, відсутність тротуарів тощо).

Мікрорайони приватної забудови не забезпечують повного рівня комфортності проживання та потребують його підвищення.

Корабельний район розташований на півдні. Включає такі місцини: Широка Балка, Жовтневе (Вітовка), Балабанівка, Кульбакине.

Більшу кількість території займає приватний сектор – 10 350 будинків. Приватний сектор частково впорядкований: прокладені мережі водопроводу, каналізації, газопроводу середнього і низького тиску, телефонного зв’язку. Глобальна проблема Корабельного району – відсутність доріг з твердим покриттям. З 250 вулиць загальною довжиною 239 450 п.м лише 58 вулиць мають тверде покриття.

1.1.1 Дорожнє господарство.

У місті Миколаєві нараховується 956 вулиць. Загальна протяжність доріг складає 834,9 км, у тому числі з твердим покриттям – 644,6 км, з ґрунтовим –190,3 км. Міські шляхи зв’язують два мости через річки Південний Буг і Інгул, один шляхопровід у Широкій Балці, Аляудська переправа та Каботажний мол. Зливова закрита каналізація міста має протяжність 56,1 км, налічується 1 074 одиниці дощоприймальних колодязів, 888 одиниць оглядових колодязів, 2 144 одиниці решіток. На території міста розташовано 94 світлофорних об’єкти; 12 000 дорожніх знаків; 29 447 одиниць світлоточок зовнішнього освітлення; пляж – “Стрілка” та зона відпочинку “Прибій”; 15 цвинтарів, у тому числі 6 діючих, 9 закритих.

В умовах різкого збільшення інтенсивності дорожнього руху, у тому числі і транзитного автотранспорту, що є наслідком відсутності об’їзної дороги, переважна більшість міських доріг непридатна для комфортного та безпечного руху. Кошти, які передбачаються на утримання і ремонт вулично-дорожньої мережі, не забезпечують проведення необхідних обсягів робіт у центральній частині міста та на магістральних дорогах.

Міст через р. Південний Буг знаходиться в експлуатації з 1964 року, забезпечує автотранспортне сполучення по магістральній автомобільній дорозі державного значення М-14 Одеса – Мелітополь – Новоазовськ (на м.Таганрог). Інтенсивність руху складає біля 40 тисяч транспортних одиниць на добу. Проектно-кошторисною документацією передбачено ремонт мосту. За період 2001-2003 років виділено і освоєно 8,4 млн.грн. Через брак коштів не закінчено капітальний ремонт  мосту.

Міст через р. Інгул знаходиться в експлуатації з 1980 року, пролягає на суміщеному маршруті з автодорогою державного значення М-23 Ульянівка – Миколаїв (через Вознесенськ). Інтенсивність руху – 30 тисяч транспортних одиниць на добу. На ремонт мосту підготовлено проектно-кошторисну документацію .

Внаслідок тривалої експлуатації та в результаті збільшення навантаження на мости відбувається швидке їх руйнування. На сьогодні внаслідок корозії елементів, послаблення заклепок і їх випадіння, пошкоджено ортотропні плити, через необхідність заміни шестерні механізму повороту та відсутності системи зв’язку знизилась надійність і несуча спроможність вузлових з’єднань мостів. Відсутність коштів та несвоєчасне виконання необхідних ремонтів може призвести до трагічних наслідків.

В аварійному стані знаходяться також шляхопровід в Широкій Балці та Аляудська понтонна переправа, яка є єдиним джерелом життєзабезпечення мешканців півострова Аляуди.

Реконструкція понтонної переправи виконувалася у 1994 році. На той час дерев’яний настил було замінено на металевий, а непридатні понтони на такі, що були у вжитку. Це були тимчасові заходи, але через брак коштів у міському бюджеті з 2008 по 2012 роки було виконано роботи по заміні 4 понтонів з 6 аварійних. На сьогодні Аляудська переправа потребує негайного капітального ремонту.

Для виготовлення проектно-кошторисної документації, проведення експертизи і капітального ремонту шляхопроводу в Широкій Балці за попередніми підрахунками необхідні кошти в розмірі 3 500,0 тис.грн.

1.2  Постачання енергоресурсів у місті Миколаєві

1.2.1  Електропостачання.

Виробництво електричної енергії в області здійснюється атомною електростанцією (до її комплексу належать також Олександрівська ГЕС и Ташлицька  ГАЕС) на 3 малих гідроелектростанціях,  3 когенергаційних установках  та теплоелектроцентралі.    

Фактична потужність 3 діючих енергоблоків Южноукраїнської атомної станції складає 3 млн.кВт/год (Олександрівська  ГЕС – 2 гідроагрегати на 11,5 МВт/год, Ташлицька ГАЕС – 2 гідроагрегати по 302 МВт/год).

На малих гідроелектростанціях щорічно виробляється 8–9 млн.кВт/год електроенергії.      

На когенераційних установках з використанням дизель-генераторів, які працюють на природному газі, виробляється щорічно близько 15,0 млн.кВт. годин електроенергії.

Електропостачання споживачів Миколаївської області здійснюється по магістральних електромережах та через 3 підстанції: підстанція “Трихати” – загальна потужність трансформаторів 800 МВа, підстанція “Миколаївська” – загальна потужність 500 МВа, підстанція “Березань” – загальна потужність 25 МВа.

Передача та поставка електричної енергії до кінцевих споживачів здійснюється: по повітряних мережах загальною довжиною більш 25 тис.км та кабельних мережах загальною довжиною  більш 1,4 тис.км.

Електропостачання м.Миколаєва здійснюється потужностями ПАТ «Миколаївобленерго». 

ПАТ «Миколаївобленерго» здійснює ліцензовану діяльність з передачі та постачання електроенергії на території Миколаївської області (площа - 24,6 тис. кв. км), забезпечуючи електроенергією близько 16 тисяч юридичних і більш 476 000 побутових абонентів. В експлуатації підприємства знаходиться одна ГЕС, більше 25 тис. км повітряних ліній електропередачі, 1,463 тис. км кабельних ліній та близько 6 тис. трансформаторних підстанцій і обслуговується трудовим колективом, чисельність якого складає понад 3500 чоловік.

Наразі, відповідно до нової структури підприємства ПАТ «Миколаївобленерго» складається з п’ятьох округів, це:

• Центральний округ (філії м. Миколаєва та «Південна»);

• Південний округ (філії Березанського, Веселинівського, Миколаївського, Очаківського районів);

• Західний округ (філії Арбузинського, Врадіївського, Кривоозерського, Первомайського районів);

• Північний округ (Братського, Вознесенського, Доманівського, Єланецького, Новоодеського районів);

• Східний округ (філії Баштанського, Березнегуватського, Казанківського, Новобузького, Снігурівського районів).

Таблиця 1.1

Структура електроенергії, реалізованої ПАТ «Миколаївобленерго»

1.3 — Частка кожного джерела енергії у загальній структурі обсягу електричної енергії ПАТ «Миколаївобленерго» у 2016 році.

1.4 — Частка кожного джерела енергії у загальній у вартості електричної енергії ПАТ «Миколаївобленерго» у 2016 році.

1.2.2 Газопостачання.

Постачання газу усім споживачам Миколаївської області з 1 липня 2015 року здійснює ТОВ «Миколаївгаз Збут». Загальний рівень газифікації Миколаївської області - 72%. Природним газом забезпечено 8 міст, 14 селищ міського типу та  313 сіл області, яким користується понад 347 тис. домоволодінь Миколаївської області, а також 3 тис. підприємств, установ і організацій, найбільшими з яких є: ПрАТ «Лакталіс-Миколаїв», ТОВ «Нібулон», ТОВ «Юнітранс», ПАТ «ЧСЗ», ТОВ «Миколаївський комбінат хлібопродуктів» та інші. Серед споживачів газу – більше 100 промислових підприємств, 6,2 тис. комунально-побутових об’єктів, 630 бюджетних організацій. Товариство транспортує біля 500 млн. куб. м газу за рік.

