Мапа порталу

Артеріальна гіпертонія, причини та ускладнення

 image

Артеріальна гіпертензія — одна з самих актуальних проблем на сьогоднішній день сучасної медицини. На пошуки шляхів лікування й попередження цієї недуги більшість розвинених країн світу спрямовують величезні матеріальні й інтелектуальні ресурси. Саме на лікарях основний тягар боротьби із цим захворюванням.

Термін„артеріальна гіпертензія” прийнято для визначення постійного підвищення артеріального тиску (AT) систолічного та/чи діастолічного до 140/90 мм рт. ст. і вище.

Термін „ессенціальна гіпертензія” рекомендовано ВООЗ для визначення стану, при якому спостерігається високий АТ при відсутності очевидної причини його виникнення. Він відповідає поширеному у нашій країні терміну „гіпертонічна хвороба”.

Термін „вторинна гіпертензія” прийнято ВООЗ для визначення гіпертензії, причину якої можливо виявити. Він відповідає поширеному в нашій країні терміну „симптоматична гіпертензія”.

Близько 15-20% дорослого населення України страждають підвищеним AT, а серед людей похилого віку розповсюдженість АГ сягає 30-40%.

Причини артеріальної гіпертонії.

Причиною цієї хвороби можуть бути захворювання різних органів ( насамперед нирок), і тоді кажуть про «вторинну» артеріальну гіпертонію, але в переважній більшості випадків вона носить первинний характер, ессенціальна гіпертонія. Порушення артеріального тиску, починаючись як непостійний, так званий «функціональний» розлад, під впливом безлічі спадкоємних, обмінних, стресових і інших факторів поступово стабілізується й стає основним захворюванням, що веде до враження багатьох органів, ранньої інвалідності й зниженню тривалості життя.

Для України проблема артеріальної гіпертонії особливо актуальна, тому що більш 40% наших співгромадян страждають підвищенням артеріального тиску.

Треба відзначити, що жінки в силу, мабуть, більшої організованості й відповідальності за себе, родину й близьких лікуються частіше й ефективніше, а серед хворих чоловіків у віці до 40 років тільки 10% якось займаються лікуванням своєї хвороби. І це вже не абстрактна статистика — це ми з вами, наші близькі й друзі, які, на жаль, вмирають в 30- 40 років від інфаркту, інсульту й інших ускладнень артеріальної гіпертонії.

На жаль, більшість хворих не знають, що вони страждають артеріальною гіпертонією, списуючи часом високі цифри артеріального тиску на хвилювання або інші обставини, при яких проводилось обстеження. Часто-густо можна почути від хворих, особливо літніх, міркування, що деяке підвищення артеріального тиску для них — питання якоїсь вікової норми. Щоб не було різночитань у цім питанні, офіційні, чітко певні багатьма дослідженнями орієнтири: для осіб старше 18 років оптимальним є артеріальний тиск крові в межах 120 на 80 мм. рт.ст. Перша цифра висвітлює значення систолического артеріального тиску ( так званого верхнього), друга — диастолического (нижнього).

При стійкому й тривалому підвищеному артеріальному тиску може розвитися хронічна гіпертонічна хвороба — ессенціальна артеріальна гіпертензія.

Симптоми артеріальної гіпертензії.

Як правило, до появи різних ускладнень, артеріальна гіпертензія досить часто протікає без яких-небудь симптомів, а єдиним її проявом є підвищення АТ. При цьому хворі практично не пред'являють скарги або вони неспецифічні, однак, періодично відзначається головний біль в потиличній ділянці або в області чола, іноді може крутитися голова і шуміти у вухах.

Артеріальнагіпертензіяявляє собою захворювання, для якого характерна певнаспецифіка. В цьомувипадку, доситьтривалий часхворіможуть і не здогадуватися про наявність у себе цьогозахворювання, не відчуватижоднихсимптомів і житизвичним для них способом життя, хочаінодівідзначається у них запаморочення і загальнаслабкість.Протебільшість людей пояснюютьцеперевтомою, але саме в цей момент необхіднозвернутиувагу на виникнення перших ознакданоїпатології і бажановимірятиартеріальнийтиск.

