«Місто залишилося один на один з цією територією», - одеський урбаніст про перспективу розвитку парку Перемоги

 Вже протягом місяця команда одеських експертів з Urban Inst. спільно з КУ «Агенція розвитку Миколаєва» працюють над створенням стратегії розвитку (мастер-плану) найбільшої зеленої зони міста - парку Перемоги, щоб зрозуміти, як правильно розвивати цю територію.

Після створення робочої групи одеська команда урбаністів у кількості дев'яти осіб зробила те, чого досі ніхто не робив: проведені якісні дослідження самого парку, його комплексний архітектурно-містобудівний аналіз, аналіз середовища, оцінка зелених насаджень, екологічний моніторинг, аналіз повсякденного користування, в тому числі, інтерв'ю з експертами: чиновниками, депутатами міської ради, архітекторами, екологами, істориками, краєзнавцями. У травні пройде кількісне соціологічне дослідження ставлення жителів Миколаєва до парку Перемоги. Крім того, одесити вивчили нариси історії самого парку і території правого берега річки Інгул, де він розташований.

- У Миколаєві склалася унікальна ситуація, якою гріх було б не скористатися місту. З'явилася політична воля щодо розвитку парку Перемоги. Найголовніша проблема, яку ми зараз бачимо - це те, що ніхто не знає, що з ним робити. Це така валіза без ручки, яку важко нести та шкода викинути. З одного боку, це велика територія, з іншого - міські фінанси обмежені, а великі гравці на ринку відсутні. Іноді парки просто віддають якомусь бізнесменові, незалежно від того, якісно чи ні він буде його використовувати. А тут такого немає, тому місто залишається один на один з цією територією. Взагалі для українських і пострадянських міст ситуація, коли парк не пошматовано підприємцями, дуже рідкісна ситуація. Треба допомогти місту розібратися, що ж робити з усією цією територією. Її потрібно зберегти та розвивати, власне цим ми і займаємося, - розповідає одеський історик і урбаніст Кирило Ліпатов, який вже кілька років займається проблемами розвитку «громадського простору» Одеси.

У Миколаєві Urban Inst. працює на запрошення КУ «Агенція розвитку Миколаєва» в якості залучених спеціалістів. Фінансування проекту складається з залученого гранту від Фонду Генріха Бьоля в Україні та частини бюджетних коштів.

До цього Urban Inst. активно працював в Одесі над реалізацією проекту «Грецького парку» біля Потьомкінських сходів. Також в поле зору урбаністів потрапляли одеські парк Перемоги та парк Шевченка – всім відомі місця відпочинку городян і туристів. Крім рідного міста, хлопці проводили дослідження і проектну діяльність в зелених зонах та публічних просторах Києва та Тернополя.

Кирило Ліпатов вважає, що парку Перемоги в Миколаєві пощастило, бо він не потрапив в приватні руки, як це сталося з зеленою зоною на Маяку та Леваневців. Навіть та ситуація, що парк багато років був у запустінні, дозволила зберегти його унікальність.

- Парк довгий час знаходився в законсервованому стані. Можливо, комусь це здається поганим, але я розумію, що це добре. Тому що великі парки в українських містах найчастіше перестають бути парками. Вони стають зеленими житловими масивами, віддаються під приватну елітну забудову. Або були парки, а стали парки-атракціони. У Миколаєві він зберігся. Вся історія цієї території демонструє якусь стійку властивість. По-перше, вона ніколи не перебувала в приватній власності з моменту заснування Миколаєва аж до сьогоднішнього дня. Парк Перемоги завжди був в якомусь відомчому веденні, то військовому, то Адміралтейства. Це важливо для аналізу, як ця територія жила разом з містом. Місто туди то заходило, то покидало його.

Дійсно,  до початку Другої Світової війни ця територія практично не розвивалася. Потім тут з'явився військовий аеродром. А після війни, в 1946 році, за лекалами московського парку культури та відпочинку ім. Горького з’явився миколаївський парк Перемоги.

- Ця територія весь час перебувала в нерухливому стані. У 50-і роки, коли місто почало розвивати житловий масив Соляні, мікрорайон Темвод почав потихеньку переселятися на північ. І місто ніби виросло навколо цього парку. Це рідкісна ситуація. В Україні зазвичай маленькі парки та сквери. Навіть такі великі парки як Шевченка та Ювілейний в Одесі сьогодні розділені на шість окремих територій, які розвиваються окремо одна від одної. Парки поступово розчиняються у містах. У Миколаєві склалося інакше, завдяки чому ця зелена пляма збереглася.

Правда, парк Перемоги також пережив кілька складних переломних моментів в історії. Спочатку він був розділений жвавою трасою, проспектом Героїв України, на дві частини. Потім, на початку 2000-х, північну його частину виділили під спортивний комплекс. Сьогодні це три самостійні зелені зони. Ще одна умовно незалежна територія - пляж «Стрілка».

- Через це парк втрачає свою єдність. Але його потрібно знову зібрати, збільшити кількість зелених насаджень, наповнити різноманітністю. Є прості прийоми, щоб в парку знову з'явилися люди. Для цього не обов'язково робити якісь функціональні точки тяжіння. Чомусь прийнято вважати, що парк почнуть відвідувати саме тоді, коли там з'являться атракціони або громадське харчування. Ні. Є інші способи, щоб в парк вдихнути життя. Наприклад, всі трафіки в плануванні парку від початку орієнтовані на річку. А після того, як з'явилися мікрорайони Соляні та Північний, коли збудували міст і нову дорогу, всі пішохідні, автомобільні та громадські трафіки змінилися. Вони стали поздовжні - уздовж річки і вздовж траси. А парк тепер складається з «перешкод». Якщо змінити його планування і скерувати всі ці потоки поперечні, люди почнуть ходити вздовж, а не поперек парку. Таким чином він стане зеленим коридором між центром міста і мікрорайоном Соляні, і навпаки, - говорить Ліпатов.

Відзначимо, що безпосередньо мастер-план та концепцію розвитку парку Перемоги з описом існуючої ситуації та заходами щодо розвитку зони відпочинку, які можна втілювати, КУ «Агенція розвитку Миколаєва» планує презентувати на початку червня.

КУ «Агенція розвитку Миколаєва»