1.5 — Карта газопроводів Миколаївської області

Природний газ для споживачів області поставляється двома  магістральними газопроводами:

– Шебелинка – Дніпропетровськ – Кривий Ріг – Ізмаїл в південній частині області (“Південнобузька” газокомпресорна станція УМГ “Черкаситрансгаз”);

– Єлець – Помари – Ужгород (“Мар’ївка” компресорна станція УМГ “Харківтрасгаз”) в північній частині області.

В регіоні експлуатується 6,5 тис. км підземних та надземних розподільчих газопроводів, понад 2 тис. км газопроводів-вводів, 3 тис. км внутрішньоквартальних газопроводів-вводів та 2,7 тис. км внутрішньобудинкових газопроводів. Контроль за тиском у мережі здійснюють 1,77 тис. газорегуляторних пунктів (з яких 1,46 шафових), біля 25 тис. будинкових регуляторів тиску газу.

1.2.3 Теплопостачання.

Основне постачання тепла населенню м. Миколаєва здійснюється від двох найбільших його виробників: ПАТ “Миколаївська ТЕЦ” та ОКП “Миколаївоблтеплоенерго”. Провідне підприємство теплоенергетики ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” забезпечує тепловою енергією близько 60% споживачів м. Миколаєва. На балансі підприємства знаходиться 111 котелень, встановленою потужністю від 615,63 Гкал/год, 70 бойлерних, ІТП, ЦТП, 370 котлів, з них на природному газі – 367 од., на вугіллі – 2 од., 143,534 х 2d км теплових мереж, у т.ч. котельні, бойлерні, ІТП, ЦТП теплоенергетичного комплексу Миколаївської міської власності, які знаходяться в оренді.

ПАТ “Миколаївська ТЕЦ” бере участь в покритті теплових та електричних навантажень. До складу основного обладнання входять 4 енергетичних котли, 3 водогрійних котли та 3 турбогенератори.

Більшість теплових мереж ПАТ “Миколаївська ТЕЦ” та ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” введені в експлуатацію у 60-х роках XX-го століття.

Протяжність теплових мереж ОКП “Миколаївоблтеплоенерго” по місту – 196,43 км, з них ветхих – 20 км. 10,2% теплових мереж підприємства експлуатується більше 25 років, що перевищує допустимий нормативними документами термін експлуатації.

Протяжність теплових мереж ПАТ “Миколаївська ТЕЦ” по місту – 49,592 км, з них аварійних – 3,025 км, ветхих – 46,567 км. Близько 80% теплових мереж підприємства експлуатується більше 25 років, що перевищує допустимий нормативними документами термін експлуатації.

1.6 — Схема розташування об’єктів теплопостачання міста Миколаєва

Також ДП «НВКГ «Зоря-Машпроект» здійснює діяльність з централізованого опалення 12 об’єктів: 10 житлових будинків (9 у м.Миколаєві та 1 в селищі Воскресенське) та 2 бюджетних установ (Центру первинної медико-санітарної допомоги №1 та Миколаївського Державного експериментального протезно-ортопедичного підприємства). На балансі підприємства знаходиться 3 котельні, дві з яких знаходяться у м.Миколаєві та 1 у селищі Воскресенське.

1.2.4 Гаряче водопостачання.

Гаряче водопостачання  у м. Миколаєві не здійснюється централізовано із 2004 року. Споживачі індивідуально забезпечують себе гарячим водопостачанням.

1.2.5 Водопостачання та водовідведення.

Для централізованого питного водопостачання м. Миколаєва використовується вода р. Дніпро та підземних джерел. Середньодобове споживання води містом складає близько 160 тис.куб.м, з яких 80% споживається населенням, а 20% задовольняють потреби промислових підприємств та інших споживачів.

Водопостачання м. Миколаєва може здійснюватися з 1-го джерела: р.Дніпро. Сира вода поступає для очистки в очисні споруди з р. Дніпро по 2 водоводах діаметром 1400 мм протяжністю 73 км потужністю 240 тис.куб.м води на добу.

Очисні споруди водопроводу загальною потужністю 190 тис.куб.м  на добу займають територію площею 52,8 га, працюють в форсованому режимі і забезпечують подачу питної води до 240 тис.куб.м  на добу.

Технологічна схема подачі води включає в себе основні стадії очистки та обробки: коагуляція, відстоювання, фільтрування, знезараження. Очищена вода поступає в резервуари чистої води місткістю 19 тис.куб.м, з яких існуючою насосною станцією 2-го підйому подається в місто. Для  розподілу питної води по місту МКП «Миколаївводоканал» експлуатується 1202,1 км водопровідних мереж.

На всіх трубопроводах встановлені витратоміри для врахування об’ємів поданої води.

З метою рівномірного розподілу води по районах міста МКП «Миколаївводоканал» експлуатує 29 підвищувальних насосних станцій. Така кількість НСВ пояснюється великим перепадом висот: по відношенню до НСВ 3-го підйому район Намив-Ліски на      52 м нижче, Промзона – на 30 м вище.

Довжина водопровідної мережі – 1 202,1 км, з них аварійних – 82,79 км, у т.ч.:

- водопровідної мережі водоводів – 283,1 км, з них аварійних – 34,9 км;

- водопровідної мережі розвідних мереж: 711,1 км – вуличних мереж, з них аварійних – 24,59 км;

- внутрішньоквартальних мереж – 207,9, з них аварійних – 23,3 км;

- запірної арматури на водопровідній мережі – 2732 од., у т.ч.:

- на водоводах – 412 од.;

- на розвідних мережах – 2 320 од.

Пожежних гідрантів – 1 179 од.

Оглядових колодязів – 3 000 од.

Водопровідних колонок – 211 од.

Поряд з цим на балансі МКП “Миколаївводоканал” є 14 артезіанських свердловин потужністю по 6 куб.м/год: у мкр: Варварівка – 3 од; В.Корениха – 3 од., Матвіївка – 2 од., Сливине – 2 од., які забезпечують мешканців цих мікрорайонів водою для технічних потреб, ВОСК – 1 од., Херсонська обл., Білозірка – 2 од., ГОСК – 1 од.

Система водовідведення міста складається із мережі самопливних колекторів, якими стічні води транспортуються на 29 насосних станцій каналізації та мережі напірних колекторів, якими стічні води транспортуються від насосних станцій каналізації до Галицинівських чи Варварівських очисних споруд каналізації. У середньому через очисні споруди  каналізації проходить 70-90 тис.куб.м стічних вод.

Довжина каналізаційної мережі – 715,0 км, з них аварійних – 200,6 км, у т.ч.:

- головних колекторів – 140,6 км, з них аварійних – 96,9 км;

- самотічної мережі – 331,6 км, з них аварійних – 56,8 км;

- внутрішньодворової – 242,8 км, з них аварійних – 46,9 км.

1.7 — Протяжність мереж водопостачання та водовідведення у м.Миколаїв, км

Система централізованого водовідведення задовольняє потреби населення, індустріальні об’єкти та соціальні заклади міста на 63%.

1.2.6 Постачання пального.

На території м.Миколаєва використовується пальне, яке реалізується, в основному, через ряд автозаправних станцій як в місті, так і поблизу нього. Таких АЗС налічується близько 49 в місті та в безпосередній близькості. Основними компаніями, які реалізують свою продукцію на території міста, є: WOG, ОККО, ANP, SOCAR, «Укрнафта Авіас-плюс» тощо значну частину дизельного пального споживає вантажний транспорт, що обслуговує порти міста.

1.8 — Схема розташування автозаправних станцій у місті та біля міста.

1.3  Споживачі енергоресурсів у місті Миколаєві

1.3.1 Бюджетна сфера.

Бюджетна сфера міста характеризується значним енергоспоживанням та втратами енергетичних ресурсів та бюджетних коштів внаслідок застарілого та зношеного стану будівель та обладнання, що вимагає ефективного виконання міської політики енергоефективності, сучасного енергоменеджменту закладів бюджетної сфери та підприємств житлово-комунального господарства та впровадження енергоефективних і енергоощадних технологій у бюджетних закладах.

1.9 — Питома частка енергоспоживання найбільшими управлінням Миколаївської міської ради.

Найбільшим споживачем енергоносіїв серед закладів бюджетної сфери є управління освіти Миколаївської міської ради. На балансі управління освіти Миколаївської міської ради налічується 166 закладів і установ.