Як правило, першіскаргипацієнтівз'являютьсяпісляпоразкиорганів-мішеней, так як вони вважаютьсянайбільшчутливими до підйому АТ. У цьомуразі на першихетапахпорушеннякровообігу в судинах головного мозку у хворихрозвиваєтьсяголовокжужінняз характерними болями і шумом. Також у такого хворого порушуєтьсяпам'ять, і він не можепрацювати. Надаліз'являютьсявідчуттяоніміннякінцівок, загальноїслабкості, мельканнямушок і двоїння в очах, пацієнтипочинаютьрозмовляти з утрудненням. Вся ця симптоматика в основному характерна для більшпізніхстадійрозвиткуартеріальноїгіпертензії, а на початковихетапахзахворюваннявідзначаєтьсяминущий характер цьогопатологічногопроцесу. Крім того, на останніхстадіяхрозвиваютьсятакіускладнення, як крововиливабоінфаркт головного мозку.

Одним ізсимптомівцьогозахворюваннявважається характерна біль в голові, виникає в будь-який час дня і ночі з великою перевагою в ранковігодинипісляпробудженняабовночі. Головнийбіль у виглядірозпирання і тяжкостілокалізується в основному на потилиці з подальшимпоширенням на іншіобластіголови. При артеріальнійгіпертензіїголовнийбільпосилюється на тлі кашлю, а такожпіслянахилівголови, щосупроводжуєтьсянабрякомповік і особи в цілому. А ось післямасажу, визначенихм'язовихрухів і у вертикальному положенні у пацієнтівполіпшуєтьсявідтіккрові у венах, а це, в свою чергу, знижуєбіль, аж до її абсолютного зникнення.

Зрідка проявом цього захворювання є погіршення зору у вигляді зниженої світлової чутливості й іноді навіть сліпоти. Тому не можнанедооцінюватиартеріальнугіпертензію, так як вона характеризуєтьсяважкиминаслідками, якіможуть стати причиною смертіхворого.

Методика вимірювання артеріального тиску

Дуже важливо раннє виявлення артеріальної гіпертонії. І в цьому самостійному виміру тиску в побутових (домашніх) умовах належить провідна роль. Воно дозволяє уникнути так званого ефекту «білого халата», коли в умовах медичної установи реєструються більш високі цифри тиску. Важливим є й використання адекватних приладів — професіонали не рекомендують користуватися апаратами для виміру артеріального тиску на зап'ясті або пальці. Вимірювати AT рекомендується ртутним сфігмоманометром, вимір проводиться в положенні сидячи, апарат перебуває на рівні грудної клітки. При користуванні іншими апаратами (пружинним та електронними) - слід регулярно (двічі на рік) проводити їх калібровку.

Обстежуваний при вимірюванні AT повинен спокійно сидіти безпосередньо перед вимірюванням не менше 3-5 хвилин. Вимірювання завжди проводиться на правій руці, яка зручно лежить на столі долонею догори приблизно на рівні серця. Манжета накладається на плече таким чином, щоб її нижній край був приблизно на 2-3 см вище внутрішньої складки ліктьового згину. Центр гумового мішка повинен знаходитись над плечовою артерією. Гумова трубка, що з’єднує манжету з апаратом і грушею, повинна розміщуватися латерально по відношенню до обстежуваного. При нагнітанні повітря в манжету той, хто вимірює, пальпує пульс обстежуваного на радіальній артерії і стежить за стовпчиком ртуті. При відповідному тиску в манжеті - пульс зникає. Після цього тиск у манжеті піднімають ще на 20 мм. Далі, легенько відкривши гвинт і підтримуючи постійну швидкість випускання повітря (приблизно 2 мм на секунду), вислуховують артерію, доки ртуть в манжеті не опуститься на 20 мм нижче рівня діастолічного тиску.

Систолічний тиск у дорослих визначається появою тонів Короткова (І фаза), діастолічний - повним їх зникненням (V фаза). Відлік рівня AT здійснюється до найближчої парної цифри (тобто з інтервалом 2 мм). Якщо при вимірюванні AT верхній край ртутного стовпчика опиняється між двома позначками, враховується найближча верхня парна цифра.

AT вимірюється двічі з інтервалом в 2-3 хвилини, фіксується середня цифра з двох вимірів. У випадках, коли AT складає 120/80 мм рт.ст. і нижче, - вимірювання проводиться один раз.