У тому числі й 13 професійно-технічних начальних закладів, які були передані на баланс міського бюджету в 2016 році у зв’язку зі змінами Бюджетного кодексу України. Заклади освіти міста Миколаєва характеризуються наступними показниками:

Таблиця 1.2

Характеристики закладів освіти м. Миколаєва

1.10 — Кількість та розподіл закладів освіти м. Миколаєва

1.11 — Кількість та розподіл учнів у закладах освіти м. Миколаєва

Мережа установ, підпорядкованих управлінню охорони здоров’я Миколаївської міської ради, складається з 20 закладів, в тому числі: 5 лікарень, з них 1 дитяча; 3 пологових будинки; 3 поліклінічні заклади; 7 центрів первинної медико-санітарної допомоги, в складі яких функціонує 39 сімейних амбулаторій; міська стоматологічна поліклініка та центр медичної статистики.

1.12 — Кількість та розподіл закладів охорони здоров’я м. Миколаєва

Реалізацію державної культурної політики в місті Миколаєві забезпечує цілісний комплекс закладів та установ: 5 будинків культури у віддалених мікрорайонах міста та 4 палаци культури, 10 початкових спеціалізованих мистецьких навчальних закладів (шкіл естетичного виховання), 2 Централізовані бібліотечні системи для дітей та для дорослих (37 закладів), бюджетна установа «Культурно-ігровий комплекс «Дитяче містечко «Казка», комунальне підприємство «Миколаївські парки», комунальна установа

Миколаївський зоопарк, Муніципальний театр-студія естрадної пісні для дітей, юнацтва та молоді, Міський методичний центр, а також ряд інших закладів та установ.

1.13 — Кількість та розподіл закладів культури м. Миколаєва

1.14 — Мапа закладів культури м. Миколаєва

Також на балансі Миколаївської міської ради знаходиться ряд комунальних установ та комунальних підприємств, які підпорядковуються іншим структурним підрозділам міської ради, у тому числі й 10 житлово-експлуатаційних підприємств.

1.3.2 Комерційний сектор.

Розвиток малого і середнього підприємництва в місті – один із важливих факторів підвищення життєвого рівня мешканців міста, сталого економічного зростання, створення нових робочих місць, структурної перебудови та зміцнення економіки міста.

Спостерігається тенденція збільшення кількості суб’єктів господарювання.

Таблиця 1.3

Кількість суб’єктів господарювання

 Щорічно стають підприємцями понад 1,5 тис. осіб. Постійно збільшується кількість малих підприємств у розрахунку на 10 тис. осіб наявного населення. У 2011 році в м. Миколаєві на 10 тис. осіб наявного населення було зареєстровано 87 малих підприємств, у 2012 році зареєстровано 103, та вже у 2013 році – 110 малих підприємств на 10 тис. осіб наявного населення.

Таблиця 1.4

Площі, надані для здійснення підприємницької діяльності суб’єктам підприємництва

Центр надання адміністративних послуг Миколаївської міської ради, який відкрито у жовтні  2012 року, сприяє розвитку малого та середнього бізнесу в місті та діє з метою вирішення проблем з отримання документів дозвільного характеру, зменшення часових рамок отримання цих документів, застосування принципу «єдиного вікна» у прийомі документів, зменшення перешкод для розвитку підприємництва, скорочення витрат часу підприємців при отриманні дозвільних документів на започаткування власної справи, надання консультативної та практичної допомоги з питань відкриття нових об’єктів, здійснення підприємницької діяльності.

1.3.3 Житловий сектор.

Житловий фонд міста Миколаєва складає 41 437 домоволодінь, з яких:

- 38 120 будинків приватної власності;

- 59 будинків – відомчий житловий фонд;

- 250 будинків, які обслуговують ОСББ, ЖБК;

- 3 008 будинків комунальної власності міста.

У житлових будинках міста Миколаєва за станом на 01.11.2014 мешкає 494,6 тис.чол. У місті налічується 580 дитячих та 96 спортивних майданчиків.

Комунальний житловий фонд включає 3 008 будинків, загальною площею 6,233 млн. кв.м, житловою площею 3,841 млн. кв.м, 125 006 квартир, з яких приватизовано – 110 357 або 88%.

Житловий фонд обладнано:

- водопроводом                                         96,8%;

- каналізацією                                             96,3%;

- опаленням                                                          96,1%;

- гарячим водопостачанням                      92,8%;

- ваннами (душами)                                    92,8%;

- газом                                                       93,7%;

- електроплитами                                        2,6%.

1.15 — Оснащення житлового фонду м. Миколаєва комунальними зручностями

У житлових будинках нараховується 1 675 ліфтів, 1 762 будинки мають системи центрального опалення, 27 будинків обладнані системами пожежогасіння і димовідведення. У дворах старої забудови розташовано 227 дворових туалетів, 75 водорозбірних колонок.

У наявності аварійного житла – 70 квартир, загальною площею 3 096,4 кв.м, ветхого житла – 179 квартир, загальною площею 6 764,7 кв.м, не придатного до проживання – 34 квартири, загальною площею 2 053,8 кв.м.

Кожен четвертий будинок потребує проведення капітального ремонту, водночас протягом останніх років обсяги виконання капітального ремонту житла залишаються на рівні 10-15% від необхідної потреби.

На сьогодні потребують невідкладного ремонту покрівлі  665 будинків, що складає 548,87 тис.кв.м на суму 137 млн.грн., герметизації стиків – 135 будинках, що складає 252 км на суму 20 млн.грн., ремонту внутрішньобудинкових мереж водо-, теплопостачання, водовідведення – 626 будинків на суму 30,5 млн.грн., ремонту фасадів – 224 будинки на суму 36,112 млн.грн.

На даний час у житлових будинках міста 1 168 ліфтів відпрацювали нормативний термін експлуатації (25 років) і потребують заміни.

У всіх житлових будинках, обладнаних системами пожежогасіння, димовидалення та пожежної сигналізації, дані системи перебувають в незадовільному стані і потребують відновлення.

Одним із завдань у напрямку реформування житлово-комунального господарства є посилення впливу мешканців будинків на умови свого проживання та якість обслуговування житла шляхом стимулювання створення об’єднань співвласників багатоквартирних будинків та органів самоорганізації населення (далі – ОСББ та ОСН).

Протягом останніх років одним з першочергових пріоритетних напрямків роботи виконавчих органів міської ради визначено створення ОСББ та ОСН.

Створення ОСББ в місті Миколаєві розпочалося з 1996 року і на сьогодні в місті налічується 293 ОСББ (загальна площа будинків складає 1163,2 тис.кв.м), у тому числі 59 об’єднань створено в будинках комунальної власності міста. Частка створених ОСББ у порівнянні із загальною площею будинків міської комунальної власності (6233 тис.кв.м) складає 18,5%.

Основними причинами повільного створення ОСББ в будинках міської комунальної власності є недостатня обізнаність мешканців будинків з цих питань; відсутність ініціативних мешканців, які мають бажання взяти на себе повноваження та відповідальність по управлінню будинком (більшість будинків потребують капітального ремонту); недосконалість існуючої законодавчої бази; ускладнений процес оформлення та відведення земельної ділянки у власність ОСББ; відсутність достатньої фінансової підтримки з боку держави.

З метою стимулювання створення ОСББ в місті, починаючи з 2006 по 2014 роки, за рахунок різних джерел фінансування надано підтримку 60 ОСББ.             У результаті чого виконані роботи з капітального та поточного ремонтів, реконструкції, встановлення приладів обліку теплової енергії на будинках ОСББ на загальну суму майже 9 мільйонів гривень.

У департаменті житлово-комунального господарства Миколаївської міської ради створений банк даних щодо проектів ОСББ міста, на які виготовлена проектно-кошторисна документація та складений перелік ОСББ будинків комунальної власності міста, які зверталися щодо потреби виконання капітального ремонту.

На сьогодні в м. Миколаєві мешканцями активно створюються будинкові, вуличні, квартальні комітети – органи самоорганізації населення, які поєднують у собі риси як громадських організацій, так і органів публічної влади.

1.3.4 Промисловість.

Промислові підприємства міста забезпечують до 50 % обсягів продукції суднобудування України, понад 90 % державного виробництва газових турбін,    80 % глинозему.

Крім важкої промисловості, в місті розвинута харчова промисловість (особливе піднесення відбулося після 1991 року завдяки іноземним інвестиціям) — так, в Україні та за її межами користується незмінною популярністю продукція ТОВ «Сандора», ЗАТ «Лакталіс-Україна», ВАТ «СанІнБев» тощо.

Найбільші миколаївські підприємства:

·                       акціонерна холдингова компанія «Чорноморський суднобудівельний завод», найбільше суднобудівельне підприємство в Україні і одне із найпотужніших у Європі;

·                       ДП «Миколаївський суднобудівний завод»;

·                       ВАТ «Дамен Шипярдс Океан», суднобудівельна компанія;

·                       ДП «НВКГ «Зоря» — «Машпроект»;

·                       Дослідно-проектний центр кораблебудування;

·                       ВАТ «Миколаївський глиноземний завод», найбільший виробник глинозему в Європі;

·                       Миколаївський авіаремонтний завод «НАРП»;

·                       ДП «Миколаївський морський торговельний порт»;

·                       ДП «Дніпро-Бузький морський торговельний порт»;

·                       ДП «Миколаївський ремонтно-механічний завод»;

·                       Миколаївський річковий порт;

·                       ДП спеціалізований морський порт «Ольвія»;

·                       ТОВ спеціалізований морський порт «Ніка-Терра»;

·                       ДП «Дельта-Лоцман»;

·                       КП ММР «Миколаївводоканал»;

·                       ВАТ «СанІнБев Україна»;

·                       ПАТ «Лакталіс-Україна»;

·                       ВАТ БТ «Південний Буг»;

·                       ТОВ «Сандора»;

·                       ТОВ «Хостінг Макс»;

·                       ТОВ «Евері»;

·                       ТОВ «Миколаївський тепловозоремонтний завод»;

·                       ПАТ «Миколаївський завод мастильного та фільтруючого обладнання».

1.3.5 Зовнішнє освітлення.

У місті Миколаєві мережі зовнішнього освітлення знаходяться на утриманні комунального підприємства “ГДМБ”. Роботи з відновлення і обслуговування мереж виконуються відповідно до плану з урахуванням приписів МРВ ВДАІ УМВС України в Миколаївській області, скарг та заяв громадян міста. Даним підприємством виконуються роботи з відновлення і обслуговування 1 270 км мереж зовнішнього освітлення, 29 447 од. світлоточок (газорозрядних, натрієвих, розжарювання). На обслуговування зазначеного обсягу по мінімуму необхідно 14,7 млн.грн. на рік.

Необхідно будівництво мереж зовнішнього освітлення на 18 вулицях міста та повної заміни існуючих мереж на 26 вулицях.

1.16 — Споживання електроенергії зовнішнім освітленням м. Миколаїв, МВт/год.

З метою економії споживання електричної енергії комунальним підприємством “ГДМБ” вишукуються можливості максимального забезпечення світлової активності світильників. Для цього використовуються світильники з енергоефективними лампами, які за своїми світловими характеристиками сильніші по світловому потоку та менші за споживанням електроенергії. На сьогодні необхідно замінити 10 300 ламп розжарювання.

Таблиця 1.5

Кількість світлоточок та їх тип

1.17 — Інформація про систему зовнішнього освітлення м. Миколаєва

З метою забезпечення безпеки учасників дорожнього руху, особистої безпеки громадян, протидії небезпечним посяганням на особу, її власність шляхом належного забезпечення освітлення вулиць міста та прилеглої території до житлових будинків необхідно виконати роботи з відновлення та будівництва мереж зовнішнього освітлення на більш значимих об’єктах, для цього потрібно приблизно 15 млн.грн.

У місті Миколаєві для регулювання дорожнього руху є 94 світлофорних об’єкти, яких для забезпечення безпеки дорожнього руху не вистачає. З метою забезпечення безпеки руху громадян і у зв’язку із збільшенням руху автотранспорту, вкрай необхідно будівництво та реконструкція 45 світлофорних об’єктів в місцях концентрації дорожньо-транспортних пригод міста.

1.3.6 Електротранспорт.

Протягом останнього десятиріччя у роботі міського електротранспорту м.Миколаєва намітилася тенденція до зменшення обсягу перевезень пасажирів і погіршення показників якості та безпеки їх транспортного обслуговування. Це спричинено значним фізичним зносом об'єктів міського електротранспорту, зокрема рухомого складу (понад 90 відсотків), нерівними умовами конкуренції з приватними автоперевізниками на ринку міських пасажирських перевезень, а також відшкодуванням не в повному обсязі вартості транспортних послуг, що надаються КП ММР “Миколаївелектротранс” на безоплатній основі окремим категоріям громадян.

Як свідчить світова практика, високі показники екологічності, провізної спроможності, окупності будівництва нових ліній, економічності, комфорту та безпеки руху міського електротранспорту зумовлюють його активний розвиток.

Посилення ж негативних тенденцій у сфері міського електротранспорту створить реальну загрозу: зниження рівня транспортної забезпеченості необхідної мобільності трудових ресурсів як фактору розвитку виробництва; припинення трамвайного і тролейбусного руху в окремих містах; збільшення обсягів імпорту нафтопродуктів; підвищення рівня забруднення навколишнього середовища; перенасичення дорожньої мережі міста менш екологічними транспортними засобами.

На даний час підприємство «Миколаївелектротранс» здійснює перевезення пасажирів на 6-ти тролейбусних маршрутах, обслуговує 57,947 км контактної тролейбусної мережі. У місті експлуатується 6 видів тролейбусів: ЗіУ-9, ЛАЗ-52522, ЮМЗ-Т2, ЛАЗ E-183D1, МАЗ-ЕТОН ТІ03 та SKODA 14Тг. Останні 33 тролейбуси були отримані у 2015 році.

Існуючий тролейбусний парк комунального підприємства на 01.01.2017 налічує 61 одиницю пасажирського рухомого складу, з яких 50 відпрацювали свій нормативний термін експлуатації. Середній вік тролейбусів становить понад 20,48 роки. У парку ПМЕТ наявні тролейбуси наступного віку: до 5-ти років - 7 одиниць, від 5 до 10 років - 4 одиниці, 50 одиниць експлуатуються більше 10 років, в тому числі: від 10 до 15 років - 5 одиниць, понад 15 років - 45 одиниць.

 1.18 — Схема тролейбусних маршрутів м. Миколаєва

Існуючий трамвайний парк комунального підприємства на 01.01.2017  налічує 55 одиниць, з яких 14 відпрацювали свій нормативний термін експлуатації. Середній вік трамваїв станом на 2017 рік становить близько 25,85 роки.

1.19 — Схема трамвайних маршрутів м. Миколаєва

Кількість тягових підстанцій – 11. Зараз в місті Миколаїв налічується 104 тролейбусних зупинки.

1.20 — Схема автобусних маршрутів м. Миколаїв

За останні майже 25 років у місті Миколаєві створено приватні  підприємства з перевезення пасажирів автотранспортними засобами маленької пасажиромісткості, що дублюють маршрути міського електротранспорту. Цей факт створює конкуренцію, яка негативно впливає на фінансовий стан КП ММР «Миколаївелектротранс», а також стимулює виникнення транспортних заторів. Пільгові категорії громадян майже не обслуговуються приватними підприємствами, унаслідок чого збільшується частка безоплатного перенесення пасажирів на трамвайних і тролейбусних маршрутах, а підприємства міського електротранспорту перетворилися в соціального перевізника. Надання безоплатних транспортних послуг пільговим категоріям громадян компенсується із місцевого бюджету не в повному обсязі, у зв'язку з чим не покриваються витрати на їх перевезення.

1.21 — Схема маршрутів маршрутних таксі м. Миколаєва

У 2016 році підприємством „Миколаївелектротранс" було перевезено 51633,9 тис. пасажирів всього, з них платних - 11224,8 тис.чол, пільгових -40409,1 тис.чол. За рахунок заміщення маршрутних таксі, оптимізації контактної мережі, а також завдяки збільшенню рівня комфорту та популяризації комунального транспорту планується збільшення кількості перевезених пасажирів орієнтовно до 55,0 млн. / рік.

Тарифи: поточна вартість звичайного разового квитка для проїзду в тролейбусі становить 2,0 грн., середній тариф одного пасажироперевезення з урахуванням пільгових проїзних документів - 1,93 грн.; прогнозний тариф на проїзд з 2019 року - 3,00.

З 2013 року в місті впроваджено систему GPS-моніторингу, за допомогою якої відбувається контроль за дотриманням графіків руху, вчасністю виїзду на маршрут тощо. На основі даного моніторингу Миколаївська міська рада робить висновки щодо добросовісності перевізників та приймає рішення щодо продовження ліцензій тощо. Введення GPS-моніторингу покращує ситуацію з дотриманням графіків руху.

2 Базовий кадастр викидів

Під час розробки базового кадастру викидів було проаналізовано наступні показники:

- динаміку споживання енергоносіїв у місті за останні роки;

- соціально-економічні показники;

- інфраструктурні показники;

- демографічні показники;

- кліматичні показники

Після проведеного дослідженні та аналізу було вирішено обрати 2013 рік як найбільш підходящий для того, щоб вважати його базовим при розрахунках стратегічних енергетичних та кліматичних цілей.

У базовий кадастр викидів включаються всі сектори енергоспоживання міста, окрім промисловості. Детальне роз’яснення цього рішення викладено в пункті 1.3.4.

Місто здійснює комплексний підхід до інтегрованого розвитку. Саме тому оцінюються всі енергоносії та парникові гази, які впливають на міський клімат або енергоспоживання. З огляду на це в базовий кадастр викидів включені викиди, які утворюються на полігоні твердих побутових відходів, в даному випадку – метан. Тому в документі базовий рік та ефект в 2030-му році обраховуються у СО 2 та його еквівалентах.

Таким чином, базовий рівень викидів СО 2 та його еквівалентів становить (2013 рік) 1 561 850 т СО 2

Цільовий показник, якого місто повинне досягнути у 2030 році,  — 1 093 295 т СО 2

Тобто, необхідне зниження рівня викидів повинно становити щонайменше 468 555 т СО 2. Згідно із розділом 3, за умови якісного впровадження заходів, викладених в даному ПДСЕРК, загальний обсяг очікуваного зниження викидів СО 2 та його еквівалентів у 2030 році становитиме 551 432 т СО 2. Тобто, вимоги Угоди мерів виконуються.

У стандартизованих формах Угоди мерів вихідні дані, приведені, до чисельності відповідного року виглядають наступним чином:

Таблиця 2.1

Відношення фінальних даних БКВ до населення

 2.1 — Викиди парникових газів за секторами, еквівалентів тонн СО 2

2.2 — Викиди парникових газів за секторами

2.3 — Викиди парникових газів за секторами

2.4 — Кінцеве енергоспоживання за секторами, МВт/год.

 2.5 — Кінцеве енергоспоживання за секторами

2.6 — Кінцеве енергоспоживання за секторами

2.7 — Кінцеве енергоспоживання по кожному енергоносію, МВт/год.

2.8 — Місцеве виробництво електроенергії, МВт/год.

2.9 — Місцеве виробництво теплової енергії, МВт/год.

Відповідно до вимог Угоди мерів, із періодичністю у два роки передбачається формування проміжних звітів щодо досягнення результатів скорочення концентрації парникових газів у повітрі для можливості коригування запропонованих заходів, проведення моніторингу з метою своєчасного реагування на зміни, які відбудуться за цей часовий період.

Таблиця 2.2

Кінцеве споживання енергії в БКВ м. Миколаїв, МВт/год.

 
Таблиця 2.3

Кінцеві викиди СО2 та його еквівалентів в БКВ м. Миколаїв, тонн

3 Заходи із пом’якшення впливу на зміни клімату

3.1 Заходи, впроваджені в 2014-2017 роках.

У рамках постійної роботи міської влади із підвищення енергоефективності міського господарства у 2014-2017 роках впроваджено значну кількість енергоефективних заходів в бюджетній сфері, в сфері теплопостачання, житловому секторі, ЖКГ, зовнішньому освітленні та електротранспорті (енергоефективні заходи в сфері промисловості не враховуються, оскільки даний сектор не включений до БКВ).

Завдяки роботі АП «Центр енергоефективності» у інформаційному полі міста Миколаєва та супроводженню проектів ОСББ – у 2017 році, 12 ОСББ міста отримали фінансування у вигляді «теплих кредитів» на енергомодернізацію будинків у розмірі 1 272 704,43 грн. та отримали до 80 % компенсації від державного та місцевого бюджетів.

Від міста на фінансування ОССБ було направлено 381 811,33 грн. Для порівняння, у 2016-му році «теплих кредитів» для ОСББ було всього два, на загальну суму 40 000 грн.

Кількість теплих кредитів для фізичних осіб, залучених через державні банки у 2017 році склала 225 од. на суму 3 856 148,27 грн. З них 1 156 844,48 грн. було компенсовано з міського бюджету.

Також в місті розвиваються можливості для використання електромобілів. Наразі місто не впроваджує заходів прямої дії стосовно розвитку електромобілів. Однак, даний сегмент активно розвивається як в місті, так і в Україні з часом відіграватиме суттєву роль в мобільності та енергоспоживанні міста.

3.1 — Схема розташування зарядних станцій для електромобілів у місті та біля міста

Протягом 2014-2017 років в міському господарстві було впроваджено 90 заходів на суму понад 287 млн.грн. в основному в бюджетному секторі, житлі та теплопостачанні. Це довзолило зекономити понад 41 тис.МВт/год енергії та знизити рівень викидів на 0,65% в розмірі 10,1 тис.т СО 2.

  3.2 — Розподіл коштів, інвестованих в енергоефективність

у 2014-2017 роках

  3.3 — Розподіл економії, досягнутої у 2014-2017 роках, МВт/год.

  3.4 — Розподіл зниження викидів парникових газів, досягнутого у 2014-2017 роках, тонн

3.2 Заходи, що будуть впроваджені в 2018-2030 роках

3.2.1 Громадські будівлі/обладнання/споруди.

Захід 1.1. Реконструкція з термосанацією будівель бюджетної сфери.

Даний захід є довгостроковою та стратегічною діяльністю департаменту енергозбереження та впровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради та профільних управлінь – балансоутримувачів бюджетних установ (управління освіти Миколаївської міської ради, управління охорони здоров’я Миколаївської міської ради,  управління у справах фізичної культури і спорту Миколаївської міської ради, управління з питань культури та охорони і культурної спадщини Миколаївської міської ради тощо). Захід внесений до міської програми енергозбереження «Теплий Миколаїв» на 2017-2019 роки.

Впровадження заходу дозволить знизити споживання електроенергії бюджетним сектором на 20% та теплової енергії на 40%. Споживання газу на даний момент складно обрахувати, оскільки досить незначна частина бюджетних установ має газове опалення і точний перелік об’єктів та заходів буде розроблятися та змінюватися в процесі роботи. Досягти більшого зниження електроспоживання досить складно через постійне дооснащення закладів електроприладами (в першу чергу закладів освіти великою кількістю оргтехніки та закладів охорони здоров’я меншою кількістю обладнання, однак досить потужного).

Таблиця 3.1

Захід 1.86. Запровадження системи енергоменеджменту та енергомоніторингу в бюджетній сфері.

24 листопада 2017 року виконавчий комітет Миколаївської міської ради за поданням департаменту енергозбереження та впровадження інноваційних технологій Миколаївської міської ради погодив рішення про запровадження системи енергоменеджменту та енергомоніторингу в бюджетній сфері.

Спеціалізоване програмне забезпечення дозволяє моніторити та аналізувати енергоспоживання всіх бюджетних закладів. У тому числі й закладів освіти, культури, охорони здоров’я та спорту. Захід не вимагає значного додаткового інвестування та виконується силами відповідних структурних підрозділів Миколаївської міської ради.

Енергомоніторинг в бюджетних установах забезпечить по 10% економії електроенергії та природного газу. На споживання теплової енергії вплине мало, оскільки її неможливо регулювати самостійно, а оснащення закладів індивідуальними тепловими пунктами досить незначне на даний час.

Таблиця 3.2

3.2.2 Будівлі/обладнання/споруди, які належать до третинного сектору

Захід 2.1. Промоція та підтримка встановлення сонячних колекторів для приготування гарячої води на закладах ресторанно-готельного господарства та інших об'єктах бізнесу.

Що стосується закладів комерційної сфери, місто не може фінансувати заходи в цій галузі. Зусилля Миколаївської міської ради спрямовані на ефективну співпрацю зі всіма учасниками процесу реформування міського господарства, в тому числі із бізнесом. Робота міської влади у цій сфері полягає у координації, промоції та допомозі бізнесам у впровадженні заходів. Організація масових та бізнесових тематичних заходів, тренінги, семінари, поширення досвіду допомагають всіх залученим сторонам ефективніше розвиватись та реформуватись.

У середньому системи сонячного нагріву гарячої води коштують 300грн/літр на добу. Очікувано їх встановлять в 10 готелях і в 100 ресторанах/кафе/перукарнях. В середньому в готелі 50 номерів. У душі за 10хв використовується 60 літрів води.

Інвестиції обраховуються наступним чином:

50 номерів * 10 готелів * 60 літрів = 30 000 літрів (добова потреба).

30 000 літрів * 300 грн. = 9 млн. грн на готелі.

У середньому ресторан/кафе/перукарня споживає за добу 300 л води.

300 літрів * 100 закладів = 30 000 літрів (добова потреба).

30 000 літрів * 300 грн = 9 млн. грн на заклади громадського харчування та побутового обслуговування.

9 млн.грн. + 9 млн.грн. = 18 млн.грн. інвестицій.

Ефект від впровадження обраховується наступним чином:

При розрахунку існуючого споживання беремо до уваги те, що гаряча вода зараз підігрівається за допомогою електричних бойлерів.

Для розрахунку беремо бойлер із нагрівальним елементом потужність 1кВт.

Температура холодної води = 15 оС

Температура гарячої води = 40 оС (зазвичай нагрівається більше, однак завжди домішується. Для правильності розрахунків приймаємо, що домішування немає).

Час нагріву = (кількість літрів/різницю температур)/потужність тену*коефіцієнт 0,0016 = 0,04 години.

Споживання = 60 000 літрів*0,04 (час нагріву 1 літри)/1000*365днів = 876 МВт.год. Оскільки енергоспоживання на приготування гарячої води сонячними колекторами практично дорівнюватиме нулю, то ця сума і є економією.

Таблиця 3.3

Захід 2.2. Промоція та підтримка встановлення сонячних панелей для вироблення електроенергії на об'єктах бізнесу.

На відміну від сонячних колекторів, сонячні панелі дозволяють виробляти електроенергію із енергії сонця. Їх вартість є досить дорогою через використання фотовольтаїчних технологій. Майже всі сонячні панелі, які використовують в Україні є імпортованими. Зазвичай із Китаю або ЄС. Їх використання динамічно зростає останніми роками. Наразі найбільшою перешкодою їх масового поширення є їх вартість, яка, однак, постійно знижується. Приблизно на 10% щороку.

До 2030 року очікується, що близько 50 комерційних об’єктів встановлять сонячні панелі. Середня потужність індивідуальної сонячної електростанції приблизно дорівнює 10кВт. Це близько 40 модулів потужністю 0,250кВт. кожен. Загалом всі бізнеси можуть встановити 0,5МВт до 2030 року.

Панелі працюють у всі сезони, однак взимку їх вироблення енергії суттєво падає через погодні умови та тривалість світлового дня. Для м.Миколаєва можна застосувати вищий коефіцієнт корисної дії панелей з огляду на його південне розташування.

Розрахунок економії відбувається наступним чином:

0,5МВт.*10годин роботи на день*365 днів*40%середній ККД.

Таблиця 3.4

Захід 2.3. Енергоефективна модернізація об'єктів бізнесу.

Більшість невеликих комерційних закладів знаходяться в багатоповерхових житлових будинках, займаючи їх перші поверхи. Оскільки багатоповерхові будинки модернізують комплексно, то пропорційно й будуть модернізовуватися і їх нежитлові приміщення. Завдяки цьому до 2030 року в комерційному секторі очікується зниження споживання електроенергії на 5%, теплової енергії на 10% та природного газу на 20%.

Таблиця 3.5

3.2.3 Житлові будівлі.

Захід 3.1. Сприяння впровадженню енергомодернізаційних ініціатив мешканців міста.

Окупність цього заходу та частини інших заходів в розділі житлових будівель є досить низькою, оскільки враховувалися кошти безпосередньо на співфінансування заходів з енергозбереження, які йдуть із міського бюджету (чого недостатньо для повного покриття потреби в коштах). Частина заходів передбачає співфінансування мешканців, а також умови належної експлуатації. При врахуванні всіх допустимих похибок та неврахованого співфінансування середня окупність термомодернізаційних заходів в житловому секторі становитиме 5-8 років, в залежності від стану будинку та переліку використаного обладнання і матеріалів.

Захід включений до програми енергозбереження «Теплий Миколаїв» на 2017-2019 роки. Основний напрямок – фінансова підтримка мешканців шляхом участі у відшкодуванні кредитів на впровадження енергозберігаючих заходів.

Таблиця 3.6

Захід 3.2. Створення відкритого консультаційного центру з питань енергозбереження для населення. 

Захід включений до програми енергозбереження «Теплий Миколаїв» на 2017-2019 роки. Впровадження вже почалося. Так КУ ММР «Центр енергоефективності м. Миколаєва» було створено рішенням Миколаївської міської ради від 22.12.2016 № 13/4.

Кількість працівників складає 3 особи. Цільова аудиторія: мешканці приватних та багатоквартирних будинків, голови ОСББ, представники місцевих та державних адміністрацій, підприємства.

Інструментарій:

- надання безкоштовної громадської послуги «Супроводження проекту ОСББ» - повне консультативне супроводження проектів енергомодернізації ОСББ та ЖБК від звернення до КП «Центру енергоефективності м. Миколаєва»  до виконання робіт та отримання усіх можливих компенсацій;

- надання пересічним громадянам вичерпних відповідей щодо зменшення витрат на енергозабезпечення в їх оселях;

- залучення коштів додаткового позабюджетного фінансування до житлового фонду та бюджетного сектору міста;

- постійно діюча виставка енергоефективного обладнання та матеріалів, у т.ч. з діючими зразками, демонстрація відеороликів  щодо правильного виконання робіт з підвищення енергоефективності;

- тематичні лекції, консультації спеціалістів, ігри та конкурси з енергозбереження для школярів, проведення досліджень та ведення статистики щодо ефективності заходів для відкритого розповсюдження;

- створення нових та співпраця із діючими клубами енергозберігаючого виробництва, асоціаціями, об’єднаннями голів багатоквартирних будинків;

- проведення популяризаційних компаній з використання зовнішніх рекламних носіїв та мережі Інтернет.

Аналоги в Україні: Київський центр енергоефективності, Центр енергоефективності та енергозбереження м. Луцьк

Таблиця 3.7

Захід 3.3. Капітальний ремонт та реконструкція житлових будинків. 

Захід включений до програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Миколаєва на 2015-2019 роки. Захід не охоплює повністю увесь житловий фонд, який потребує модернізації, а відштовхується від наявних коштів у міському бюджеті. Впроваджується спільно департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради та балансоутримувачами житлових будинків. Як і більшість попередніх заходів містить в собі комплекс заходів із ремонту та модернізації конструкцій, мереж та обладнання.

Таблиця 3.8

Захід 3.4. Капітальний ремонт та реконструкція житлових будинків перших масових серій забудови. 

Захід включений до програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Миколаєва на 2015-2019 роки. Захід не охоплює повністю увесь житловий фонд, який потребує модернізації, а відштовхується від наявних коштів у міському бюджеті. Впроваджується департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради. Як і більшість попередніх заходів містить в собі комплекс заходів із ремонту та модернізації конструкцій, мереж та обладнання.

Таблиця 3.9

Захід 3.5. Капітальний ремонт та реконструкція будівель та споруд житлового фонду, прийнятих до комунальної власності.

Захід включений до програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Миколаєва на 2015-2019 роки. Захід не охоплює повністю увесь житловий фонд, який потребує модернізації, а відштовхується від наявних коштів у міському бюджеті. Впроваджується департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради. Як і більшість попередніх заходів містить в собі комплекс заходів із ремонту та модернізації конструкцій, мереж та обладнання.

Таблиця 3.10

Захід 3.6. Капітальний ремонт та реконструкція інженерних мереж (теплових, холодного водопостачання та водовідведення, електричних) до житлових будинків (у тому числі безхазяйних мереж) з наступною передачею на баланс або в оренду в залежності від форми власності.

Захід включений до програми реформування та розвитку житлово-комунального господарства міста Миколаєва на 2015-2019 роки. Захід не охоплює повністю увесь житловий фонд, який потребує модернізації, а відштовхується від наявних коштів у міському бюджеті. Впроваджується департаментом ЖКГ Миколаївської міської ради. Як і більшість попередніх заходів містить в собі комплекс заходів із ремонту та модернізації конструкцій, мереж та обладнання.

Таблиця 3.11

Захід 3.7. Термомодернізація 19 060 будинків приватного сектору.

У місті Миколаєві налічується 38 120 приватних будинків. За останні роки мешканці приватного сектору значно активізувалися із впровадження енергозберігаючих заходів і в першу чергу у термомодернізації власних будинків. Очікується, що до 2030 року в місті буде термомодернізовано 50% від всіх приватних будинків.

Середньомісячне споживання приватного домогосподарства в опалювальний період = 380 куб.м  (із них близько 350 куб.м на опалення і 30 куб.м на приготування їжі)

Використання газу на приготування їжі = 30 куб.м/міс.

Після проведення утеплення будинку та встановлення сучасного опалювального обладнання витрати становитимуть 200 куб.м/міс замість 350 куб.м. Кількість місяців – 6. Споживання газу на приготування їжі не враховується. Лише на опалення та в опалюваний період, який становить 6 місяців.

Витрати електроенергії вищі, ніж в квартирах, оскільки приватні домогосподарства мають більше приміщень та господарського обладнання. У середньому це 250 кВт/год/місяць. Після заміни обладнання та освітлення на енергоефективне, а також раціонального використання електроенергії, її споживання становитиме 180 кВт/год/місяць. Кількість місяців – 12.

Таблиця 3.12

Захід 3.8 Термомодернізація 598 багатоквартирних будинків

У місті Миколаєві налічується 3 317 багатоквартирних будинків. У тому числі:

- 59 будинків – відомчий житловий фонд;

- 250 будинків, які обслуговують ОСББ, ЖБК;

- 3 008 будинків комунальної власності міста.

На даний момент лідерами у впровадженні енергозберігаючих заходів є будинки, в яких створені ОСББ. Зараз середня частка будинків по містах України становить 10-20%. До 2030 року значна більшість житлових будинків будуть мати органи самоорганізації населення. Однак, з огляду на складність прийняття колективних рішень, певну присутність у свідомості мешканців настроїв, за яких вони не погоджуються брати на себе відповідальність та з огляду на значну початкову вартість заходів із термомодернізації багатоквартирних будинків, реальна кількість модернізованих будинків буде значно нижчою. Очікується, що до 2030 року в місті буде термомодернізовано 15% від всіх багатоквартирних будинків.

На основі проведених енергетичних аудитів ряду багатоквартирних будинків 5-9 поверхів, вважається, що середньорічне споживання багатоквартирного будинку в опалювальний період = 950МВт/год.

Після проведення утеплення будинку та встановлення сучасного електрообладнання, ліфтів та освітлення витрати становитимуть 600 МВт/год. Дана цифра включає всю енергію, яка споживається в будинку. Зазвичай це: електроенергія, теплова енергія та природний газ. За стандарт приймаємо будинок, який опалюється від централізованої системи теплопостачання, оскільки частка будиків з індивідуальним газовим опаленням – значно менша. А також такі будинки мають зовсім інші характеристики енергоспоживання.

Витрати електроенергії нижчі, ніж в приватних будинках, оскільки приватні домогосподарства мають більше приміщень та господарського обладнання.

Таблиця 3.13

3.2.4. Зовнішнє освітлення.

Захід 4.1 Заміна ламп в ліхтарях зовнішнього освітлення на енергоефективні

Захід  дасть 75% зниження енергоспоживання у  зовнішньому освітленні. В основному всі лампи замінюватимуться на лампи еквівалентного світлового потоку, але в рази нижчої потужності (включно до 5-10 разів). Однак, через те, що частина вже замінена, а частина є відносно енергоефективними (не розжарювання) – тому модернізована система зовнішнього освітлення споживатиме в 4 рази менше, а не в 5-10 разів. Точна кількість світлоточок та їх характеристики знаходяться в постійній динаміці через регулярне переоснащення та освітлення нових вулиць. Нове будівництво мереж зовнішнього освітлення вже використовує світлодіодне енергоефективне освітлення.

Таблиця 3.14

Захід 4.2. Реконструкція вуличного освітлення з використанням енергозберігаючих технологій (560 ламп).

Захід  впроваджується КП "Госпрозрахункова дільниця механізації будівництва".

У 2017-2018 роках буде замінено 560 ламп. Замість ламп потужністю 400 Вт. Встановлюються лампи потужністю 100 Вт. Зовнішнє освітлення працює в середньому 7 годин.

Розрахунок економії відбувався наступним чином:

0,4*560*7*365 = 572 320 кВт/год – річне споживання електроенергії старими лампами.

0,1*560*7*365 = 143 080 кВт/год – річне споживання електроенергії новими лампами.

572 320 - 143 080 = 429 240 кВт/год – економія.

Таблиця 3.15

3.2.5. Промисловість.

Даний розділ не розглядається в Плані дій та в базовому кадастрі викидів оскільки місто не має суттєвого впливу на промисловий сектор. А також, слід зазначити, що м.Миколаїв є великим суднобудівельним та портовим центром міжнародного рівня. Промисловість м.Миколаєва є одним із лідерів національного виробництва. Відкриваються нові заводи, створюються нові порти. При такому бурхливому розвитку, відповідно й енергоспоживання цієї галузі буде невпинно зростати. Це є прямо протилежною ситуацією, до якої місто прагне в своєму Плані дій.

З огляду на вищезазначене, було прийнято рішення не включати промислових споживачів в План дій зі сталого енергетичного розвитку та клімату міста Миколаєва до 2030 року.

3.2.6. Транспорт.

Захід 6.1. Облаштування системи GPS-навігації на міському пасажирському та комунальному транспорті. Організація диспетчерського пункту.

Захід був включений в програму розвитку дорожнього руху та його безпеки в м. Миколаєві на 2013-2017 рр. та буде включений в програму розвитку сталої міської мобільності м. Миколаєва на 2018-2019 роки.

Основним ефектом від заходу буде збільшення зручності користування громадським транспортом і його привабливості.

Розрахунки економії проводилися наступним чином:

Внаслідок запровадження заходу орієнтовно 500 осіб додатково перейдуть на громадський транспорт. Ці 500 осіб використовували 250 автомобілів щодня. Середній щоденний пробіг автомобілів в м.Миколаєві = 25км. Середній розхід пального по місту = 9 л/100км.

250авто*25км*270роб.днів*0,09л/1000*0,750*12,3= 1 401 МВт.год.

Економитись буде бензин, оскільки значна більшість легкового транспорту використовує бензин в якості пального.

Таблиця 3.16

Захід 6.2. Будівництво і налаштування світлофорів (38 одиниць).

Захід був включений в програму розвитку дорожнього руху та його безпеки в м. Миколаєві на 2013-2017 рр. та буде включений в програму розвитку сталої міської мобільності м. Миколаєва на 2018-2019 роки.

Розрахунки економії проводилися наступним чином:

Світлофор встановлюється для проходу 20-30 тис.авто в день. Для Миколаєва приймаємо нижню межу в 20 тис. (вулиці не завантажені). Вони дозволять зменшити час проходу на 20%. Середній час проходу був 120с (2хв)

Швидкість руху = 20 км/год. Приймаємо, що витрата пального = 8л/100км (менше ніж в іншому заході, де вказувалося 9л/100км, оскільки автомобілі на світлофорах переважно стоять і працюють на холостому ходу, тоді витрата палива є меншою) тобто 80мл./км.

0,08*20=1,6 л/год./30=0,053 л/2хв руху на перехресті.

(0,053*20 000*365*38)/1000=14 702,2 тис.л.

Дизпаливо в Миколаєві займає 83% всього пального, а бензин – 17%.

14 702,2*17%*0,75=1 874,53 тонн.*12,3=23 056,72515*20%=4 611,35 економія бензину.

14 702,2*83%*0,825=10 067,33 тонн.*11,9=119 801,24*20%=23 960,25 економія дизпалива.

Таблиця 3.17

Захід 6.3. Впровадження проекту "Покращання інфраструктури громадського транспорту міста Миколаєва шляхом оновлення пасажирського рухомого складу комунального підприємства "Миколаївелектротранс".

Захід був включений в заявку КП ММР "Миколаївелектротранс" отримання кредитних коштів від Європейського Інвестиційного Банку.

Розрахунки економії проводилися КП ММР "Миколаївелектротранс" та становлять близько 20% від споживання електроенергії рухомим складом підприємства (тролейбуси та трамваї).

Таблиця 3.18

Захід 6.4. Нове будівництво тролейбусної лінії по вул. Лазурній та вул. Озерній.

Для ефективного руху громадського транспорту на мікрорайоні Намив місту потрібно закільцювати рух тролейбусів по мікрорайону. Потрібно збудувати близько 2,9км контактної мережі в обидва напрямки. Пасажиромісткість одного тролейбуса – 106 осіб. У мікрорайоні Намив мешкає близько 50 тис.осіб.

Витрати електроенергії 1 тролейбусом на 1 км.пробігу = 1,76 кВт/год.

На даних маршрутах працюватиме близько 20 тролейбусів, які робитимуть по 10 рейсів кожен.

Розрахунки економії проводилися наступним чином:

1,76/1000*2,9км додаткових мереж*(20 тролейбусів*10рейсів)*365 днів = 372,6 МВт.год в рік – додаткова витрата енергії.

20тролейбусів*10 рейсів*106 осіб*365 днів = 7 738 000 перевезе пасажирів на рік по новозбудованій гілці.

Це дозволить замістити поїздок маршрутних таксі на рік: 7 738 000/ 14 осіб = 552 714

552 714*2,9 км*0,14л*0,75л/т/1000*12,3=2 070,1 МВт/год в рік. Економія бензину від заміни маршрутних таксі.

2 070,1 – 372,6 = 1 697,5 економія бензину від заходу.

3.4 — Тролейбусна мережа, яку пропонується збудувати

у мікрорайоні Намив

3.5 — Існуюча тролейбусна мережа  мікрорайону Намив

Таблиця 3.19

Захід 6.5 Нове будівництво тролейбусної лінії від автостанції "Миколаїв" до вул.Гагаріна

Для ефективного руху громадського транспорту у Корабельному мікрорайоні місту потрібно прокласти нову контактну мережу та інше обладнання для організації рух тролейбусів до Корабельного району міста. Потрібно збудувати близько 8,2 км контактної мережі в обидва напрямки. Пасажиромісткість одного тролейбуса – 106 осіб. В Корабельному районі мешкає близько 78 тис.осіб.

Витрати електроенергії 1 тролейбусом на 1 км пробігу = 1,76 кВт/год.

На даних маршрутах працюватиме близько 30 тролейбусів, які робитимуть по 7 рейсів кожен.

1,76/1000*8,2км додаткових мереж*(30 тролейбусів*7рейсів)*365 днів = 1 106,2 МВт/год в рік – додаткова витрата енергії.

30тролейбусів*7 рейсів*106 осіб*365 днів = 8 124 900 перевезе пасажирів на рік по новозбудованій гілці.

Це дозволить замістити поїздок маршрутних таксі на рік: 8 124 900 / 14 осіб = 580 350

580 350 *8,2 км*0,14л*0,75л/т/1000*12,3 = 6 146,1 МВт/год в рік. Економія бензину від заміни маршрутних таксі.

6 146,1 – 1 106,2 = 5 039,9 економія бензину від заходу.

3.6 — Тролейбусна мережа, яку необхідно збудувати  у Корабельному районі міста

Таблиця 3.20

Захід 6.6. Удосконалення (оптимізація) мережі маршрутних перевезень пасажирів по місту. Розробка та впровадження схеми організації дорожнього руху, побудованої на раціональному, рівномірному транспортному навантаженні вулиць.

Очікується зменшення споживання бензину приватним транспортом на 3% за рахунок більшої привабливості громадського транспорту, а також за рахунок більш швидкого та короткого проходження шляху приватним транспортом. Економію споживання пального громадським транспортом наразі обрахувати неможливо, оскільки невідомо якою саме буде оптимізована система громадського транспорту. Також, оскільки ще не розпочато розробку мережі, то її вартість варіюється. Орієнтовні результати вказані вище.

Таблиця 3.21

Захід 6.7. Поступовий перехід на автобуси великої та середньої пасажиромісткості.

Згідно із  розрахунками в рамках даного заходу доцільно буде замінити 800 автобусів малої пасажиромісткості (наприклад: Газель, Mercedes Sprinter, Volkswagen LT тощо) на 177 автобусів великої пасажиромісткості (наприклад: Богдан А701).

Наразі діючі автобуси малої пасажиромісткості – бензинові. Автобуси, що прийдуть їм на заміну – дизельні. Розхід пального малих автобусів =14л великих автобусів=40л.

Місткість 18 та 80 осіб відповідно.

Кількість перевезених пасажирів однакова.

Вартість одного великого автобуса = 3,5 млн.грн.

Згідно з укладеними договорами на перевезення, нормативна чисельність автобусів у 2013 році повинна була становити 1226 автобусів.

800/1226=65,3% така частка малих автобусів буде замінена.

104 983 МВт/год*65,3%=68 554 МВт/год – це споживання цих 800 маршрутних таксі.

68 554/800=85,7 один автобус малої місткості громадського транспорту споживає за рік у м. Миколаїв.

При витраті палива в 40 л/100км автобус великої місткості в 2,86 рази більш витратний за малі автобуси. Однак в 4,52 рази місткіший.

68 554*2,86/4,52=43 377 МВт/год дизпалива споживатиметься 177 автобусами.

68 554 - 43 377 = 25 177 МВт/год економії бензину.

Таблиця 3.22

Захід 6.8. Побудова мосту через р. Південний Буг з метою зменшення потоку транзитного транспорту через місто.

Пропонується збудувати міст через річку Південний Буг для виводу транзитного транспорту з міста. Зараз транзитний транспорт їде 25,7 км          (від с.Надбузького до кільця біля с.Горохівки).

Після побудови мосту буде їхати приблизно 32.5, але  об’їзною дорогою шляхом. Транспорт в місто взагалі не попадатиме.

Рух по місту скоротиться до нуля. Не буде відбуватись рух транспорту містом, автомобілі зможуть швидше їхати об’їзним шляхом або дорогою.

Кількість спожитого дизпалива у м.Миколаєві в 5 разів більша ніж бензину - і це зумовлено значною кількістю транзитного транспорту, який рухається містом, а не об’їзним щляхом, а також великою кількістю вантажного транспорту, який обслуговує порти.

Вартість заходу на даний момент варіюється з огляду на коливання цін та курсів.

Вважаємо, що транзитний транспорт становить 30% від всього вантажного та 10% від приватного (дизеля та бензину підсектору приватних і комерційних автомобілів відповідно).

943 026 МВт.год.*30%*=282 907,8 споживання пального вантажним транспортом.

189 747 МВт.год.*10%*=18 974,7 споживання пального легковим транспортом.

Увесь цей обсяг пального не буде враховуватись в кадастрі міста.

 3.7 — Існуючий маршрут руху транзитного транспорту через м.Миколаїв.

 3.8 — Пропонований маршрут руху транзитного транспорту через м.Миколаїв.

Таблиця 3.23