Яка інформація може допомогти лікареві оцінити небезпеку вашого захворювання й правильно сформувати схему обстеження й лікування артеріальної гіпертонії? Насамперед, ця наявність у вашій родині інших випадків артеріальної гіпертонії, цукрового діабету, захворювань нирок, ішемічної хвороби або інсультів, подагри й інших захворювань. Якщо ви виявили підвищення тиску самостійно, важливо знати тривалість захворювання, ефективність колишнього лікування. Ряд препаратів, застосовуваних при інших захворюваннях, може суттєво впливати на рівень артеріального тиску й, відповідно, на формування вашої схеми медикаментозної терапії. Особливо важливо вказати використання контрацептивних (протизаплідних) таблеток, протизапальних і гормональних препаратів, анальгетиків або наркотичних препаратів, еритропоетина, циклоспорина.

Особи з вперше виявленим підвищенням AT направляються на додаткове обстеження (загальний аналіз крові, загальний аналіз сечі, біохімічний аналіз крові, ЕКГ, консультацію окуліста) і до дільничного лікаря-терапевта у найближчі 3 дні, протягом яких виконується обсяг первинного обстеження, а у разі поганого само­почуття хворий направляється до дільничного або чергового терапевта того ж дня.

Після первинного обстеження лікар оцінює результати дослідження AT. У разі підтвердження АГ хворого беруть на диспансерний облік, проводять диференціальну діагностику і призначають лікування.

Диспансерному нагляду у дільничного лікаря підлягають усі хворі працездатного віку з AT 140/90 мм рт. ст. і вище, незалежно від етіології гіпертензії.

Фактори ризику серцево-судинних ускладнень:

  • паління;
  • дисліпідемія;
  • цукровий діабет;
  • вік понад 60 років;
  • стать (чоловіки та жінки в період менопаузи);
  • сімейний анамнез щодо серцево-судинної патології.

Немедикаментозне лікування:

  • зменшення маси тіла при її надлишку;
    • • збільшення аеробної фізичної активності: динамічні наванта­ження протягом 30-45 хвилин 5 днів на тиждень;
  • обмеження вживання натрію до 6 г кухонної солі на добу;
  • відмова від паління;
  • зменшення вживання насичених жирів та холестерину;
  • обмеження вживання насичених жирів та холестерину;
  • обмеження вживання алкоголю;
  • психоемоційне розвантаження та релаксація

Застосування перелічених заходів по модифікації способу життясприяє зменшенню на 50% виникнення нових випадків АГ та зни­женню підвищення AT на 6-8 мм рт.ст.

Профілактика артеріальної гіпертензії

Кількість людей, які є гіпертоніками, але не усвідомлюють цього, є досить великим.Заходи, щоохоплюють все населення, є необхідними для того, щобзменшитинаслідкипідвищеногоартеріальноготиску і звести до мінімумунеобхідністьтерапіїантигіпертензивними препаратами. Зміни в способіжиттярекомендуються для зниженнякров'яноготиску, перш ніжпочатимедикаментознутерапію. У рекомендаціяхБританськоготовариствагіпертензіївід 2004 рокубулозапропонованотакізміни способу життявідповідно до рекомендацій, розробленихНаціональноюосвітньоюпрограмою США з питаньвисокогоартеріальноготискувід 2002 року для первинноїпрофілактикигіпертензії:

     - підтриманнянормальноїмаситіла;

     - зменшеннявживаннянатрію з їжею до 100 ммоль/добу (<6 г хлориду натріюабо<2,4 г натрію на добу);

     - регулярніаеробніфізичнінавантаження, такі як швидка ходьба (≥30 хв. на день, більшістьднів на тиждень);

     - обмеженняспоживання алкоголю: не більше 3 одиниць/день для чоловіків і не більше 2 одиниць/день для жінок;

     - раціонхарчування, багатий фруктами й овочами (тобто, принаймніп'ятьпорцій на день).

У тому випадку, коли виставляється діагноз артеріальна гіпертензія, то вдаються до вторинних заходам профілактики, які захищають органи-мішені від можливості виникнення інфарктів, інсультів та ІХС. При цьому дотримуються всі заходи первинної профілактики з додаванням дихальних вправ, масажу, голковколювання, акупунктури, рефлексотерапії, прийому трав, вітамінів і антиоксидантів. Такожважливодотримуватися режиму дня, нормальний сон, постійновимірювати та записуватирезультатиАТ для того, щобмативсіціданіпід час прийому у своголікаря.

Дієвазміна способу життяможепризвести до зниженняартеріальноготискунастільки ж, як і вживання одного антигіпертензивного препарату. Поєднаннямдвохабобільшезмін способу життя.

знайшли помилку в тексті?
виділіть мишкою та натисніть: